Провадження № 11-кп/803/1112/24 Справа № 203/6143/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 березня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного Регіону на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023052110000038, відносно ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 368 КК України, -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023052110000038 відносно ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 368 КК України було повернуто прокурору, у зв'язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.
Так, при дослідженні судом першої інстанції обвинувального акту відносно ОСОБА_9 було встановлено, що фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, викладені у ньому поверхово, не конкретно та без детального опису всіх ознак кримінального правопорушення.
Зокрема, суд дійшов висновку, що фактичні обставини викладі в обвинувальному акті не містять обов'язкових обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, а саме, часу вчинення кримінального правопорушення, також, не зазначено, чи є ОСОБА_9 службовою особою, не конкретизовано дії ОСОБА_9 направлені на отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, обставини вимагання неправомірної вигоди та не зазначено інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що за наявності в обвинувальному акті відомостей про потерпілого ОСОБА_10 та про те, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 200 доларів США в еквіваленті за курсом Національного Банка України 7313,72 грн., виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не містить відомостей щодо спричинення будь-кому та будь-якої шкоди кримінальним правопорушенням, зокрема, й діями обвинуваченого ОСОБА_9 .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відсутність в обвинувальному акті відносно ОСОБА_9 належного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого. Зокрема, недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, а саме, принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також, виключає можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення та роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №42023052110000038 відносно ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 368 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, мотивуючи такі вимоги тим, що обвинувальний акт містить вичерпний перелік відомостей, передбачених ст. 291 КПК України у вказаному обвинувальному акті наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а правильність логіко-граматичного побудування цих даних не може оцінюватися судом в контексті відповідності обвинувального акта вимогам КПК України.
Прокурор вказує, що всі обов'язкові вимоги в обвинувальному акті дотримано, в тому числі і зазначено час вчинення злочину об 11 годині 03 хвилини, також вказано, що ОСОБА_9 є службовою особою, конкретизовані дії ОСОБА_9 направлені на отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди, обставини вимагання неправомірної вигоди, та всі інші обставини вчинення кримінального правопорушення, та відомості про частину суми неправомірної вигоди, яка власними коштами потерпілого ОСОБА_10 , які підлягають встановленню судом під час судового провадження та дослідження доказів, і не можуть бути предметом оцінки на стадії проведення підготовчого судового засідання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній.
Захисники та обвинувачений вирішення питання щодо апеляційної скарги прокурора залишили на розсуд суду апеляційної інстанції.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі матеріалами в межах поданої апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних вимог, апеляційний суд вважає переконливими доводи прокурора в апеляційній скарзі про допущені судом порушення вимог кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання і ухвалення рішення про повернення обвинувального акта.
Відповідно до вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам ст. ст. 291, 292 КПК України, зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу. Отже, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому і таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити наступні відомості: найменування кримінального провадження та його номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частину статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав самостійно.
Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст. 291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Колегія суддів приходить до висновку, що вищевказаних норм закону сторона обвинувачення при складенні обвинувального акту відносно ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 368 КК України дотрималась в повному обсязі, в процесуальному документі вказано всі відомості, відповідно до положень ст. 291 КПК України, і підстав для його повернення в суду першої інстанції не було.
Так, підставою для повернення судом першої інстанції обвинувального акту прокурору відносно ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 368 КК України стало те, що органом досудового розслідування неконкретизовано виклад фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме, часу його вчинення, не відображено чи є ОСОБА_9 службовою особою, неконкетизовано дії ОСОБА_9 направлені на отримання від ОСОБА_10 неправомірної вигоди та обставини вимагання неправомірної вигоди. Крім цього, місцевий суд при поверненні обвинувального акту дійшов висновку про те, що за наявності в обвинувальному акті відомостей про потерпілого ОСОБА_10 та відомостей про те, що розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 200 доларів США в еквіваленті за курсом НБУ 7313,72 грн., виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не містить відомостей щодо спричинення будь-кому та будь-якої шкоди кримінальним правопорушенням, зокрема, й діями обвинуваченого ОСОБА_9 .
Однак, колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає, що у вказаному обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення так, як їх вважає встановленими орган досудового розслідування, зокрема, наведені фактичні дані, що в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, тобто, дотримані вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а висновки суду першої інстанції щодо відсутності конкретизованого викладу фактичних обставин кримінального провадження є передчасними та такими, що виходять за межі повноважень місцевого суду, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України на стадії підготовчого судового засідання. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд фактично надав оцінку доведеності обвинувачення, сформульованому в обвинувальному акті прокурором, що має досліджуватись і встановлюватись судом під час безпосередньо здійснення судового провадження, а не на стадії підготовчого судового засідання.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вийшовши за межі своїх повноважень на стадії підготовчого судового засідання, надав фактичну оцінку доведеності обвинувачення, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства, не є підставою для повернення обвинувального акту в розумінні положень ст. ст. 291, 314 КПК України, а тому ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 368 КК України підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного Регіону - задовольнити.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2024 року про повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 368 КК України - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4