Рівненський апеляційний суд
Іменем України
14 березня 2024 року м. Рівне
Справа № 559/576/24
Провадження № 11-сс/4815/91/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, у кримінальному провадженні №12024181040000032,
Ухвалою слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Дубенського окружної прокуратури ОСОБА_9 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Дубно Рівненської області, громадянина України, раніше судимому, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 21 квітня 2024 року, з одночасним визначенням застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 грн., у разі внесення якої на підозрюваного буде покладено ряд процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_6 просить вказану ухвалу скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, обравши підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту, або зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт зазначив, що матеріали клопотання не містять доказів того, що саме ОСОБА_5 передав легендованій особі таблетки метадону та отримав за це кошти. Також вважає, що ризик незаконного впливу на свідків є безпідставним, не доводиться жодними доказами, при цьому підозрюваний не має жодного наміру переховуватись від слідства та суду.
Крім того, захисник покликався на те, що обраний ОСОБА_5 розмір застави є непомірним для нього та не відповідає обставинам даного провадження, зазначивши, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, заробляв собі на прожиття тимчасовими заробітками, він є наркозалежним і визнає це.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до приписів ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 5 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному збуті наркотичних засобів, вчинений повторно, який відноситься до категорії тяжких.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» вказано, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, колегія суддів зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змісту ст. 368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
22 лютого 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
При цьому, під час розгляду клопотання, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваного переховуватись від досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, вважає такий висновок слідчого судді правильним.
Зокрема, наявність вище перелічених ризиків стверджується тим, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, він є наркозалежною особою, та колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про наявності у нього міцних соціальних зв'язків, які б могли розглядатись як стримуючий фактор, він не має законного джерела отримання доходів.
Тому, враховуючи сукупність вказаних обставин із врахуванням тяжкості можливого покарання за вчинення злочину, у якому на даний час підозрюється ОСОБА_5 , є всі підстави стверджувати, що у разі не застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він зможе вчинити дії з метою переховування від досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які є його знайомими, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжити злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів з метою отримання прибутку.
Жодних обставин, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_5 під вартою під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Разом з тим, на думку колегії суддів, визначений ОСОБА_5 розмір застави як альтернативний запобіжний захід, є завідомо непомірним для підозрюваного.
Так, згідно з приписами ч.4 ст. 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 не має законного та постійного джерела отримання доходів, а відповідно до його показань, наданих слідчому судді, він підробляє продажем цуценят та в цьому місці заробив 1700 грн., та під час апеляційного розгляду не встановлено наявності заставодавця, який би міг сплатити за підозрюваного визначений слідчим суддею розмір застави, тому колегія суддів приходить висновку про необхідність зменшення застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян, про що просила сторона захисту.
З огляду на викладене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 23 лютого 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 скасувати.
Клопотання старшого слідчого СВ Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Встановити розмір застави в двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень (реквізити для внесення застави: рахунок утримувача UA078201720355299002000083053, банк отримувач ДКСУ, м.Київ, МФО 820172, ЄДПРОУ 42257545, призначення платежу «застава»).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , після звільнення з-під варти, виконувати такі обов'язки:
- проживати за адресою: АДРЕСА_2 ;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд, в провадженні яких знаходиться справа, про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками в цьому кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі порушення обов'язків підозрюваним застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави вирішується питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу в вигляді застави в більшому розмірі або іншого суворішого запобіжного заходу.
Термін дії ухвали до 21 квітня 2024 року 13 год. 05 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3