Справа № 202/3739/24
Провадження № 2/202/3214/2024
22 березня 2024 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Маринін О.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим й звертається до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, як внутрішньо-переміщена особа.
Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України від 11.12.2003 N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Суд звертає увагу на те, що терміни "місце проживання (перебування, знаходження)" чинне законодавство пов'язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом N 1382-IV порядку проживанням особи.
Звертаючись до суду на підтвердження місця перебування позивачкою надано довідку про взяття на облік внутрішньо-перемішеної особи, згідно якої, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою по АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
09.08.2017 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 579 Про внесення зміни до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, якою внесено зміни до пункту 9 «Правил реєстрації місця проживання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру», а саме виключено в абзаці першому слова «та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи.
Зважаючи викладене, суд дійшов до переконання, що справа не може бути прийнята до розгляду Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська через порушення правил підсудності.
Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно із п. 1 ч. 1. ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про помилковість звернення до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, приймаючи до уваги, що позивачка обрала альтернативний вид підсудності за місцем свого проживання, справа має бути передана до Дружківського міського суду Донецької області, якому відповідно розпорядження Верховного суду від 21.10.2022 № 61 визначено підсудність судових справ Артемівського міськрайонного суду Донецької області .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.27, 28, 31, 32 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю до Дружківського міського суду Донецької області.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В. Маринін