ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4066/24
провадження № 3/753/1893/24
"19" березня 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
20 лютого 2024 року о 19-й годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру повторно протягом року, відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображала нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, лізла битись, чим завдала психологічного та фізичного болю в присутності дітей.
Таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлена, що розгляд справи відбуватиметься в Дарницькому районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, двічі належним чином повідомленою про розгляд справи за допомогою направлення смс-повідомлень, на виклик суду не з'явилась та провадженням щодо неї не цікавилась.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-VI від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 р. (заява № 3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме фактичними даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 923293, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП (а.с.1); письмовій заяві та письмових поясненнях ОСОБА_2 , відповідно до яких вона просить притягнути до відповідальності її доньку ОСОБА_1 , яка 20.02.2024 року вчинила з нею сварку, під час якої ображала нецензурними словами, погрожувала, лізла битись (а.с.2,3), копією постанови Дарницького районного суду м. Києва від 06.02.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с.7-9).
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відповідальність передбачена за повторне вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припис.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Статтею 3 вказаного закону передбачено, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Враховуючи викладене, досліджені письмові докази, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, що завдало шкоду ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини скоєного, особу правопорушника, ступінь її вини та майновий стан, те що вона не працює, раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд вважає за необхідне визнати обставиною, що обтяжує відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 35 КУпАП, продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її, та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
На підставі викладеного, вважаю правильним призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу з направленням ОСОБА_1 як особи, яка неодноразово вчиняє домашнє насильство на проходження програми, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 39-1, 173-2, 283, 284, 285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень в дохід держави.
Направити ОСОБА_1 як особу, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до Управління соціального захисту населення Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації /м. Київ, вул. О. Кошиця, 11/.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя П.І. Заруба