Справа № 761/9872/24
Провадження № 1-кс/761/6816/2024
16 березня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 231 000 000 007 95 від 28.07.2023 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину 2019 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 16.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні наркотичного засобу з метою збуту, в особливо великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також можливість іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою, уважаючи, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого та застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оспорював наявність даних на підтвердження обґрунтованості підозри, наявність реальних ризиків, вважаючи клопотання слідчого необґрунтованим. Просив суд обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, вказуючи відсутність ризиків на які посилався слідчий у своєму клопотанні.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника, наголошував, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування не має.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
15.03.2024 ОСОБА_5 було затримано у порядку ст..208 КПК України.
16.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні наркотичного засобу з метою збуту, в особливо великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
Наданих матеріалів, що додані до клопотання, достатньо для висновку, що підозрювана причетна до вчинення кримінального правопорушення. А застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим заходом забезпечення кримінального провадження з метою подальшого ефективного досудового розслідування та досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.
Таким чином можливо стверджувати, що підозра ОСОБА_5 на даній стадії є обґрунтованою, що підтверджується наявними в матеріалах доказами: протоколами допиту, протоколами огляду, висновком експерта та іншими матеріалами.
А тому доводи сторони захисту в цій частині спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.
Обговорюючи питання наявності зазначених ризиків щодо переховування підозрюваної від органів досудового розслідування, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали клопотання також містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_5 перебуваючи на волі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, у т.ч., обставини вчинення злочину та його наслідки, а також інші дані, що характеризують особу підозрюваної, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити її належної процесуальної поведінки.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також, з урахуванням того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, у відповідності до положень ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає відсутніми підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою визначити до 13.05.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали проголошений 20.03.2024 о 15 год. 55 хв.
Слідчий суддя: