Справа №:755/4381/24
Провадження №: 2-а/755/77/24
"14" березня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Бобровник Андрія Миколайовича інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Бобровник А.М. інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1595882 від 06.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн., а провадження у справі закрити.
Вивчивши подану заяву, вважаю за необхідне заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків з наступних підстав.
За правилами адміністративного процесуального законодавства адміністративний позов за формою та змістом повинен відповідати вимогам, викладеним у ст. 160-161 КАС України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно ч. 9 ст.160 КАС України у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Таким чином, позивачем у своїй позовній заяві не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу) відповідача, відомі номери засобів зв'язку відповідача, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача, що унеможливлює суд відкрити провадження у справі та в подальшому належним чином повідомляти сторону відповідача про хід судового розгляду.
Згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана до суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд».
Відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України, у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Оскільки документи (позовна заява) подано в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси суду, то на виконання недоліків заяви позивачу необхідно надати до суду доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви з додатками.
Таким чином, слід усунути зазначені вище недоліки.
Разом з тим, статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту(частини перша, друга, третя і п'ята статті 122КУпАП)(ч.1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 122 КУпАП, інспектори патрульної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Національної поліції. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Саме така правова позиція закріплена в постанові постанови ВСУ/КАС від 17 вересня 2020 року №742/2298/17.
З огляду на викладене, судом роз'яснюється право позивача про можливість вірного визначення відповідача, з урахуванням останньої практики Верховного Суд, викладеної в постанові від ВСУ/КАС від 17 вересня 2020 року №742/2298/17.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в строк у три дні з дня отримання копії ухвали, та усунути зазначені в ній недоліки, які мають бути усунуті шляхом подання позовної заяви у новій та виправлений редакції та її додатків у відповідності до вимог ст. 160, 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 160, 169 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бобровник Андрія Миколайовича інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі залишити без руху та запропонувати позивачу строк в три дні з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Яровенко