Провадження № 33/803/784/24 Справа № 243/252/24 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М.
21 березня 2024 року м.Кривий Ріг
суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника адвоката Прокопцева С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника адвоката Прокопцева С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік;
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.,
постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 31.12.2023 о 18-41 год. в м. Слов'янськ, Краматорського району, Донецької області, по вул.Гагаріна, біля буд.1 керував транспортним засобом ВАЗ 217030 державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинку за допомогою алкотестера «Драгер» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову захисник адвокат Прокопцев С.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Зазначає, що відеозапис, долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не є належним та допустимим доказом, оскільки вівся не безперервно. Відеозаписи виготовлені з порушенням розділів ІІ,III Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» яким передбачено, що після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. На диску, наданому в якості додатку до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться декілька файлів відеозапису, зі змісту яких вбачається, що відеозапис переривався.
Зауважує, що матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення, як того вимагає ст. 35 Закону України Про Національну поліцію передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Посилаючись на рішення Верховного суду від 15.03.2019 по справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення; доданий відеозапис не містить факту зупинки транспортного засобу.
Звертає увагу, що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не відсторонювали від керування автомобілем, не пояснили, що проходження огляду на стан сп'яніння є його обов'язком, після відмови не проводили огляд в медичному закладі, при огляді не були свідки, направлення на огляд водія на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відсутній в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Твердження місцевого суду про відсутність обов'язкового відсторонення водія в законодавчих нормах суперечить нормам права та здоровому глузду.
Захисник адвокат Прокопцев С.В., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяви чи клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, що не є перешкодою для розгляду справи за відсутності сторін.
Частиною 6 ст.294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.
Всебічно розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно приписів статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням цього Кодексу, зокрема є охорона прав і свобод громадян, власності, встановленого правопорядку, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В силу ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суддя місцевого суду прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Цей висновок, зокрема, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №735327 від 31.12.2023 року, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , відеозаписом з нагрудного реєстратора поліцейського. Ці докази суд об'єктивно визнав достовірними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам, об'єктивно узгоджуються між собою. А тому доводи апелянта про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.
Посилання захисника адвоката Прокопцева С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на відсутність безперервного фіксування процесу спілкування працівників поліції з особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та відсутність законних підстав для зупинки останнього апеляційним судом приймаються до уваги, при цьому вказане не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом, а лише є підставою для встановлення порушення працівниками поліції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису».
Доводи сторони захисту, що наявний відеозапис є неналежним та недопустимим доказом по справі, апеляційним судом до уваги не сприймаються, оскільки надані відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, суд зазначає та виходить з наступного.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського, ОСОБА_1 , особисто підтвердив факт керування транспортним засобом ВАЗ 217030 державний номерний знак НОМЕР_2 , про що також зазначено в поясненнях останнього, на пропонування працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або в медичному закладі останній відмовився.
В наданих письмових поясненнях особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зазначив, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння через поспіх, наслідки такої відмови останньому роз'яснені.
Вказаний факт нівелює посилання адвоката Прокопцева С.В., що ОСОБА_1 не пояснювали наслідки відмови від проходження огляду, не проводили огляд в медичному закладі.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду щодо відсутності необхідності двох свідків при огляді на стан сп'яніння, у разі застосування технічних засобів відеозапису, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП. При цьому, апеляційний суд зауважує, що в зазначених обставинах огляд на стан сп'яніння не проводився, а лише було пропонування проходження огляду, а тому відсутні підстави для долучення двох свідків.
Посилання сторони захисту на відстуній в матеріалах справи про адміністративне правопорушення направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі суд приймає до уваги, при цьому, зазначене не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом. Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що останній відмовився від такого проходження огляду, що зафіксовано на нагрудний відео реєстратор працівників поліції та в письмових поясненнях останнього.
Стосовно доводів адвоката Прокопцева С.В., що твердження місцевого суду про допустимість відсутності відсторонення водія суперечать здоровому глузду апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, і не має відповідати вимогам «здорового глузду» адвоката.
При цьому, зазначені доводи про відсутність доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування в матеріалах справи про адміністративне правопорушення апеляційний судом приймається до уваги, однак, зазначене не є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №735327 від 31.12.2023 року неналежним чи недопустимим доказом та не впливає на об'єктивну сторону ч.1 ст.130 КУпАП.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КупАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст.ст.27,33 КУпАП.
Таким чином, слід визнати, що судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, порушень вимог законодавства України про адміністративні правопорушення, які б були підставою для його скасування чи зміни не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
апеляційну скаргу захисника адвоката Прокопцева С.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА