Справа № 309/1522/24
Провадження № 1-кс/309/275/24
22 березня 2024 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 вивчивши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРДР,
21.03.2024 року на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) Хустського районного суду Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРДР.
Дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до п.1 ч.2ст.304 КПК України скарга повертається особі, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Враховуючи положення закону, до початку розгляду скарги слідчий суддя повинен переконатися, що скарга подана саме особою, яка має таке право.
Між тим, вбачається, що встановити особу, яка подала скаргу, неможливо, оскільки вона подана не в письмовій формі, а у виді електронного документу та не підписана скаржником у порядку, передбаченому для підпису електронних документів.
Подання до суду скарги в електронному вигляді не звільняє особу від обов'язку дотримуватися правил, за якими мають подаватися такі документи.
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Положення статті 6 Закону встановлюють, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з приписами ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно із ст. ст. 3, 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами-суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронний підпис, відповідно до визначення, що міститься в пункті 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Таким чином, електронний цифровий підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора цього документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Відповідно до ч. 4 ст.18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Положення КПК України не містять норм про можливість подачі до суду процесуальних документів в електронній формі, зокрема, у форматі WORD, JPG або PDF, шляхом їх надіслання на електронну пошту. Проте не виключається подання скарги за правилами КПК України та скріпленої електронним цифровим підписом (ЕЦП), з урахуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Надсилання скарги у електронному вигляді без її скріплення електронним цифровим підписом на офіційну електронну адресу (електронну поштову скриньку) суду не є, за наведених обставин, належним способом звернення до суду.
До скарги, направленої від імені ОСОБА_2 на електронну поштову скриньку суду не долучено будь-яких даних, необхідних для встановлення статусу особи, яка її подала, а сама скарга не містить електронно-цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікацію цієї особи, як суб'єкта звернення зі скаргою.
Будь-які інші вкладення, зокрема, файл з підтвердженням наявності у скаржника ЕЦП, відсутні, що підтверджується також довідкою відповідального працівника Хустського районного суду від 22.03.2024 про відсутність накладення електронного цифрового підпису. Також згідно даної довідки жодних повідомлень про технічний збій чи планові роботи у підсистемі « Електронний суд» протягом 21.03.2024 р. (день надіслання скарги на електронну пошту суду) не надходило.
За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості перевірити право особи, яка подала скаргу, на оскарження рішення посадових осіб Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області .
Оскільки із скарги та доданих документів неможливо встановити, що автор скарги є особою, яка має право на оскарження бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відповідно до ст. 303 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає поверненню, оскільки вона подана особою, яка не підтвердила свої повноваження на її подання, з роз'ясненням того, що повернення скарги, згідно із ч. 7ст. 304 КПК України, не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді.
Керуючись ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄДРДР повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали разом зі скаргою надіслати ОСОБА_2
Слідчим суддею роз'яснюється, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1