Провадження № 11-сс/803/556/24 Справа № 235/3609/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 березня 2024 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023050000000423 від 06.07.2023 стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Горлівки Донецької область, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, неодруженої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 01.11.2017 року Дружківським мр/с Донецької області за ч. 1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненої 23.09.2022 року умовно-достроково від відбування покарання на, невідбутий строк 9 міс. 24 дні,
підозрюваної у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2024 року клопотання ст. слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_9 задоволено, продовжено відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, з утриманням останньої в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», починаючи з 21.02.2024 р. по 25.03.2024 р. включно, з встановленням застави в вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, з покладенням відповідних обов'язків.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому їй тяжкому кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна, а саме ч. 2 ст. 307 КК України.
При продовженні ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, особу підозрюваної, відношення підозрюваної до пред'явленої підозри, а також, що вона є повнолітньою та має повну кримінально-процесуальну дієздатність, відсутність в матеріалах провадження відомостей про наявність захворювань, які б перешкоджали утриманню в установі попереднього ув'язнення, відсутність міцних соціальних зв'язків, оскільки ОСОБА_8 незаміжня, на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, як і немає постійного доходу, оскільки не має місця роботи, наявність судимості. Ці обставини, за переконанням слідчого судді, оцінені як такі, що не є стримуючими факторами для вживання підозрюваною перешкод проведенню досудового розслідування, та дійшов висновку, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі підозрювана ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 21 лютого 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неї та ухвалити нову, обравши запобіжний захід у виді домашнього арешту. Просить змінити розмір застави до 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки встановлений розмір застави є непомірним для її сім'ї. Зазначає, що слідчий суддя не врахував, що вона є непрацездатною особою та має дві і більше смертельні хвороби. Вказує, що ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» не затребує її медичні висновки з її особової скартки.
Звертає увагу, що їй не об'єктивно висунуто обвинувачення, оскільки слідчі дії не були зроблені вчасно, а докази не мають обґрунтування.
Позиції сторін в суді :
В судовому засіданні захисник та підозрювана підтримали апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_8 з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просили її задовольнити, вважали ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просили її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги підозрюваної, просив ухвалу слідчого судді відносно ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави, залишити без змін.
Висновки суду:
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги підозрюваної, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, а також про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, яким слідчий суддя надав належну та повну оцінку в оскаржуваній ухвалі.
Так, слідчий суддя обґрунтовано врахував, тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років, що загрожує підозрюваній ОСОБА_8 , а також, що ОСОБА_8 офіційно не працевлаштована, не заміжня, раніше вже судима до покарання у виді позбавлення волі, дітей не має, що свідчить про відсутність у неї міцних соціальних зв'язків за місцем свого мешкання. Слідчий суддя прийшов до обгрунтованого висновку про те, що розуміючи тяжкість покарання, що їй загрожує, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого тяжкого злочину, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та (або) суду з метою уникнення від покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання.
Колегія суддів враховує, що на теперішній час у країні йде війна з агресором - РФ, запроваджено воєнний стан, безпосередні бойові дії проходять у тому числі на території Донецької області, у тому числі в ряді міст проходить вимушена евакуація, населення системно мігрує до інших областей та міст України або інших країн. Цей факт, у тому числі в сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваній, з великою ймовірністю може спіткати останню до переховування від слідства та суду.
Судом враховано, що ОСОБА_8 є повнолітньою та має повну кримінально-процесуальну дієздатність, відсутність в матеріалах провадження відомостей про наявність захворювань, які б перешкоджали утриманню в установі попереднього ув'язнення, та наявність судимості. Апеляційні доводи ОСОБА_8 , що установа попереднього ув'язнення не запитує її медичні документи, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки у підозрюваної є захисник, який наділений можливістю витребування та надання доказів, в тому числі медичних висновків до суду.
Слідчим суддею надано обґрунтований висновок щодо неможливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів. Так, застосування до ОСОБА_8 таких запобіжних заходів, як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт є недоцільним, оскільки репутація підозрюваної, відсутність доходу, роботи, а також те що вона займалася збутом наркотичних речовин, раніше була засуджена, звільнена умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 24 дні, не можуть гарантувати дотримання підозрюваною своїх обов'язків, і забезпечення своєчасного розслідування і розгляду судом кримінального провадження.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо занадто великого розміру визначеної слідчим суддею застави, як альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів вважає їх неприйнятними з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави слідчий суддя врахував обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, дані про особу підозрюваної та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, й залишив розмір застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
На думку колегії суддів саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до обвинуваченої, при якому перспектива втрати застави буде для неї необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання нею процесуальних обов'язків, та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтував рішення про залишення і визначеного розміру застави, що виклав їх у своєму рішенні.
Безпідставними є твердження апелянта щодо неврахування слідчим суддею відомостей щодо особи підозрюваної ОСОБА_8 , оскільки саме ці обставини стали підставою для застосування до останньої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Разом з тим, наявність у підозрюваної брата та дядька у м. Дніпрі не спростовують і не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Ці обставини існували і на час вчинення інкримінованого підозрюваній злочину, та жодним чином не виступили стримуючим фактором в її поведінці.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, продовжений слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваної ОСОБА_8 відповідає вимогам статей 177, 178, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу підозрюваного слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2024 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з утриманням її в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», починаючи з 21.02.2024 року по 25.03.2024 року включно, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4