Справа № 761/34714/23
Провадження № 2/761/3584/2024
(заочне)
30 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , мати Позивача ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України була відкрита спадщина. 12 вересня 2023 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скибою О.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини. ОСОБА_1 зазначає, що пропустив строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки невдовзі після смерті ОСОБА_2 почалося повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну компетентними Державними органами з метою забезпечення національної безпеки були закриті відповідні реєстри, діяв мораторій на вчинення будь-яких нотаріальних та реєстраційних дій і ніякі дії щодо спадкування не проводилися, а також Позивач поступив на службу до Збройних Сил України, де перебуває і на даний час. За приписами ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Оскільки неможливість звернення із відповідною заявою позивача була обумовлена фізичною неможливістю вчинити визначені Законом дії, а також чинними в Україні певний час обмеженнями, з огляду на перебування позивача на дійсній військовій службі та неможливість вільного розпоряджання позивачем своїм часом та діями, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску встановленого законом строку для подачі заяви про прийняття спадщини та визначити додатковий строк у шість місяців.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2023 року відкрито провадження у справі, відповідно до положень ст.ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
22.01.2024 Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, як свідчать матеріали справи просить розглядати справу за його вдсутності. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, про час, день розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання в адресу суду не надходило, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 07.02.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2814 (копія наявна в матеріалах справи), яка доводиться рідною матір'ю ОСОБА_3 .
Родинні зв'язки між позивачем та померлою підтверджують: свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , виданого 01.07.1982 Відділом РАГС Залізничного району м. Києва, актовий запис №2276 (копяї наявна в матеріалах справи).
За померлою матір'ю відкрилась спадщина та позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скиби О.В. з заявою про її прийняття 12.09.2023 р..
15.09.2023 р. приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском спадкоємцем встановленого законом строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) відповідно до положень ст. 1216 ЦК України.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це визначено ст. 1217 ЦК України.
За положеннями ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово . Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України.
Доказів того, що крім позивача наявні інші спадкоємці за законом щодо майна померлої ОСОБА_2 , під час справи отримано не було.
Час відкриття спадщини, згідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є день смерті особи.
Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Так, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до Указу Президента України, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022 року ( зі змінами) в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває в країні і на день розгляду справи.
У період дії правового режиму воєнного стану встановлено обмеження руху транспортних засобів, введено комендантську годину.
Впровадження воєнного стану є надзвичайними невідворотними обставинами - форс-мажором, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким ТПП України засвідчила військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) до їх офіційного закінчення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Таку позицію висловив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 04.11.2015 року та при розгляді 26.09.2012 року справи № 6-85цс12.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Так зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13.03.2020 р. у постанові у справі № 314/2550/17.
За обставин встановлених під час розгляду справи суд приходить до висновку, що позивач був позбавлений можливості у зв'язку із військовою агресією РФ проти України та введення в державі війського стану звернутись до нотаріуса з завою про прийняття спадщини у встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України строк.
Аналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини позивачем є поважними.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту, шляхом надання додаткового строку для прийняття спадщини строком в шість місяці з дня набранняцим рішенням законної сили, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,258,259,263,268, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 15, 1268,1270,1272 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинизадовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 додатковий строк терміном 6 (шість) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду складено 30 січня 2024 року
Суддя