Справа № 712/2772/24
Провадження № 1-кс/712/1303/24
20 березня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю особи яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ОСОБА_5 , звернувся до суду з скаргою на бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, посилаючись на те, що 02 березня 2024 року він звернувся до Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області з заявою, щодо шахрайських дій ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
21 жовтня 2009 року між ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , було укладено договір дарування відповідно до якого ОСОБА_5 , було подаровано частини приватного будинку за адресою АДРЕСА_1 з прибудовами та надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці Тубільської сільської ради.
В подальшому ОСОБА_6 увійшовши в зговір з посадовими особами Тубільської сільської ради надавши недійсні документи, заволодів чужим майном, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 7124987500:02:002:0482 за адресою АДРЕСА_1 та отримав Державний Акт на право власності на земельну ділянку за № 631869 від 13 липня 2010 року, що суперечить умовам дарування, а саме пункту 3.4 від 21 жовтня 2009 року, ч.1 ст.120 ЗК України та ст..377 ЦК України.
У зв'язку з невнесенням відомостей до ЄРДР, звернувся до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні ОСОБА_5 , свою скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор до судового засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд скарги в його відсутність та просив відмовити в її задоволенні.
Слідчий до судового засідання не з'явивсь, повідомлявсь відповідно до вимог ст..135 КПК України.
Суд, на підставі ст.306 КПК України, визнав можливим розгляд скарги за відсутності вищезазначених осіб, так як дана категорія справ має стислі терміни її розгляду.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення особи яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , 02 березня 2024 року звернувся до Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області з заявою (ЄО № 11468), проте, що 13 липня 2010 року його батько ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заволодів його земельною ділянкою.
21 жовтня 2009 року ОСОБА_6 , за згодою своєї дружини ОСОБА_8 , було укладено договір дарування відповідно до якого ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , було подаровано в рівних частках приватний будинку за адресою АДРЕСА_1 з прибудовами та надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці Тубільської сільської ради.
З Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 24817659 від 16 грудня 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , являються власниками по частині будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідно до Державного Акту на право власності на земельну ділянку від 13 липня 2010 року (кадастровий номер земельної ділянки 7124987500:02:002:0482) ОСОБА_6 , на підставі рішенням Тубільської сільської ради від 21 грудня 2009 року № 41-12/5 є власником земельної ділянки 0,3625 га яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
На час розгляду справи відомості до ЄРДР не було внесено.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв'язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1ст. 303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
В даному випадку, дослідивши скаргу заявника та зміст повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР, так як особою, яка подала скаргу не подано відповідних доказів на підтвердження своєї заяви про вчинення кримінального правопорушення, а саме, що шахрайським шляхом була відчужена земельна ділянка.
Крім того ОСОБА_5 , не надав суду доказів того, що ця спірна земельна ділянка, належала йому, так як в Договорі дарування вказано, що йому у власність було подаровано частину будинку який розташований на земельній ділянці Тубільської сільської ради.
На час розгляду скарги, скаржником не надано доказів про те, що Державний Акт на спірну земельну ділянку виданий з порушенням вимог земельного законодавства.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення.
В даному випадку та зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення, вбачається, що між сторонами маються цивільно-правові відносини, які регулюються нормами цивільного та земельного законодавства.
Керуючись ст.ст.303-309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ОСОБА_9 в задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_10
Повний текст ухвали проголошено 22 березня 2024 року о 12.30 год.