308/5110/24
22 березня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., без участі особи, відносно якої складено протокол, розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тимчасово не працює, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області від 08.06.2001 року, місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 013532 від 13.03.2024 за ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з даними протоколу 13.03.2024 року о 08:00 год. був виявлений та затриманий інспектором прикордонної служби 1 категорії-групи моніторингу обстановки на відстані 700 метрів до інженерних споруд та загороджень, 1500 метрів до державного кордону України, на напрямку 287 прикордонного знаку, на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Оноківці», здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовцю Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, а саме: на неодноразову повторювану законну вимогу інспектора прикордонної служби надати документи, шо посвідчують особу, вищезазначений громадянин ОСОБА_1 чинив опір, чим порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 2003 р.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся, причин неявки у судове засідання суду не повідомлено. Про розгляд справи судом також обізнаний згідно з даними протоколу. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Станом на час розгляду справи жодних заяв та клопотань про відкладення не надходило. Беручи до уваги те, що приписами ст. 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП розглядається судом протягом доби, суд вважає за необхідне розглянути дану справу без участі ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.
Згідно з вимогами ст. 34 Закону України "Про державну прикордонну службу України" непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Частина перша ст.185-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 013532 від 13.03.2024 року, протоколом про адміністративне затримання від 13.03.2024, протоколом про особистого огляду, огляду речей та вилучення речей та документів від 13.03.2024, згодою на обробку персональних данних, інформацією про особу ДМС, рапортом ОСОБА_2 про відмову у наданні документів, що посвідчують особу, на неодноразову повторювану вимогу, під час затримання висловлювання словесних образ та спротив працівникам прикордонної служби, рапортом ОСОБА_3 про відмову у наданні документів, що посвідчують особу, на неодноразову повторювану вимогу, висловлювання словесних образ працівникам прикордонної служби.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.185-10 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які пом'якшують відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП відсутні, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З врахуванням особи винного, фактичних обставин, характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 185-10, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185-10 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у дохід держави в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області від 08.06.2001 року, РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави - 605,60 (шістсот п'ять 60 коп.) грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда