Єдиний унікальний номер справи 185/1628/24
Провадження № 1-кп/185/593/24
20 березня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в період воєнного стану в залі суду в м.Павлоград матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041370001058 від 07.06.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич Львівської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, водія-електрика електротехнічного відділення ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.415 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
До суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.415 ч.1 КК України, при наступних обставинах:
07.06.2023 року близько 16.25 год. обвинувачений ОСОБА_3 , який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2022 року №49, був призначений на посаду водія-електрика електротехнічного відділення ремонтної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись по вул.Дніпровській м.Павлограда Дніпропетровської обл., в районні будинку №332 (АЗС «Parallel»), під час виконання маневру розвороту вліво допустив зіткнення з мотоциклом марки «Suzuki GSX 600F», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_5 , який рухався у крайній лівій смузі вул.Дніпровської м.Павлограда, за напрямком до м.Донецьк, в наслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п. 1.3., 1.5., п.п. «б», «д» п. 2.3., п.10.1., п.10.4. Правил дорожнього руху України в яких зазначено:
п.1.3. «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими».
п.1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків».
п.п. «б», «д» п.2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху».
п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
п.10.4. «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою».
Порушення п.10.1., п.10.4. Правил дорожнього руху України обвинуваченим ОСОБА_3 знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.415 КК України: як порушення правил водіння транспортної машини, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В підготовчому судовому засіданні від потерпілого ОСОБА_5 надійшла заява про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням, ніяких претензій до останнього він не має, шкода відшкодована в повному обсязі.
Обвинувачений та його захисник підтримали дане клопотання, просили задовольнити його та звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України.
Прокурор підтримала заявлене клопотання про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням останнього з потерпілим на підставі ст.46 КК України, оскільки обвинувачений раніше не судимий, вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, розкаюється, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, у відповідності до вимог ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, шкода, завдана злочином, була компенсована повістю потерпілому.
Заслухавши в судовому засіданні сторони кримінального провадження, потерпілого, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
Частина 7 статті 284 КПК України передбачає, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п.1 ч.2 цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається із роз'яснень, викладених в пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», за наявності передбачених у ст.46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Відповідно до ст.46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.415 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів з необережною формою вини.
З довідки інформаційного центру вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст.415 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст.46 КК України. Відповідно до ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Аналізуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення клопотання потерпілого, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.415 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, віднесене до категорії нетяжких злочинів з необережною формою вини, активно сприяв розкриттю злочину, примирився із потерпілим, збитки відшкодував, щиро розкаюється у вчиненому, учасники кримінального провадження не заперечували проти задоволення клопотання потерпілого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
У відповідності до ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання потерпілого необхідно задовольнити, звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, що передбачена ч.1 ст.415 КК України, а кримінальне провадження, що внесене в ЄРДР за №12023041370001058 від 07.06.2023 року, закрити.
Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 закривається з підстави, яка є нереабілітуючою, тому процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування на залучення експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 (справа №132/283/21, провадження № 51-4668км21), від 07.10.2021 (справа №584/800/20, провадження №51-1800км21), від 29.09.2021 (справа №342/1560/20, провадження №51-2331км21) та у висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17, провадження № 51-4251км21).
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
У відповідності вимог ч.4 ст.174 КПК України накладені ухвалою слідчого судді арешти на транспортні засоби, що були учасниками ДТП, підлягають скасуванню.
Керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 288 КПК України, суд, -
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.415 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
На підставі ст.46 КК України, кримінальне провадження, що внесене в ЄРДР за №12023041370001058 від 07.06.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.415 КК України, - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведених експертиз у розмірі 14818 гривень.
Речові докази:
- автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_2 , який передано на збереження представнику власника ВЧ НОМЕР_1 , - після набрання ухвалою законної сили залишити останнім по приналежності;
- мотоцикл марки «Suzuki GSX 600F», державний номерний знак НОМЕР_3 , який переданий на збереження до Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, - після набрання ухвалою законної сили повернути потерпілому.
Скасувати арешт транспортних засоів - автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», номерний знак НОМЕР_2 , мотоцикла марки «Suzuki GSX 600F», державний номерний знак НОМЕР_3 , накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1