справа № 752/3365/24
провадження №: 2/752/3580/24
про залишення позовної заяви без руху
21.02.2024 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Домобудівник-6», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно, -
У лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Домобудівник-6», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Так, зазначаючи відповідачем по справі Житлово-будівельний кооператив «Домобудівник-6», позивачем не заявлено до цього відповідача позовних вимог та не зазначено обставин за яких цей відповідач не визнає, оспорює або порушує права та законні інтереси позивача.
Відповідно до п. 3.3 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Крім того, у поставі Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі №265/686/16-ц вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності , усунення їх від права на спадкування, прийняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним, з метою недопущення порушень прав та законних інтересів Київської міської державної адміністрації, залучити її до участі у розгляді справи.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Недоліки необхідно усунути шляхом визначення позивачем з колом та процесуальним статусом осіб, які будуть брати участь у справі, та у разі виправлення недоліків, надання позовної заяви разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 259, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Домобудівник-6», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Друга Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Ю. Мазур