ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4163/24
провадження № 1-кп/753/1242/24
"22" березня 2024 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР № 12024100020000715 від 02.02.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківськ, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у м. Києві, відповідно до п. 5 ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року, і діє на даний час.
02 лютого 2024 року приблизно о 13 годин 30 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи в приміщенні магазину « SINSAY », розташованого в приміщені ТРЦ « Аладдін », за адресою: місто Київ, вул. М. Гришка, 3-а , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), знаходячись в приміщенні торгівельного залу вказаного магазину, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто з відвідувачів та обслуговуючого персоналу магазину не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно взяв з полиць належний Дочірньому підприємству "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерне Товариство "ЛПП" товар, а саме: футболка чоловіча (артикул 0213Т-09Х-S) закупівельною вартістю 101 гривень 47 копійок; шкарпетки чоловічі (артикул 9597І-00Х-39S) закупівельною вартістю 51 гривень 15 копійок; штани чоловічі (артикул 3001F-MLC-30) закупівельною вартістю 289 гривень 14 копійок; взуття чоловіче (артикул 7718Y-90Х-41) закупівельною вартістю 422 гривень 62 копійок; кофта чоловіча (артикул 1686О-99-Х-S) закупівельною вартістю 216 гривень 84 копійок.
Частину даного товару ОСОБА_3 поклав до кишень свого одягу, в якому був вбраний, а частину даного товару поклав в сумку чорного кольору, яку тримав при собі.
В подальшому, ОСОБА_3 , не розрахувавшись за вказаний товар належний Дочірньому підприємству "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерне Товариство "ЛПП", направився до виходу з магазину, при цьому пройшов повз розрахункові каси та металеві рамки, розміщені перед виходом з магазину. Вийшовши з приміщення вказаного магазину, ОСОБА_3 попрямував далі по території ТРЦ «Аладдін», отримавши таким чином реальну можливість розпорядитися викраденим майном на свій розсуд.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду Дочірньому підприємству "ЛПП УКРАЇНА" Акціонерне Товариство "ЛПП", на загальну суму 1081 гривень 22 копійок.
Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим повністю у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся та суду показав, що 02 лютого 2024 року зайшов до магазину «Сінсей», взяв з полиць одяг, частково перевдягнувся в нього, а частково сховав до кишень і сумки та вийшов з магазину. Після цього його одразу затримав працівник магазину. Одяг взяв для власного користування. Суму викрадених речей не оспорює, про вчинене жалкує, більше такого вчиняти не буде. Правопорушення вчинив оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі у чужому місті.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, ним не оспорюються, а також є логічними, послідовними та не викликають у суду сумніву щодо їх щирості.
Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції не має, а також сторонам роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-68 КК України і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття, оскільки обвинувачений ще під час досудового розслідування визнав свою винуватість, що й підтвердив під час судового розгляду, розкаюючись у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, типову тяжкість якого кримінальний закон відносить до тяжких злочинів проти власності, дані про особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання.
Так, ОСОБА_3 є особою молодого віку має повних 29 років, зі слів працював кур'єром до затримання, виховувався в неповній сім'ї, хоча й несудимий, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра.
З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого та законодавчих вимог санкції статті обвинувачення, суд призначає ОСОБА_3 покарання в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з цим, відсутність претензій у представника потерпілого у зв'язку із поверненням майна, незначна вартість викраденого майна, наявність пом'якшуючої обставини, критична оцінка обвинуваченим своєї протиправної поведінки, його молодий вік, дають підстави суду для висновку, що індивідуальна тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, незважаючи на дані про його особу, є нижчою від типової, а тому суд на підставі ч. 1 ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, однак з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, вважаючи саме таке покарання необхідним, достатнім і справедливим для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд керується приписами ч. 1 ст. 377 КПК України, відповідно до яких, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Водночас, вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, суд з урахуванням вимог ст. 177, 178 КПК України, відомостей про особу обвинуваченого, обвинувальний акт відносно якого перебуває на розгляді у Печерському районному суді м. Києва (справа № 757/24508/20-к) на стадії підготовчого судового засідання, на підставі ст. 179, 194 КПК України вважає за необхідне змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на особисте зобов'язання, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до суду або прокурора.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Зобов'язати ОСОБА_3 відповідно до ч. 1, 3 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 , 24 квітня 1995 року змінити на особисте зобов'язання, зобов'язавши останнього прибувати за кожною вимогою до суду або прокурора, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.
Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: футболка чоловіча (артикул 0213Т-09Х-S), шкарпетки чоловічі (артикул 9597І-00Х-39S); штани чоловічі (артикул 3001F-MLC-30); взуття чоловіче (артикул 7718Y-90Х-41); кофта чоловіча (артикул 1686О-99-Х-S) - залишити у власності представника потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 395 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1