Справа № 163/2685/23 Провадження №33/802/224/24 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Денісов В. П.
21 березня 2024 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю представника Волинської митниці Крижановської О.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Кравчук Л.О. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України та на нього на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Також стягнуто з ОСОБА_1 ,в дохід держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він як керівник компанії перевізника ТОВ «Автотранс», не вжив необхідних заходів для своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу комерційного призначення - автобуса марки «SCANIA», польський номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який ввезений на митну території України 03 лютого 2022 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці водієм ОСОБА_3 в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 20 днів, тобто до 23 лютого 2022 року, внаслідок чого перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу більше ніж на 30 діб, що було виявлено 25 липня 2023 року проведеними митним органом перевірочними заходами, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
Крім цього, ОСОБА_1 , як керівник компанії перевізника ТОВ «Автотранс», не вжив необхідних заходів для своєчасного вивезення за межі митної території України транспортного засобу комерційного призначення - автобуса марки «VAN HOOL», польський номерний знак НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , який ввезений на митну території України 01 червня 2023 року через митний пост «Ягодин» Волинської митниці водієм ОСОБА_4 в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 10 днів, тобто до 11 червня 2023 року, внаслідок чого перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу більше ніж на 30 діб, що було виявлено 25 липня 2023 року проведеними митним органом перевірочними заходами, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
В поданій апеляційній скарзі захисник Кравчук Л.О. вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що митний орган не вірно встановив особу винуватця, так як ТзОВ «Автотранс» і ОСОБА_1 , як його керівник не несе відповідальності за переміщення автобуса, оскільки перевізником була інша особа. Зазначає, що транспортний засіб «VAN HOOL», з 10.06.2023 по 07.08.2023 перебував в автосервісі СТО «Імперіал автосервіс». Вказує на те, що ОСОБА_1 приймає активну участь у волонтерському русі, надає транспортні послуги біженцям з зони бойових дій. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про дату, час місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 07.03.2024 (а.с.182). Жодних клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило.
На адресу апеляційного суду від захисника ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Своє клопотання захисник мотивує тим, що вона буде приймати участь в іншому судовому процесі, що призначений на 21.03.2024 об 01:00 у Восьмому апеляційному адміністративному суді в інтересах ОСОБА_6 ..
Згідно з доданого до клопотання копії договору про надання правової допомоги та представництва інтересів, адвокат Кравчук Л.О. здійснює представництво ОСОБА_6 .. Даний договір укладений 11 березня 2024 року, тобто вже після призначення апеляційного розгляду справи щодо ОСОБА_1 у Волинському апеляційному суді.
Таким чином, клопотання до задоволення не підлягає, оскільки зазначені в ньому причини неявки захисника визнаються апеляційним судом не поважними.
А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 та його захисника Кравчук Л.О. у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника митниці, яка заперечила подану апеляційну скаргу та просила рішення судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушень, передбачених ч.6 ст.481 МК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушень, передбачених ч.6 ст.481 МК України відповідно до змісту протоколів про порушення митних правил № 0426/20500/23, № 0427/20500/23 повністю стверджена матеріалами справи, а саме: доповідними записками митного поста «Ягодин» Волинської митниці від 25.09.2023 № 7.3-28-08/1487/25 та № 7.3-28-08/1100/25 з додатками, витягами з програмного забезпечення митниці АСМО «Інспектор», письмовими поясненнями водія автобуса «VAN HOOL» ОСОБА_4 від 25.09.2023, службовими записками інспекторів митниці.
Згідно з ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.4 ст.108 МК України, якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин.
Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч.6 ст.481 МК України.
Так, згідно апеляційної скарги факт ввезення на територію України 03 лютого 2022 року автобуса «SCANIA», польський номерний знак НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 20 днів та 01 червня 2023 року автобуса «VAN HOOL», польський номерний знак НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 10 днів, та не вивезення цих автобусів з України у вказаний строк і в подальшому, в апеляційній скарзі не оспорюється.
Також в апеляційній скарзі не оспорюється факт ввезення в Україну автобусів марки «SCANIA», польський номерний знак НОМЕР_1 , та марки «VAN HOOL», польський номерний знак НОМЕР_3 , 03 лютого 2022 року на строк 20 днів та 01 червня 2023 року на строк 10 днів, відповідно, та їх невивезення у вказані строки і за станом на сьогоднішній день.
Як правильно встановив місцевий суд, перебування автобуса «VAN HOOL» на сервісному обслуговуванні з 10 червня 2023 року по 07 серпня 2023 року дійсно підтверджується наявними в справі документами ФОП « ОСОБА_7 », проте ці документи не підтверджують відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, оскільки після завершення ремонтних робіт автобус міг бути вивезений за межі митної території України та про неможливість своєчасного вивезення автобуса ОСОБА_1 у встановленому порядку митний орган не повідомив.
Відповідно до дозволу Міністерства інфраструктури України від 04.02.2022 на міжнародні регулярні перевезення, розкладу руху автобусів по міжнародному маршруту «Луцьк-Варшава», технічного паспорту на автобуси, вказані транспортні засоби комерційного призначення, які належать на праві власності польській компанії ТОВ «Автотранс».
Крім того, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 є керівником цієї компанії ТОВ «Автотранс». Вказана обставина також в апеляційній скарзі не заперечується.
Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил … при вчиненні таких порушень підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств.
Пунктом 43 статті 4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
А тому доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, яке ставиться йому в провину, є безпідставним, оскільки він як керівник компанії не забезпечив вивезення автобусів як транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України у визначені терміни.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Частиною другою статті 108 Митного кодексу України встановлено, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути реекспортовані відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Згідно з ч.7 ст.380 МК України, у разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування, проте жодних документів вказаних у ч.1 ст. 460 та ч.7 ст.380 МК України, ні ОСОБА_1 , ні його захисник не надали.
Крім того, ОСОБА_1 та його захисником не надано жодних доказів, які б підтверджували про відправлення автобуса «VAN HOOL» на схід чи південь України в зону бойових дій для евакуації цивільного населення.
Нормами ч.1 ст.192 МК України передбачено що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.14 та ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за зверненням фізичних осіб і видає сертифікати щодо форс-мажорних обставин.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що жодних документів, що підтверджують дію обставин непереборної сили під час складання протоколу про порушення митних правил подано не було.
При цьому, на думку апеляційного суду, обставин, передбачених ст.460 МК України, з настанням яких діяння, передбачене ст.481 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності, під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів комерційного призначення.
Враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортних засобу, стягнення на ОСОБА_1 правильно накладено на підставі ч.2 ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Таким чином, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі захисника, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Кравчук Л.О. - залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 лютого 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов