Справа № 703/170/24
2/703/511/24
22 березня 2024 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Криви Ю.В.,
секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С., в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., зареєстрований у реєстрі за № 83430 про стягнення з неї на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості в розмірі 14435 грн. 83 коп. за кредитним договором № 5851/1954DCLRG1PT від 02 квітня 2015 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що про вчинення оскаржуваного виконавчого напису позивачу стало відомо після того, як вона не змогла скористатись послугою АТ «ПРИВАТ БАНК» при знятті коштів з карткового рахунку, оскільки рахунок заблоковано в зв'язку з постановою про арешт коштів боржника від 08 червня 2023 року приватного виконавця Чупис Т.П.
Після цього через за стосунок «Дія» ОСОБА_1 довідалась про існування в провадженні зазначеного приватного виконавця виконавчого провадження № 68145137 за яким з неї на підставі виконавчого напису № 83430 від 12 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. стягуються кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Підставою до відкриття вказаного виконавчого провадження став вищевказаний виконавчий напис про стягнення з позивача на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суми заборгованості за кредитним договором №5851/1954DCLRG1PT від 02 квітня 2015 року, укладеним з ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 147 від 22 березня 2018 року є ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договори є ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 03 листопада 2020 року по 06 червня 2021 року у сумі 14435 грн. 83 коп., з яких: 2140,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9,73 грн. - заборгованість за комісією, 12253,38 грн - строкова заборгованість за комісією, 32.72 грн - строкова заборгованість за штрафами і пенями, а також 650 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню - 15085,83 грн.
Позивач вказує, що вказаний виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушеннями, а тому є таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного. Так, кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису нотаріально посвідчений не був, а тому у приватного нотаріуса були відсутні правові підстави для прийняття у відповідача документів для вчинення оспорюваного виконавчого напису. Відповідно у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Зауважує, що згідно вказаного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 05 серпня 2020 року по 05 серпня 2020 року без зазначення дати виникнення права вимоги, при тому, що вказаний кредитний договір укладено 02 квітня 2015 року, а тому за вказаний у написі період заборгованість не могла виникнути у вказаному розмірі. Це, на думку позивача, свідчить про те, що сума явно не є безспірною, що само по собі унеможливлювало вчинення виконавчого напису нотаріусом. Тому вважає, що навіть із цих підстав оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню. У зв'язку із цим вважає, що оспорюваний виконавчий напис приватного нотаріуса не відповідає вимогам ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», оскільки сума боргу, що визначена у виконавчому написі, не є безспірною.
За викладених обставин, позивач просить визнати виконавчий напис вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., зареєстрований у реєстрі за № 83430, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору та витрати за надання правничої допомоги.
Ухвалою судді від 19 січня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, роз'яснено відповідачу право на надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив, третій особі роз'яснено право щодо надання письмових пояснень щодо позову або відзиву.
У судове засідання позивач не з'явився, однак представник позивача - адвокат Холодняк В.М. звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак 13 лютого 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Так відповідач вважає, що приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. мала всі законні підстави для вчинення оспорюваного виконавчого напису, оскільки відповідач мав безспірну заборгованість, а також ухилився від виконання своїх обов'язків, відтак, на думку представника відповідача, виконавчий напис вчинено відповідно до вимог чинного законодавства. Окрім того, одночасно з відзивом на позовну заяву представником відповідача подано письмове клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. та приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи не з'явилися у судове засідання, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши позиції сторін, висловлені письмово, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. за реєстровим № 83430, було вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором №5851/1954DCLRG1PT від 02 квітня 2015 року, укладеним з ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 147 від 22 березня 2018 року є ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договори є ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 03 листопада 2020 року по 06 червня 2021 року у сумі 14435 грн. 83 коп., з яких: 2140,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9,73 грн. - заборгованість за комісією, 12253,38 грн - строкова заборгованість за комісією, 32.72 грн - строкова заборгованість за штрафами і пенями, а також 650 грн. - плата за вчинення виконавчого напису. Загальна сума, що підлягає стягненню - 15085,83 грн.
На підставі вищевказаного виконавчого напису 13 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П. відкрито виконавче провадження № 68145137 з примусового виконання виконавчого напису №83430 від 12 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 15085 грн. 83 коп.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначає позивач, нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 12 червня 2021 року не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення; виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Окрім того, згідно вказаного виконавчого напису стягнення заборгованості проводиться за період з 03 листопада 2020 року по 06 червня 2021 року без зазначення дати виникнення права вимоги, при тому, що вказаний кредитний договір укладено 02 квітня 2015 року, тобто поза межами позовної давності, а тому за вказаний у написі період заборгованість не могла виникнути у вказаному розмірі. Відповідач же не спростував зазначені позивачем обставини.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Тобто, припинення нарахування передбачених договором процентів та неустойки можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором; пред'явлення вимоги в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України.
Аналіз досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин в сукупності з наведеними вище вимогами закону та правовими позиціями Верховного Суду дає підстави для висновку, що право ТОВ «Вердикт Капітал» нараховувати передбачені кредитним договором №5851/1954DCLRG1PT від 02 квітня 2015 року проценти та неустойку припинилося після закінчення строку кредитування.
Вказана обставина відповідачем не спростована.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.06.2019 у справі № 750/1627/18.
Крім того, в п. 2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Отже, суд має встановити, що нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі №6-158цс15 від 20 травня 2015 року.
Згідно п. 2.3 Глави 16 Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.
Необхідно відзначити, що матеріали справи не містять жодних відомостей щодо повідомлення позивача у справі як боржника про наявну заборгованість за кредитним договором, зокрема шляхом скерування йому відповідачем вимоги про усунення порушень взятих на себе кредитних зобов'язань та доказів того, що на момент вчинення виконавчого напису, що позивач не менш ніж за тридцять днів до вчинення оспорюваного виконавчого напису був ознайомлений із розміром заборгованості за кредитним договором та відповідно не був позбавлений можливості добровільно у досудовому порядку усунути допущені порушення чи пред'явити заперечення щодо розміру заборгованості відповідачу як новому кредитору, оскільки тільки у випадку якщо жодна із вищеперелічених дій не виконана боржником, заборгованість вважається безспірною.
Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що боржник повідомлявся належним чином про заміну кредитора у зобов'язанні.
Відповідачем у поданому відзиві не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16 дійшла висновку про те, що для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц погодилася з висновками апеляційного суду про законність вчинення нотаріусом виконавчих написів, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості.
Верховний Суд у справі № 569/8884/17, скасовуючи рішення апеляційного суду та направляючи справу на новий розгляд виходив з того, що суд взагалі не надав жодної оцінки документам на підтвердження безспірності заборгованості, не перевірив факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, не перевірив дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог закону.
Оскільки безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, то і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус здійснює виконавчий напис, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі, тому за вказаних обставин, відсутні підстави вважати, що заборгованість була безспірною.
Крім цього, із матеріалів справи не надається за можливе встановити, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи (та які саме) щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірними.
Отже, судом встановлено, що нотаріусу не лише не було надано всіх документів необхідних для вчинення ним виконавчого напису, але і сума заборгованості позивача перед відповідачем станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, не була безспірною, і доказів протилежного суду надано не було.
Згідно п. 10 узагальнення "Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" винесеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року роз'яснено, що судам слід мати на увазі, що вчиняючи виконавчий напис нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-XII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус лише перевіряє безспірність заборгованості по наданим документам.
Таким чином, ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, у свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останньою нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
З матеріалів справи також не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Вердикт Капітал» та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.
Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.
Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис був вчинений після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) - «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Матеріали справи не містять доказів, що укладений між ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступником всіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 147 від 22 березня 2018 року є ТОВ «ФК «ЖЕНЕВА», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договори є ТОВ «Вердикт Капітал», який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Такий висновок відповідає постановам Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.10.2020 у справі №172/1652/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.04.2020 №158/2157/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
При клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, суд залишає таке клопотання без розгляду, оскільки в позовній заяві позивачем зазначено про те, що остання понесені судові витрати на правничу допомогу залишає за собою.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по оплаті судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, відтак відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на корить позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 1073 грн. 60 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. за подачу заяви про забезпечення позову, а всього - 1610 грн. 40 коп.
З огляду на викладене, керуючись ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», ст.12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 158, 258, 259, 263-265,280, 282, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 12 червня 2021 року приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований у реєстрі за № 83430 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» суми заборгованості в розмірі 14435 грн. 83 коп. за кредитним договором № 5851/1954DCLRG1PT від 02 квітня 2015 року.
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, місто Київ, вул. Кудрявський Узвіз, будинок 5-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 1073 грн. 60 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. за подачу заяви про забезпечення позову, а всього - 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Ю. В. Крива