ЄУН: 336/13117/23
Провадження №: 2/336/994/2024
Іменем України
20 березня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Пустовіт В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 вказавши, що з відповідачем мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки відповідач добровільно матеріальну допомогу надавав у розмірі 1/4 частини доходу шляхом зарахування коштів на картковий рахунок позивача, але серпня 2022 року почав сплачувати кошти в сумі 2500 гривень без погодження із позивачем, просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини доходу (заробітку) відповідача, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 04.01.2024 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та ненаданням доказів проживання ОСОБА_3 разом із позивачем та перебування на її утриманні.
08.01.2024 року позивачем усунуті недоліки позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.01.2024 року відкрите провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач у наданий судом строк та станом день розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
В ході розгляду справи сторонами заяви чи клопотання не подавались.
При дослідженні матеріалів справи встановлено таке.
16.08.2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб та після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.
Згідно зі свідоцтвом про народження, батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
За відомостями Департаменту реєстраційний послуг ЗМР ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 04.07.2000 року по теперішній час. ОСОБА_2 з 21.11.2006 року та ОСОБА_3 з 18.04.2015 року по теперішній час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивачем також надано виписку згідно з якою у період з 06.07.2019 року до 24.09.2023 року ОСОБА_2 щомісячно перераховував грошові кошти в різних сумах.
До уточненого позову ОСОБА_1 долучено копію довідки про фактичне місце проживання особи без реєстрації від 05.01.2024 року, видану головою правління ОСББ «Авраменка 14/5» за якою ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом із донькою ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 без реєстрації, а також копію акту про встановлення факту проживання громадянина від 05.01.2024 року в якому зазначено, що Головою ОСББ «Авраменка 14/5» в присутності сусідів-свідків проведено обстеження квартири АДРЕСА_4 та внаслідок обстеження виявлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживають за даною адресою без державної реєстрації місця проживання.
Інших доказів позивачем надано не було.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтями 12, 81 ЦПК України обов'язок доведення обставин, які є підставою вимог або заперечень, покладений на сторону, яка на них посилається.
Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вказує ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 181 ч. 2 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
ОСОБА_1 в тексті позовної заяви посилається на проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею.
Однак зазначені доводи не підтверджені належними та допустимими доказами, адже відповідно до отриманих судом відомостей з Департаменту реєстраційних послуг ЗМР малолітня ОСОБА_3 зареєстрована проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 , тобто за однією адресою з батьком - відповідачем по справі ОСОБА_2 , натомість як позивач зареєстрована за іншою адресою.
Підтвердженням того факту, що дитина знаходиться на утриманні одного з батьків або опікуна, є довідка, видана органом місцевого самоврядування через центр надання адміністративних послуг за місцем проживання заявника.
Натомість позивачем таких документів не представлено, про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін клопотань не заявлялось, про дослідження будь-яких інших доказів, окрім поданих до позовної заяви, клопотань не надходило.
Позивачем до позову не долучено отриманого в установленому порядку від державного органу доказу на підтвердження проживання дитини разом з нею, оскільки голова правління ОСББ не наділений повноваженнями на підтвердження факту проживання особи за певною адресою, а особи, якими підписано акт від 05.01.2024 року, в якості свідків в ході розгляду цивільної справи не допитувались, тому суд не може врахувати перелічені документи як належний доказ спільного проживання матері з дитиною та перебування дитини її утриманні.
Відомості щодо перерахування грошових коштів ОСОБА_2 не підтверджують сплати певних сум грошових коштів в якості аліментів на утримання дитини оскільки не містять даних про призначення платежу та на користь кого вони перераховувались.
Отже, враховуючи положення Сімейного кодексу України про те, що право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина, натомість як позивачем не доведено фактичного проживання дитини разом із нею та перебування на її утриманні, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.І. Дацюк
Повний текст рішення суду складений 20.03.2024 року.