Справа № 761/9870/24
Провадження № 1-кс/761/6814/2024
16 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 241 021 000 000 59 від 07.03.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, працюючої заступником директора адміністративної діяльності та юридичної документації КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 15.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, існують ризики вчинення підозрюваною дій щодо переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому просив застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою, уважаючи, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити її належну процесуальну поведінку.
Захисник заперечував проти застосування такого заходу як тримання під вартою, оспорював наявність реальних ризиків, вважаючи клопотання слідчого необґрунтованим. Просив суд обрати інший, більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника, зазначала, що будь-яких намірів переховуватися чи перешкоджати досудовому розслідуванню не має.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
15.03.2024 ОСОБА_5 було затримано у порядку ст..208 КПК України.
Того ж дня, 15.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме: в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.
Наданих матеріалів, доданих до клопотання, достатньо для висновку, що підозрювана ОСОБА_5 причетна до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. А застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Отже можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_5 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту свідків, протоколами огляду та іншими матеріалами.
А тому доводи сторони захисту в цій частині спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, а також можливість незаконно впливати на свідків, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то існування таких ризиків є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_5 одружений, працює, разом з тим підозрюється у тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років .
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваною спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, а також обставини вчинення злочину та його наслідки, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості підозрюваної перебуваючи на волі, незаконно впливати на свідків, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч. вік, наявність постійного місця проживання, обставини вчинення злочинів та їх наслідки, а також інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи дані про особу підозрювану, обставини вчинення кримінального правопорушення, а тому вважаю за доцільне визначити підозрюваній заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вртою визначити до 13.05.2024 року включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).
Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали проголошений 20.03.2024 о 16 год. 05 хв.
Слідчий суддя: