Справа № 214/4010/23
1-кп/214/227/24
22 березня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
сторони кримінального провадження : прокурор ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні, у м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № №12023041750000610 від 05.05.2023року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, що має професійно-технічну освіту, не одруженого, який на утриманні малолітніх дітей, осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштованому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
та угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5
Встановив:
ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану, 05.03.2023 року, приблизно о 18.00 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно, належне потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
-пральну машину марки «Huawei», моделі «HMS1000TVE», білого кольору, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2211 від 12.05.2023 року 4500,00 гривень.
Після чого ОСОБА_7 разом з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 4500,00 гривень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити, призначивши обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі. На підстав 75 КК України звільнивши останнього від відбування покарання з випробовуванням.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що суть обвинувачення йому зрозуміла, вину визнав повністю, розкаявся.
Крім того, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до тяжкого злочину.
Також, зазначив, що він розуміє надані йому законом права та наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла до зали судового засідання не з'явилася, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, суд дійшов висновку про доцільність затвердження цієї угоди з наступних підстав.
При проведенні підготовчого судового засідання судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє: права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання; інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.
Суд також переконався у добровільності укладення прокурором та обвинуваченим угоди і що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь - яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.
Умови угоди не суперечать вимогам закону та відповідають інтересам суспільства, який полягає у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень.
Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Добровільність укладення угоди у суду не викликає жодних сумнівів.
Виконання обвинуваченою взятих на себе за угодою зобов'язань є цілком можливим.
Судом встановлено фактичні підстави для визнання винуватості ОСОБА_4 у зв'язку з чим дії ОСОБА_4 було правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей і обставин вчинення; форми вини, мотиву і мети, способу, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали; даних про особу обвинувачену та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений у судовому засіданні розкаявся у вчиненому, що є обставиною, яка пом'якшує покарання.
Обставин, які відповідно до положень ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій не встановлено.
Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості , суд призначає покарання , узгоджене сторонами угоди.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, у виді позбавлення волі, однак із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробовуванням.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69-1, 69 КК України, судом не встановлено.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 314, 369, 371-374, 473-476 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Затвердити угоду від 31 травня 2023 року про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №12023041750000610 від 05.05.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 ( два) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ:
пральну машину марки «Huawei», моделі «HMS1000TVE» яку передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити у користуванні останнього, дозволивши розпоряджатися на власний розсуд ( Т.2, а.с. 40,35)
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Роз'яснити обвинуваченому, його захиснику та потерпілому право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення із журналом судового засідання і на подання на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1