Номер провадження 2/754/302/24
Справа №754/7777/23
Іменем України
07 березня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді: Сенюти В. О.,
секретаря: Солонюк К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» із позовом до відповідача АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.07.2020 між АТ «Універсал Банк», в рамках проекту monobank та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг. На підставі вищезазначеного Договору позивачу було відкрито рахунок НОМЕР_1 та встановлено кредитний ліміт в розмірі 47200,00 грн. Позивач отримав від відповідача виписку про рух коштів по картці станом на 17.03.2023 по рахунку НОМЕР_1 , з якої вбачається, що станом на 17.03.2023 кредитний ліміт становить 47200,00 грн., а також станом на 17.03.2023 заборгованість складає 58565,30 грн. З такою інформацією та відповідно протиправними діями банку щодо нарахування невірної заборгованості позивач не погоджується виходячи з наступного. З виписки наданої відповідачем вбачається, що за період користування коштами, а саме з 10.07.2020 по 17.03.2023 позивачем були внесені кошти на карту в розмірі 47576,00 грн. Однак, за період з 10.07.2020 по 17.03.2023, позивачем було внесено коштів на карту в розмірі 48076,00 грн. Крім того, за період з 10.07.2020 по 17.03.2023 позивачу були нараховані відсотки за користування кредитом на загальну суму 47540,87 грн. Проте, вносячи кошти, позивач поповнював картку, а не сплачував відсотки, так як не брав на себе жодних зобов'язань щодо сплати відсотків за користування коштами. Нарахування відсотків за даною карткою є безпідставними. Оскільки, своїм підписом у анкеті-заяві позивач підтвердив свою згоду на відкриття карткового рахунку та встановлення кредитного ліміту. Проте, позивач не погоджувався з нарахуванням процентів, сплати комісій, неустойки та інших платежів. Позивач не підписував Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи. У анкеті-заяві нарахування процентів, пені та комісій і строку повернення кредиту не зазначено. Оскільки відсутні достатні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору (у формі сплати процентів, комісії), а також відповідальність у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, банк має можливість вимагати лише фактично отриману та не повернуту суму кредиту. Оскільки витяг з Умов та правил обслуговування рахунків фізичної особи, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank», не містить підпису позивача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитом та неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. На підставі викладеного, позивач звертається до суд з даним позовом та просить застосувати наслідки нікчемності Договору про надання банківських послуг за рахунком НОМЕР_1 в частині сплати відсотків за користування кредитом, а саме перерахувати розмір грошових коштів, які повинен сплатити позивач на користь відповідача, без урахування незаконно нарахованих відповідачем відсотків за користування кредитом та з урахуванням розміру перерахованих позивачем коштів на рахунок НОМЕР_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20.06.2023 вище вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13.03.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято заяву до розгляду, долучено до письмових матеріалів справи та вважати вказану заяву як заяву про зміну предмету позову.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, АТ «Універсал Банк» заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх не обґрунтованими. 10.07.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» було укладено та особисто підписано Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, у відповідності до умов договору, клієнт просить відкрити йому поточний рахунок у гривні на ім'я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатках відповідно до умов Договору. Відповідно до п. 2 Анкети-заяви позивач погодився з тим, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредитування складають договір про надання банківських послуг. А також, підписанням цього договору клієнт підтверджує, що ознайомлений з умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредитування та отримав їх примірник у мобільному додатку, вказані документи позивачу зрозумілі на не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, клієнт беззаперечно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшити або збільшити розмір дозволеного кредитного ліміту. Клієнт погоджується з тим, що про зміну доступного дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Отже, підписання Анкети-заяви є підтвердженням укладення Договору. Договір про надання банківських послуг, укладений позивачем є публічним договором. Договір про надання банківських послуг є змішаним договором та є договором приєднання. Також, банк звертає увагу суду на практику Верховного суду з приводу електронних договорів. На думку АТ «Універсал Банк», позивач керується припущеннями і неправильним тлумаченням норм матеріального права, і як наслідок помилково вважає, що порушення його прав вчинено АТ «Універсал Банк», без належного підтвердження такого факту.
Через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Войтович Л.В. подано до суду відповідь на відзив. Сторона позивача не погоджується з аргументами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву. Відповідач стверджує, що Договір про надання фінансового кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що є належними та допустимим доказам підтверджено укладання між сторонами 14 березня 2020 року правочину. Проте, підписання за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора не є належним доказом підтвердження укладання між сторонами правочину. Сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору.
А також, через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Войтович Л.В. подано до суду заяву про уточнення позовних вимог. Відповідно до якої, фактичною підставою позову є факт незаконного нарахування позивачу відсотків за користування коштами відповідача, так як позивач не погоджувався на таке нарахування, вступаючи у правовідносини з відповідачем. Отже, просить суд застосувати наслідки нікчемності Договору про надання банківських послуг за рахунком НОМЕР_1 в частині сплати відсотків за користування кредитом, а саме зобов'язати АТ «Універсал Банк» перерахувати розмір грошових коштів, які повинен сплатити ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк», без урахування незаконно нарахованих АТ «Універсал Банк» відсотків за користування кредитом та з урахуванням розміру перерахованих ОСОБА_1 коштів на рахунок НОМЕР_1 .
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Цимбал А.А. подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача АТ «Універсал Банк» подав заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, проти задоволення позовних вимог заперечує.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 10.07.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» укладено Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи позивача ОСОБА_1 , зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта громадянина України і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, службове положення, розмір середнього доходу, тощо.
В Анкеті-заяві також містяться відповідні сторінки паспорта позивача та довідка про його РНОКПП, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді, за допомогою яких, працівником банку виконана його ідентифікація та верифікація.
Відповідно до вступної частини Анкети-заяви клієнт просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім'я ОСОБА_1 та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Відповідно до п. 2 Анкети-заяви клієнт погодився, що ця Анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - договір), укладення якого клієнт підтверджує і зобов'язується виконувати його умови.
Відповідно до п. 3 Анкети-заяви клієнт підтверджує, що він ознайомлений із умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, Клієнт беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Відповідно п. 6 Анкети-заяви клієнт просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку. Також клієнт засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідальним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільний додаток з метою засвідчення дій клієнта згідно з договором.
Відповідно до другого речення п. 10 Анкети-заяви клієнт надав право та доручив банку здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків клієнта, відкритих у банку, без додаткових розпоряджень клієнта, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язані клієнта перед банком, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між клієнтом та банком.
Враховуючи те, що позивач у позовній заяві визнає, що ним підписано та укладено спірний кредитний договір, а відтак згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України вказана обставина не підлягає доведенню.
Долучена до відзиву Анкета-заява від 10.07.2019 містить підписи ОСОБА_1 та представника банку.
Разом з відзивом представником відповідача було долучено Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів у чинній редакції, затверджені протоколом № 26 від 03.07.2019.
Згідно Глави 1 «Терміни та визначення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил підписана клієнтом, Анкета-заява є підтвердженням укладення Договору.
Відповідно до пункту 2.1 Глави 2 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи МаsterСагd/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України.
Пунктом 2.3 та 2.11 Глави 2 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил визначено, що своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним. А також те, що на виконання ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Банк до укладення Договору надав Клієнту необхідну інформацію згідно переліку.
Пунктом 2.4 Глави 2 «Основні положення» Розділу І «Загальні умови» Умов і правил визначено, що укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.
Пунктом 1.3 Глави 2 «Основні положення» Розділу II «Загальні умови випуску та обслуговування Платіжних карток» Умов і правил, клієнт погоджується з тим, що Кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) Кредитний ліміт.
Відповідно до п.2.1 Глави 2 «Випуск платіжної картки» Розділу II «Загальні умови випуску та обслуговування Платіжних карток» Умов і правил визначено, що для надання послуг Банк видає Клієнту картку. Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послуг «Моnobank». Датою укладення Договору є дата підписання клієнтом Анкети - заяви та отримання Картки.
Згідно із пункту 4.9 Глави 4 «Надання та обслуговування кредиту» Розділу ІІ «Загальні умови випуску та обслуговування Платіжних карток» Умов і правил на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.
Відповідно до виписки про рух коштів від 26.06.2023, ОСОБА_1 активно користувався платіжною карткою.
Згідно ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих кому за законом надані відповідні пільги.
Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг у відповідності із ч. 1 ст. 634 ЦК України є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Між сторонами виник спір щодо визнання протиправними дій Банку в частині нарахування та списання відсотків за Договором про надання банківських послуг, що був укладений між АТ «Універсал Банк» та позивачем.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Пунктами 3, 10, 11, 13, 15 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що несправедливими є, зокрема умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей.
За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-1341цс15.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі умов кредитного договору позивач ОСОБА_1 отримав у відповідача платіжну картку, користувався коштами в межах кредитного ліміту та банківськими послугами на умовах укладеного договору.
Таким чином, з 10.07.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами в межах кредитного ліміту, тобто було укладено кредитний договір.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України - достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 79 ЦПК України, зазначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать по те, що ОСОБА_1 з метою отримання кредиту 10.07.2019 заповнив і підписав Анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг, яка зі сторони банку підписана працівником банком, що здійснив ідентифікацію та веритифікацію клієнта, коритсуючись платіжною карткою позивач підтвердив факт згоди з встановленням ліміту.
У пункті 6 Анкети-заяви позивач зазначив, що просить вважати її власноручний підпис або його аналоги (у т. ч. електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в Банку. З цією метою, засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором.
Пунктом 10 Анкети-заяви обумовлено надання права і доручення Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх рахунків ОСОБА_1 , відкритих у Банку, без додаткових його розпоряджень, для погашення будь-яких інших його грошових зобов'язань перед Банком, що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком.
При цьому, відповідно до п. 4.4. Глави 4 «Надання та обслуговування кредиту» Розділу II «Загальні умови випуску та обслуговування Платіжних карток» Умов та правил, клієнт шляхом розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.
Банком у відзиві наведено алгоритм укладення кредитного договору за допомогою мобільного додатку «monobank», у якому відображена процедура входу в додаток, з якого вбачається, що без погодження з Умовами та Правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту увійти в додаток та користуватися карткою неможливо, оскільки у випадку, коли особа не погоджується з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «monobank» шляхом накладення електронного цифрового підпису, то застосунок «monobank» не переходить на наступний етап входу в головне меню застосунку.
Із наданого відповідачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами, подальше укладення договору кредиту є неможливим, що свідчить про те, що Умови можуть бути погоджені і позивач міг бути ознайомлений з ними ще до активації картки у мобільному додатку і якщо позивачу не підходили Умови він би не отримував картку.
Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, позивач 10.07.2019 підписав Анкету-заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Анкети-заяви згенеровано ключова пара з особистим ключем, яка використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення її дій згідно з договором про надання банківських послуг.
З огляду на викладене, заповненням Анкети-заяви позивач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив із використанням електронно-цифрового підпису, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Враховуючи, що послуги банку в проекті «monobank» надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови і правила, які включають тарифи та інформацію, яка підлягає доведенню до відома споживачів перед укладенням договору споживчого кредитування, надані позивачу саме через мобільний додаток, суд приходить до висновку, що останній був ознайомлений саме з правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов'язання.
Також суд приймає до уваги, що форма та порядок укладання договору відбулась саме у змішаній формі - підписанням позичальником Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «monobank» шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.
Зазначені обставини свідчать про належне укладення сторонами кредитного договору, в тому числі погодження Умов і правил, шляхом завантаження мобільного додатку «monobank» на мобільний телефон позивача та проставляння електронного цифрового підпису сторін, що свідчить про погодження сторонами усіх істотних умов для відповідного виду договору, з яких сторони досягли згоди.
Аналогічна правова позиція сформована в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 в справі № 561/77/19, в якій скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, що між сторонам укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Законодавець у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначив, що однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Крім того, ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Проте, позивач правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеного кредитного договору протягом чотирнадцяти днів з моменту укладання договору не скористалася, доказів направлення письмового повідомлення відповідачу щодо наміру відмовитися від кредитного договору від 10.07.2019 суду не надав.
Положення ст. 204 ЦК України встановлюють презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Пленум Верховного Суду України у Постанові №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (пункт 7).
Доводи позивача про те, що кредитний договір за своїм змістом суперечить положенням законодавства, судом до уваги не приймаються, оскільки, ґрунтуються виключно на довільному трактуванні позивачем положень ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів» та умов кредитного договору.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживачів не підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при подачі позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судовий збір компенсується за рахунок держави.
На підставі виклдаеного, керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Повний текст рішення суду виготовлений 22 березня 2024 року.
Суддя В.О.Сенюта