21.03.2024 Справа № 756/8524/23
Провадження № 1-кп/756/754/24
Справа № 756/8524/23
21 лютого 2024 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Антрацит Луганської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
ОСОБА_4 , 14.12.2022 року, приблизно о 19 год. 34 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині проспекту Володимира Івасюка у місті Києві, зі сторони проспекту Степана Бандери в напрямку вулиці Олександра Архипенка, в межах третьої (крайньої лівої) смуги, зі швидкістю 61,51км/год ± 4,1 км/год, яка перевищувала максимально дозволену на даній ділянці 50 км/год, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» Правил дорожнього руху України.
В цей час, проїзну частину проспекту Володимира Івасюка, по вказаному нерегульованому пішохідному переходу, перетинала пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась справа наліво, відносно напрямку руху вищезазначеного транспортного засобу.
Під час руху водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.4, 12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:
- п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими;
- пункт 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;
- п. 12.4: У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
- п. 12.9. Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;
- пункт 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Citroen C-Elysee» реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи змогу спостерігати за показниками спідометру та обрати швидкість руху в межах дозволеної, свідомо порушуючи швидкісний режим, рухаючись по проїзній частині проспекту Володимира Івасюка у місті Києві, будучи заздалегідь поінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», усвідомлюючи, що на пішохідному переході можуть перебувати пішоходи, які мають безперечну перевагу в русі на даній ділянці дороги, з моменту, коли вступили на перехід, а водій, в свою чергу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, будучи зобов'язаним завчасно прийняті такі заходи по керуванню транспортним засобом, які б забезпечили безперешкодний та безпечний перетин проїзної частини пішоходами по пішохідному переходу, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, та створюючи небезпеку для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, навпроти будинку АДРЕСА_3 , виїхав на пішохідний перехід, на якому перебувала пішохід ОСОБА_8 , де скоїв наїзд на останню.
В результаті ДТП, пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала наступні тілесні ушкодження: А) - рана на волосистій частині голови, в лівій тім'яно-скроневій ділянці; два синця в лобній ділянці та один на правій верхній повіці; крововиливи в м'яких тканинах голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, в лівій тім'яно-скроневій ділянці та в правій лобно-тім'яно-скроневій ділянці; переломи склепіння та основи черепа; епідуральна гематома в проекції лівої півкулі головного мозку; нерівномірно виражений обмежено-дифузний субраханоїдальний крововилив по випуклим, базальним, та міжпівкульним поверхням головного мозку, а також по всім поверхням мозочка; кров в шлуночках головного мозку. Б) - повний косо-вертикальний перелом лівої ключиці в задній третині; фрагментарно-осколковий перелом тіла лівої лопатки; повні косо-вертикальні переломи 2-6 ребер зліва по передній пахвовій лінії; повні косо-вертикальні переломи 2-7 ребер зліва по лопатковій лінії; повні косо-вертикальні переломи 2-4 ребер справа по середній ключичній лінії; крововиливи в м'яких тканинах та в пристінковій плеврі навколо переломів; розрив пристінкової плеври в проекції перелому 7 ребра зліва, по лопатковій лінії; наявність темно-червоної рідкої крові в лівій плевральній порожнині; множинні забої обох легень; множинні крововиливи на міжчасткових борознах та міжчасткових поверхнях усіх часток обох легень, а також біля коренів (ознака струсу тіла). В) - крововилив в ділянці воріт селезінки (ознаки струсу тіла); повний розрив лобкового симфізу; неповний розрив лівого крижово-здухвинного зчленування; повні косо-вертикальні переломи верхньої та нижньої гілок лівої лонної кістки. Г) - синець на лівому стегні, по зовнішній поверхні, в середній охоплюючи нижню третини, з садном і забійною раною на фоні, на висоті 49 см від підошовної поверхні стоп; крововилив в підшкірно-жировій клітковині та м'язах лівого стегна, по зовнішній поверхні, в середній охоплюючи нижню третини; кишеньоподібне відшарування підшкірно-жирової клітковини лівого стегна, по зовнішній поверхні; синець на правій гомілці, по внутрішній охоплюючи задню поверхню в середній і нижній третинах, на висоті 17,5 см, від підошовної поверхні стоп, з садном на фоні; крововилив в підшкірно-жировій клітковині та м'язах правої гомілки, по внутрішній охоплюючи задню поверхню, в середній і нижній третинах; наявність в порожнину правого колінного суглобу; дефект компактної пластини, на зовнішньому виростку правої великої гомілкової кістки. Д) - синець на лівому лікті, по задній поверхні. Усі зазначені ушкодження об'єднані одним механізмом травми, мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя і знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_8 .
Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій водія автомобіля «Citroen C-Elysee» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України.
Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б), 12.4, п.12.9 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав, покаявся, підтвердив фактичні обставини справи, зокрема вказав, що 14.12.2022 року, приблизно о 19 год. 34 хв. керуючи автомобілем марки «Citroen C-Elysee», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по пр-ту Володимира Івасюка у місті Києві зі швидкістю близько 60 км/год при дозволеній швидкості руху 50 км/год, запізно побачив пішохода, що рухався по пішохідному переходу, що призвело до наїзду на нього.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доведена.
Дії ОСОБА_4 , що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 286 КК України.
У відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся, добровільно відшкодовує завдану шкоду.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, те, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вчинив ненавмисне кримінальне правопорушення.
Судом також враховано, що відповідно до досудової доповіді Дарницького РВ Фвлії ДУ "Центр пробації" від 03.10.2023 року ОСОБА_4 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи, особи винного, наявності обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
При цьому, враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з грубим порушенням правил дорожнього руху, яких повинні неухильно дотримуватися усі учасники дорожнього руху, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортирними засобами в максимальних межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
У кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов до ОСОБА_4 , ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди.
В обґрунтування цивільного позову потерпіла ОСОБА_6 посилається на те, що з вини водія ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом, застрахованим ТДВ «Страхова компанія «Кредо», сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої її мати ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що стало причиною її смерті. Позивачкою понесені майнові витрати на виготовлення пам'ятника. Крім того, внаслідок неправомірних дій винуватця дорожньо-транспортної пригоди вона зазнала втрат немайнового характеру, що виразились у душевних стражданнях, переживаннях, пов'язаних із втратою близької людини, порушенні звичайного порядку її життєдіяльності, способу життя, життєвих планів та необхідними зусиллями для їх відновлення. Розмір компенсації за завдану моральну шкоду вона оцінює в 700 000 грн.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_6 просить суд стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на її користь 120 356 грн. страхового відшкодування, з ОСОБА_4 на її користь 622 000 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди.
У відзиві на позовну заяву ТДВ «Страхова компанія «Кредо» просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на передчасність страхової виплати до постановлення вироку суду.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої в межах вимог та підстав наведених у позовній заяві, суд виходить з того, що у судовому засіданні установлено, що порушення правил дорожнього руху водієм автомобілю «Citroen C-Elysee» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням 14.12.2022 року близько 19 год. 34 хв. дорожньо-транспортної пригоди; водій ОСОБА_4 керував транспортним засобом на законних підставах маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб; цивільна правова відповідальність водія автомобіля «Citroen C-Elysee» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/208257412 від 22.02.2022 року з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров'ю - 260 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн., розмір франшизи - 2 600 (а.с. 111); внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 , мати ОСОБА_6 , отримала тяжкі тілесні ушкодження, що стало прямою причиною її смерті; потерпілою ОСОБА_6 на підтвердження понесених витрат надано договір на виготовлення пам'ятника № 25 від 26.06.2023 року та квитанції про оплату на загальну суму 42 356 грн. (а.с. 69-71); ОСОБА_4 сплачено на користь ОСОБА_6 40 000 грн. 00 коп .
Частиною 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.
Частиною 2 ст. 1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно із ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Відповідно до преамбули Закону України від 01.07.2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно із п.п. 9.1. ст. 9 Закону № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно п. 22.1. ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 23 Закону № 1961-IV передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, є шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно із п. 27.1., п. 27.3., 27.4. ст. 27 Закону № 1961-IV страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 жовтня 2022 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 6 700 грн.
За змістом п.п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з указаних положень закону, суд дійшов висновку, що обов'язок по відшкодуванню заподіяної потерпілій майнової та моральної шкоди має нести ТДВ «Страхова компанія «Кредо» в межах визначеної Законом № 1961-IV ліміту страхової відповідальності, а ОСОБА_4 в межах сум, що не покриває страхова виплата.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що потерпілою документально підтверджено понесення витрат на виготовлення пам'ятнику на загальну суму 42 356 грн. 00 коп., суд дійшов висновку про стягнення цих витрат з ТДВ «Страхова компанія «Кредо».
З урахуванням характеру й обсягу фізичних та моральних страждань потерпілого, психоемоційних переживань, понесених внаслідок смерті близької людини, тяжкості вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, часу та зусиллях направлених для їх відновлення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням визнання ОСОБА_4 п'ятдесяти відсотків від суми моральної шкоди, суд дійшов висновку про те, що компенсація моральної шкоди, повинна бути визначена в грошовій формі у розмірі 350 000 грн., з яких відповідно до ст. 27 Закону № 1961-IV - 80 400 грн. (6 700 грн. х 12) підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 з ТДВ «Страхова компанія «Кредо».
Решта суми компенсації моральної шкоди з врахуванням уже сплачених ОСОБА_4 40 000 грн., що становить 229 600 грн. (350 000 - 80 400 - 40 000), підлягає сплаті обвинуваченим на користь ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.1 ст.126, п. 13 ч. 1 ст.368, ч. 4 ст.374 КПК України суд, ухвалюючи вирок повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (ч.1 ст.126, п. 13 ч. 1 ст.368, ч. 4 ст. 374 КПК).
Визначаючи розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат адвокатом надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 04.03.2023 року та додаток № 1 від 14.12.2023 року до договору про надання правоовї (правничої допомоги), у якому міститься акт виконаних робіт на загальну суму 20 000 грн. 00 коп., що підлягають стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 .
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю в 3 (три) роки.
Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (адреса: м. Запоріжжя, пр-т Моторобудівників, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 42 356 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування витрат на виготовлення пам'ятнику та 80 400 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди, а всього 122 356 (сто двадцять дві тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 229 600 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди та 20 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 249 600 (двісті сорок дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у сумі 12 579 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 68 коп. (оплата здійснюється на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України, код доходів 24060300 «Інші надходження», МФО 899998).
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.12.2022 року (провадження № 1-кс/756/16030/22) на транспортний засіб марки ««Citroen C-Elysee» д.н.з. НОМЕР_1 - скасувати, транспортний засіб повернути власнику - ОСОБА_9 .
Речові докази, а саме уламки пластику, що зберігається в камері речових доказів за квитанцією № 001659 - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя