Справа № 184/1774/23
Провадження № 1-кп/0182/632/2024
Іменем України
20.03.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041360000283 від 20.07.2023 року стосовно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за правовою кваліфікацією ч.4 ст.187 КК України, -
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,
захисників ОСОБА_6 , в режимі відеконференції,
ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,
ОСОБА_3
В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових за №12023041360000283 від 20.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за правовою кваліфікацією ч.4 ст.187 КК України Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01 квітня 2024 року. Стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і строк його дії надалі продовжений не був.
Прокурор звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на строк не більше шістдесяти днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризику переховування від суду, оскільки у разі доведеності його вини, йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Крім того, на думку прокурора, обвинувачений може незаконно впливати на свідків, потерпілу, з якими особисто знайомий.
Потерпіла ОСОБА_8 , яка вже допитана судом, в судове засідання не з'явилася.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні покладалися на розсуд суду під час вирішення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 просив обрати стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання, в АДРЕСА_1 , де він мешкає з дружиною. Він не має наміру переховуватися від суду в подальшому і не переховувався під час досудового розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_3 покладався на розсуд суду під час вирішення клопотання прокурором.
Заслухавши доводи прокурора, сторони захисту, дослідивши наявні матеріали провадження, вважаю, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на особисту свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є не лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, на які в даному випадку вказав прокурор. Суд враховує такі ризики, як можливість ухилитися від суду, оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин, який є особливо тяжким відповідно до вимог ст. 12 КПК України, за попередньою змовою зі своєю дружиною, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з застосуванням ножа стосовно потерпілої, яка є особою похилого віку. Обвинувачений офіційно не працює, не має стабільного джерела доходу, його дружина, яка страждає на тяжке хронічне захворювання, є співучасницею злочину інкримінованого обвинуваченому. Тому є очевидним, що він, перебуваючи на свободі, може ухилитися від суду в подальшому, оскільки у разі доведеності провини обвинуваченого у вчиненні зазначеного злочину, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, що є свідомим для обвинуваченого і також може спонукати його до ухилення від суду в подальшому.
У справі "Москаленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
Враховуючи наявність в країні військового стану, роботу суду на території, де ведуться бойові дії, вищезазначені ризики можуть лише збільшитися, що унеможливить розгляд справи судом по суті. Тому, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити. А клопотання прокурора щодо подальшого тримання під вартою обвинуваченого підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ст. 183 КПК України, під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя має право визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, враховуючи стадію судового розгляду зазначеного кримінального провадження, відомості про обвинуваченого, його соціальні зв'язки та матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити розмір застави стосовно обвинуваченого у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. 331 КПК України, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше двох місяців, тобто до 19 травня 2024 року.
Визначити для обвинуваченого ОСОБА_3 розмір застави, у сумі кратній 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 241240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду протягом стоку дії ухвали. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну;
Термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Копію ухвали направити для вручення обвинуваченому ОСОБА_3 та для виконання начальнику ДУВП (4) для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Учасники судового розгляду мають право отримати копію ухвали в суді.
Суддя: ОСОБА_1