Провадження № 11-сс/803/588/24 Справа № 201/2459/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 березня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12023041570000647 від 05.10.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_9
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2024 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 27 квітня 2024 року. Визначено заставу у розмірі 214 720 (двохсот чотирнадцяти тисяч сімсот двадцяти гривень). У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до положень ст. 194 КПК покладено обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого тяжкого злочину, санкція якого передбачає довготривале позбавлення волі, що може спонукати останнього до здійснення спроб переховування. Також слідчим суддею визнано доведеним ризик незаконного впливу на свідків, з метою примушування до наданнях тих чи інших показань на свою користь. Слідчим суддею враховані дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований однак має невстановлене джерело доходу, за офіційним місцем реєстрації не проживає.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК, при постановленні ухвали про тримання під вартою слідчий суддя з урахуванням тяжкості скоєного злочину, особи підозрюваного та його майнового та сімейного стану визначив розмір застави, яка на думку суду є достатньою та співмірною для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2024 року та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на останнього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК.
Зазначає про недоведеність заявлених ризиків, зауважує, що сама по собі тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_7 винуватим не може слугувати єдиною підставою для його утримання під вартою.
Вважає, що судом не враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, утримує батьків, які є особами з інвалідністю, що на думку захисника, нівелює заявлені ризики та слугує підставою для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Зазначає, що стан здоров'я підозрюваного є незадовільним, через що останній утримуючись в умовах СІЗО не матиме змогу отримувати належну медичну допомогу.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12023041570000647 від 05.10.2023; протоколами допитів свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; протоколом огляду грошових коштів від 09.12.2023; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 06.02.2024; протоколами про результати проведення НСРД зняття інформації з електронних комінукаційних мереж від 16.01.2024 та 10.02.2024 та протоколом у вигляді контролю за вчиненням злочину у формі закупки від 09.01.2024, які у своїй сукупності вказують на вірогідну причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого злочину.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність до інкримінованих йому злочинів.
Стосовно доведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновок слідчого судді щодо наявності щодо ОСОБА_7 ризику з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді довготривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному провадженні, оскільки вони надають викривальні покази відносно нього, підозрюваний має доступ до матеріалів справи, у зв'язку з чим йому відомі їх анкетні дані та місця проживання, через, що ризик незаконного впливу на свідків з метою примушування до надання тих чи інших показань існує і є вагомим.
Твердження захисника щодо неврахування даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, утримує батьків похилого віку, суд апеляційної інстанції бере до уваги, однак останні не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді і відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки такі обставини жодним чином не спростовують встановлених ризиків та не слугували стримуючим фактором для ОСОБА_7 під час вчинення злочину.
Доводи сторони захисту щодо незадовільного стану здоров'я не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки в матеріалах справи відсутні, а захисником не надані відповідні медичні документи. Суд апеляційної інстанції зважає на те, що підозрюваний під час судового розгляду будь-яких скарг на стан здоров'я не висловлював, враховуючи, належні докази в яких би містилась інформація, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватись в установі виконання покарань відсутні, у зв'язку з чим вказані доводи сторони захисту є безпідставними.
Колегією суддів приймається до уваги, що кримінальне провадження №12023041570000647 від 05.10.2023 перебуває на стадії досудового розслідування та слідству необхідно отримати висновки експертних досліджень, провести інші слідчі дії, допитати свідків, виконати вимоги ст. 290 КПК, у зв'язку з чим застосування саме виняткового запобіжного заходу з визначеним розміром застави на даній стадії розгляду є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та участі останнього у процесуальних діях.
Доводи захисника не містять нових відомостей, що мають істотне значення для прийнятого рішення, та полягають у переоцінці тих обставин, що були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання та дістали належну оцінку.
Апеляційні доводи щодо незастосування більш м'якого запобіжного заходу є безпідставними, оскільки підозрюваному визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Приписи ч. 4 ст. 182 КПК України визначають, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що саме визначений розмір застави, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, у даному випадку буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від суду або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню судового розгляду.
Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_7 під вартою з визначеним розміром застави, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді та вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього підозрюваного під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, є достатньо обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.
Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12023041570000647 від 05.10.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4