Справа № 201/3163/24
Провадження № 1-кс/201/1060/2024
20 березня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 22023130000000820 від 20.10.2023 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 22023130000000820 від 20.10.2023 за фактом добровільного обрання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
В подальшому, дію даного Указу продовжено та він діє по теперішній час.
Внаслідок ведення агресивної війни з боку російської федерації проти України, 25 червня 2022 року м. Сєвєродонецьк Луганської області захоплено збройними силами російської федерації спільно з незаконними збройними формуваннями так званої «лнр».
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 09.03.2023 № 84 внесені зміни до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 та викладено нову редакцію переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно зазначеного переліку Сєвєродонецька міська територіальна громада Луганської області, перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку рф та незаконного збройного формування, так званого «лнр».
На окупованій території Сєвєродонецької міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними державі-агресору, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема 14.03.2023 прийнято так званий закон "Об образовании на территории Луганской Народной Республики городских округов и муниципальных округов, установлении их границ" (мовою оригіналу), з реєстраційним номером 428-ІІІ, згідно з яким утворено «Муниципальное образование городской округ город Северодонецк Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу).
15.06.2023 центральною виборчою комісією російської федерації винесено постанову № 119/947-8 «О назначении выборов депутатов Народного Совета Луганской Народной Республики и выборов депутатов представительных органов муниципальных образований на территории Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), тобто на тимчасово окупованій території Луганської області.
Відповідно до вказаної постанови на території так званої «луганської народної республіки» призначено проведення 10 вересня 2023 року виборів «депутатов народного совета луганской народной республики и виборы депутатов представительных органов муниципальных образований на территории луганской народной республики» (мовою оригіналу).
Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку серпня 2023 року (більш точного часу встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим) ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Сєвєродонецьк Луганської області, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, діючи умисно, з метою переслідування своїх особистих інтересів, маючи умисел на обрання на посаду до незаконного органу влади на тимчасово окупованій території Луганської області, 09.08.2023 була завірена рішенням так званої «территориальной избирательной комиссией города Северодонецка» № НОМЕР_1 як «кандидат в депутаты Совета городского округа города Северодонецка первого созыва, выдвинутый Луганским региональным отделением Всероссийской политической партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ» по единому избирательному округу» (мовою оригіналу).
За результатами проведених виборів, у відповідності до законодавства російської федерації та так званої «лнр» на тимчасово окупованій території, так званою «территориальной избирательной комиссией города Северодонецка» № 26/101 від 15.09.2023 винесено рішення « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (мовою оригіналу).
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19 вересня 2023 року, (більш точного часу встановити з об'єктивних причин не виявилось можливим) за власною згодою шляхом відкритого голосування так званими депутатами « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (повна назва мовою оригіналу) «Совета городского округа города Северодонецка Луганской Народной Республики» (скорочена назва мовою оригіналу), ОСОБА_5 була добровільно обрана так званим «председателем Совета городского округа города Северодонецка Луганской Народной Республики» (мовою оригіналу), тобто остання була обрана на посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
Враховуючи наведені вище обставини, 23.01.2024 слідчим за погодженням із прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 23.01.2024 та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження): ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в добровільному обранні до незаконного органу влади створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набула статусу підозрюваної в добровільному обранні до незаконного органу влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України
Відповідно до інформації, отриманої на запит прокурора, у підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 встановлено наявність банківських рахунків в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», а саме:
1. НОМЕР_5 ;
2. НОМЕР_6 ;
3. НОМЕР_7 ;
4. НОМЕР_8 .
У поданому клопотанні слідчим зазначено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 , а саме: банківських рахунків Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 та всіх грошових коштів, що на ньому знаходяться.
Відповідно до інформації, отриманої на запит прокурора, у підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 встановлено наявність банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 .
У поданому клопотанні слідчим також зазначено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, санкцією якої передбачене покарання у вигляді конфіскації майна, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України для конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 , а саме: банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 та всіх грошових коштів, що на ньому знаходяться.
З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи те, що санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 , крім іншого передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, є всі підстави для арешту майна з метою можливої подальшої конфіскації майна у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий просив накласти арешт майно підозрюваної ОСОБА_5 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв'язку з тим, що існує реальна загроза зміни та приховування вказаного майна шляхом зміни його власника, з метою забезпечення арешту майна проводити розгляд даного клопотання без участі власника цього майна - підозрюваної у кримінальному провадженні ОСОБА_5 та її представників.
Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з'явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття прокурора в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення підозрюваної.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Розглядом клопотання встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокації у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 22023130000000820 від 20.10.2023 за фактом добровільного обрання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до незаконних органів влади, створених на тимчасово окупованій території.
23.01.2024 слідчим за погодженням із прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 23.01.2024 та в газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження): ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в добровільному обранні до незаконного органу влади створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Доведено, що відповідно до інформації, отриманої на запит прокурора, у підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 встановлено наявність банківських рахунків в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», а саме: НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 .
Також доведено, що відповідно до інформації, отриманої на запит прокурора, у підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 встановлено наявність банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_9 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов'язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22023130000000820 від 20.10.2023 на банківські рахунки та грошові кошти, що на них знаходяться, та належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , що відкриті в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», (ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: Україна, 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г) із забороною здійснення видаткових операцій, за рахунками:
- НОМЕР_5 ;
- НОМЕР_6 ;
- НОМЕР_7 ;
- НОМЕР_8 .
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 22023130000000820 від 20.10.2023 на банківський рахунок та грошові кошти, що на ньому знаходяться, та належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , що відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д), за рахунком № НОМЕР_9 із забороною здійснення видаткових операцій.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1