Провадження № 11-сс/803/488/24 Справа № 235/8/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 березня 2024 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника власника майна адвоката ОСОБА_7 ,
власника майна ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12023050000000504 від 14.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна, -
Обставини, встановлені слідчим суддею 1-ї інстанції :
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про арешт майна звернувся прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , а саме на майно, що було вилучене під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 : сервер відео нагляду марки HIKVISIOM; грошові кошти у сумі 20855 доларів США; грошові кошти у сумі 1240 Євро; документи з ознаками підробки (паспорти, свідоцтва про народження), печатка ОСОБА_9 , ТОВ «ГОВ Будпартнер»; ноутбук марки «ASUS» моделі F540L з метою збереження речових доказів по кримінальному провадженню із позбавленням права ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інших осіб, що діють на підставі довіреностей наданих від імені ОСОБА_8 на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном, оскільки воно є доказом злочину, тобто об'єктом кримінально протиправних дій.
Ухвалою слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року клопотання прокурора задовольнити частково. Накладено арешт на майно, яке вилучене 02.02.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , а саме: сервер відео нагляду марки «HIKVISIOM»; грошові кошти у сумі 20855 доларів США; грошові кошти у сумі 1240 Євро; ноутбук марки «ASUS» моделі F540L, із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном. В іншій частині клопотання відмовлено.
Приймаючи рішення слідчий суддя зазначив, що є достатні підстави вважати, що вказане майно, а саме: сервер відео нагляду марки «HIKVISIOM»; грошові кошти у сумі 20855 доларів США; грошові кошти у сумі 1240 Євро; ноутбук марки «ASUS» моделі F540L, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме здійснення збуту бойових припасів за попередньої змовою групою осіб, а гроші отримані кримінально протиправним шляхом.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, а тимчасово вилучене майно під час обшуку є речовими доказами у кримінальному провадженні, доля якого буде вирішуватися в порядку ст. 100 КПК України, а тому, є потреба в його збереженні, тож наявні підстави для задоволення клопотання про арешт майна у спосіб, запропонований стороною обвинувачення, а саме шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування сервером відео нагляду марки «HIKVISIOM»; грошовими коштами у сумі 20855 доларів США; грошовими коштами у сумі 1240 Євро; ноутбуком марки «ASUS» моделі F540L, що на думку слідчого судді узгоджується з вимогами ч. 2 та ч. 4 ст. 173 КПК України.
Разом з тим, слідчим суддею відмовлено в частині вимог прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту відносно документів з ознаками підробки (паспорти, свідоцтва про народження), печатки ОСОБА_9 , ТОВ «ГОВ Будпартнер», оскільки прокурором не доведено, що ці документи можуть бути використані як докази в цьому кримінальному провадженні, а відповідно відсутня потреба в застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження щодо них.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт майна, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 , відмовити в повному обсязі і зобов?язати повернути вказане майно ОСОБА_8 .
Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що прокурором в клопотанні про арешт майна не доведено належних та переконливих обставин, які свідчили би про те, що майно, яке ОСОБА_8 надала добровільно перед початком обшуку (сервер відео нагляду марки «HIKVISIOM»; грошові кошти у сумі 20855 доларів США; грошові кошти у сумі 1240 Євро; ноутбук марки «ASUS» моделі F540L; документи (паспорти, свідоцтва про народження), печатка ОСОБА_9 , ТОВ «ГОВ Будпартнер») є предметом, знаряддям злочину, містять на собі його сліди або здобуте злочинним шляхом.
Звертає увагу, що слідчому судді були надані докази законності походження грошових коштів у вигляді виписок банку про зарахування та зняття коштів на рахунках ОСОБА_8 , а також виписку зарахувань та зняття коштів з Польського банку. Зауважує, що жодних транзакцій з підозрюваним у виписках банку ОСОБА_8 не було. Внесення готівок після початку НСРД ОСОБА_8 також не робила. Всім цим аргументам слідчий суддя не надав належної оцінки та не взяв їх до уваги.
Позиції сторін в суді :
В апеляційному суді ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_7 підтримали вимоги апеляційної скарги захисника та просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній.
Прокурор просив залишити без змін рішення слідчого судді.
Висновки суду:
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання прокурора про арешт майна та наданні до нього матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказу, у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вказаним вимогам закону оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає.
З наданих судом першої інстанції матеріалів вбачається, що слідчим відділом СУ ГУНП в Донецькій області за процесуального керівництва прокурорів другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023050000000504 від 14.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 січня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку будинку, господарських будов, гаражних боксів, що розташовані на території подвір'я приватного домоволодіння, за місцем мешкання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_10 та ОСОБА_11 01 лютого 2024 року повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України.
01 лютого 2024 року під час проведення обшуку з адресою мешкання ОСОБА_8 - АДРЕСА_1 , а саме в кімнаті, де проживає ОСОБА_10 , під ліжком, в пакеті та сумках, виявлені боєприпаси та системний накопичувач марки HIKVISIOM з блоком живлення. ОСОБА_8 , присутня під час обшуку, добровільно видала грошові кошти, що зберігалися в її кімнаті, в загальній сумі 20855 доларів США; грошові кошти у сумі 1240 Євро, зазначивши при цьому, що 10100 доларів США належить ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , 4255 доларів США належать її матері ОСОБА_13 , а 800 евро - ОСОБА_12 .. В підсобному господарському приміщенні виявлені боєприпаси, зброя, ноутбук марки “ASUS” моделі F540L, а також документи з ознаками підробки (паспорти, свідоцтва про народження), печатка ОСОБА_9 , ТОВ “ГОВ Будпартнер”. Всі виявлені предмети вилучені.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою ст. слідчого ОВ відділу СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_14 від 02 лютого 2024 року сервер відео нагляду марки HIKVISIOM; грошові кошти у сумі 20855 доларів США; грошові кошти у сумі 1240 Євро; документи з ознаками підробки (паспорти, свідоцтва про народження), печатка ОСОБА_9 , ТОВ «ГОВ Будпартнер»; ноутбук марки «ASUS» моделі F540L визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023050000000504 від 14.08.2023 року.
Враховуючи, що майно, а саме: сервер відео нагляду марки «HIKVISIOM»; грошові кошти у сумі 20855 доларів США; грошові кошти у сумі 1240 Євро; ноутбук марки «ASUS» моделі F540L, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме здійснення збуту бойових припасів за попередньої змовою групою осіб, а гроші отримані кримінально протиправним шляхом, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність правових підстав для накладення арешту на вищевказані речові докази.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею було враховано наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України, тому необхідність накладення арешту на вказане майно на час розгляду клопотання була обґрунтована та доцільна.
Що стосується доводів апелянта про відсутність доказів належності грошових коштів, серверу та ноутбуку до предметів цього кримінального правопорушення, колегія суддів виходить з того, що такі твердження апелянта були предметом розгляду в суді першої інстанції та їм слідчим суддею було надано повну та належну оцінку, з чим погоджується і апеляційна інстанція.
Слідчий суддя вірно виходив з того, що як сервер, так і ноутбук знаходилися разом з боєприпасами та зброєю, що свідчить про їх відношення до предмету цього кримінального правопорушення, а тому є достатньо підстав вважати, що ці предмети містять інформацію, що має значення для кримінального провадження і можуть бути використані як докази.
Доводи апелянта про відсутність підстави для накладення арешту на грошові кошти, оскільки джерело їх походження було підтверджене, слідчий суддя обґрунтовано прийшов до висновку, що такі доводи є непереконливими, оскільки вони підтверджуються копіями документів про рух коштів як українських банків, так і іноземних банківських установ, з яких не можливо достеменно встановити, що саме виявлені під час обшуку є саме цими грошовими коштами. Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що належність цих коштів ОСОБА_8 на даний час не може вважатися підтвердженою поза розумним сумнівом, а доводи підлягають перевірці у межах досудового розслідування.
В той же час, вказані готівкові грошові кошти були виявлені за місцем проживання особи, що є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, в якому досудове розслідування здійснюється щодо вчинення корисливого злочину, пов'язані з продажем зброї та боєприпасів, а тому є підстави ґрунтовно припускати, що вилучені під час обшуку грошові кошти мають відношення до події злочину, зокрема можуть бути отриманими злочинним шляхом, що вказує на обґрунтовану позицію сторони обвинувачення вважати їх речовими доказами у кримінальному провадженні.
За таких обставин, адвокатом ОСОБА_7 не наведено правових підстав, які б свідчили про безпідставність та необґрунтоване накладення арешту на вказане вище майно.
Колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді не позбавляє права зацікавленої особи у зверненні до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України або до судді під час судового провадження з клопотанням про скасування арешту майна.
Обставин, які б викликали сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження слідчим суддею зібраних доказів, колегією суддів не встановлено, а тому прийняте слідчим суддею рішення є таким, що відповідає загальним засадам кримінального провадження, обґрунтованим та законним.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при судовому розгляді, які б тягли за собою скасування судового рішення, не встановлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , та скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12023050000000504 від 14.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4