Справа № 758/2913/24
3/758/1925/24
Категорія 156
19 березня 2024 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Будзан Л.Д., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
31 січня 2024 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SYM ORBIT II», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , по вул. Олени Теліги, 57 в м. Києві, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, дана подія фіксувалась на нагрудну камеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
31 січня 2024 року о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «SYM ORBIT II», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , по вул. Олени Теліги, 57 в м. Києві, який належить ОСОБА_2 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою сигнального диска з червоним сигналом, не зупинився та був затриманий шляхом блокування службовим автомобілем, чим порушив п. 8.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП
ОСОБА_1 у судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 31 січня 2024 року він був у стані сильного душевного хвилювання у зв'язку з приїздом батька, якого він давно не бачив, та який мав приїхати на святкування його дня народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що не зупинився на вимогу працівника поліції, оскільки не бачив поданого останнім сигналу. Відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку пояснив тим, що у вільний час не офіційно підробляє водієм доставки Glovo, у зв'язку з чим користується акаунтом свого знайомого, який працює офіційного в Glovo та має позитивні відгуки. А тому, 31 січня 2024 року, керуючи транспортним засобом «SYM ORBIT II», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 , по вул. Олени Теліги, він здійснював доставку, користуючись акаунтом свого знайомого, а тому не міг витрати час для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки зашкодив би репутації свого знайомого та його акаунт у Glovo було б заблоковано.
Не дивлячись на невизнання своєї провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина у вчинені вказаних правопорушень підтверджується встановленими та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності.
У судовому засіданні встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно п. 8.9а Правил дорожнього руху України вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором УПП в м. Києві ДПП за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 від надання пояснень по суті правопорушення відмовився, зі змістом протоколу ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні була відтворена і досліджена відео зйомка з нагрудних камер співробітників патрульної поліції від 31 січня 2024 року, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що 31 січня 2024 року ОСОБА_1 не зупинився на вимогу працівників патрульної поліції про зупинку та був затриманий шляхом блокування його транспортного засобу службовим автомобілем співробітників поліції. Крім того, з відео встановлено, що був зупинений транспортний засіб «SYM ORBIT II», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 . При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння. У зв'язку з цим водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що він відмовився.
Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.
Невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути від відповідальності за вчинені правопорушення.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, також кваліфіковані правильно, оскільки він, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника суду надано не було.
Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення не працює, не є особою з інвалідністю, не одружений.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та ч. 1 ст.122-2 КУпАП, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до числа більш серйозних, оскільки санкція цієї статті передбачає більш суворіше стягнення, ніж санкція ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тому адміністративне стягнення йому необхідно призначити в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, не є особою з інвалідністю, згідно постанови ЕНА № 1345883 від 31 січня 2024 року визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, відсутності обставин, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 44, 122-2, 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути зі ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Подільс.р-н/22030101, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA468999980313151206000026008, код класифікації доходів бюджету 22030101).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Леся БУДЗАН