233 № 233/1618/24
про застосування запобіжного заходу
22 березня 2024 року м. Костянтинівка
Cлідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000112 від 19 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, з сер едньо-спеціальною освітою, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
21 березня 2024 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Костянтинівської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, а також те, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працевлаштований.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 спробує:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, та покарання і процедура виконання покарання може бути визнана ОСОБА_5 більш небезпечними, ніж втеча, оскільки підозрюваний має посередню характеристику за місцем проживання, не працює та не має стабільного заробітку, те що м. Костянтинівка знаходиться поруч із зоною проведення бойових дій, та підозрюваний може переїхати до іншої області України, що значно ускладнить прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню. Також слід зазначити що мати ОСОБА_5 - ОСОБА_10 на теперішній час проживає у м. Харків та ОСОБА_5 може переїхати до неї тим самим переховуватись від органів досудового розслідування та суд.
- знищити, сховати речі та документі, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як до теперішнього часу проведеними заходами не встановлено особу, яка залишала особливо небезпечні психотропні речовини для подальшого збуту, а також осіб, які здійснювали переписку з останнім через телеграм боти;
- незаконно впливати на свідка ОСОБА_11 і ОСОБА_12 та з цією метою може чинити тиск на свідків, спробувавши переконати, залякати або домовитися про надання неправдивих свідчень, або будь-яким іншим шляхом незаконно на них впливати, що підтверджується тим, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є друзями ОСОБА_5 та надали свідчення, які викривають злочинну діяльність підозрюваного.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам.
Копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручені підозрюваному ОСОБА_5 20 березня 2024 року о 15 год. 50 хв., про що свідчить розписка останнього.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити. Заперечували з приводу клопотання захисника, оскільки перебуваючи на волі може бути продовжена його неправомірна діяльність.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника щодо обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заперечував проти клопотання прокурора.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення клопотання слідчого, вважала, що лише тяжкість інкримінованого правопорушення не може слугувати підставою для тримання під вартою. Зазначила, що підозрюваний сприяє слідству, щиро кається, необхідні речовини для проведення експертиз по справі вже відібрані, оскільки ОСОБА_5 має реєстрацію, вважає можливим застосувати нього цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України 19 березня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052380000112.
20 березня 2024 року о 15 годині 16 хвилин, підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 18 березня 2024 року, приблизно о 19 годин 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 перебував біля водоймища «Курбатовський» у м. Костянтинівка, Краматорського району, Донецької області, де на землі виявив так звану «закладку» зі згортками, обгорнутими ліпкою стрічкою, в середині яких знаходилась особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у розфасованому вигляді, а саме у 6 зіп-пакетах (так званий «майстер-клад»). У цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту мешканцям м. Костянтинівка, Донецької області психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), задля особистого збагачення за рахунок своєї неправомірної діяльності.
В цей же час ОСОБА_5 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, поклав виявлені згортки з особливо небезпечною психотропною речовиною до лівої кишені носимої куртки, тим самим здійснивши незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з метою подальшого збуту.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 18 березня 2024 року, приблизно о 19 годині 40 хвилини, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, виявлену при вищевказаних обставинах особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де почав умисно зберігати її з метою збуту на полиці у приміщенні коридору вказаної квартири до моменту викриття його дій працівниками поліції.
19 березня 2024 року під час проведення у встановленому законом порядку огляду місця події, а саме квартири АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_5 виявлено та вилучено:
- 6 зіп-пакетів, з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою не менше ніж 3,5985 г. (в перерахунку на основну).
Виявлену і вилучену особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою не менше ніж 3,5985 г, ОСОБА_5 в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», діючи умисно, незаконно придбав та зберігав з метою збуту.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною масою 3,5985 г.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України Постановою № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів» від 22 грудня 2006 року зі змінами та доповненнями, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) (таблиця № 2, список №2) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
Таким чином, ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи:
-протоколом огляду місця події від 19 березня 2024 року, відповідно до якого проведено огляд за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого зафіксовано обстановку на місці події та у підозрюваного ОСОБА_5 виявлено та вилучено особливо небезпечні психотропні речовини;
-постановою слідчого від 19 березня 2024 року про визнання предметів речовими доказами та залучені їх до кримінального провадження в якості речових доказів відповідно до якої вилучені у ОСОБА_5 психотропні речовини визнані по кримінальному провадженню речовими доказами;
-висновком експерта № СЕ-19/105-24/7ж-НЗПРАП від 20.03.2024, відповідно якого вилучений у ОСОБА_5 зіп-пакет з кристалічною речовиною масою 4,7367 г., містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та маса якої становить 3,5985 г.
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 19 березня 2024 року відповідно до якого останній пояснив, що періодично звертався до свого знайомого ОСОБА_13 з приводу придбання у нього наркотичної речовини. Останній раз напередодні допиту товариш ОСОБА_14 перевів на карту ОСОБА_13 грошові кошти в розмірі 1000 грн., а ОСОБА_15 за ці кошти у себе в квартирі за місцем проживання з зіп пакету відсипав пів грама солі (тобто наркотичної речовини);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19 березня 2024 року відповідно до якого останній пояснив, що напередодні о 21 годині прийшов до свого товариша ОСОБА_16 додому та думали де взяти наркотичну речовину для вживання. ОСОБА_17 зателефонував своєму знайомому ОСОБА_18 з цього приводу. Той сказав щоб ОСОБА_17 прийшов до нього. Перед цим ОСОБА_15 надіслав йому в Телеграм номер своєї картки і він перевів йому 1000 грн. за наркотичну речовину. ОСОБА_19 пішов до ОСОБА_15 і повернувся з сіллю (наркотичною речовиною). В паперовому згортку було приблизно пів грама речовини коричневого кольору. Він вжив наркотичну речовину шляхом внутрішньовенної ін'єкції, а ОСОБА_17 курив. Раніше через товариша теж звертався до ОСОБА_15 з приводу придбання наркотичної речовини;
-протоколом огляду речей, а саме мобільного телефону ОСОБА_11 під час якого встановлено факт переказу грошових коштів в розмірі 1000 грн. на ім'я ОСОБА_20 18.03.2024;
-протоколом огляду речей, а саме мобільного телефону ОСОБА_12 під час якого встановлено факт спілкування Судніка з абонентом ОСОБА_15 в додатку Viber.;
-протоколом огляду місця події від 20 березня 2024 року, відповідно до якого проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого у свідка ОСОБА_12 виявлено та вилучено фрагмент паперу, у який ОСОБА_5 насипав особливо небезпечні психотропні речовини;
-- протоколом огляду речей, а саме мобільного телефону ОСОБА_13 під час якого встановлено факт спілкування останнього з ОСОБА_21 . Присутній при огляді ОСОБА_5 пояснив, що спілкувався з Судніком з приводу продажу Судніку психотропної речовини А-PVP;
-Довідками щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 38, 40 відповідно до яких 20 березня 2024 року о 10 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_12 перебували у стані наркотичного сп'яніння під дією а-PVP.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке може понести ОСОБА_5 , в разі доведення його вини, за тяжке кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років та яке може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча. Отже тяжкість ймовірного покарання та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 значно підвищують ризик переховування його від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення до кримінальної відповідальності.
- ризик знищити, сховати речі та документі, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджується тим, що на час розгляду клопотання не встановлено особу, яка залишила особливо небезпечні психотропні речовини, а також осіб, які здійснювали переписку з ОСОБА_5 через Телеграм боти;
- ризик незаконно впливати на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у цьому ж кримінальному провадженні, підтверджується тим, що останні є друзями підозрюваного, дали свідчення які його викривають, тому будучи на волі ОСОБА_5 може змусити їх змінити покази на свою користь.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, вказав на те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому в достатній мірі оцінено в сукупності також такі обставини: обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини за злочин, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного - працездатний, але не працює, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, з правовою кваліфікацією, для даної стадії досудового розслідування за ч. 2 ст. 307 КК України; тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; дані про особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, та наявність ризиків, які дає підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого і застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме по 17 травня 2024 року включно, тобто на строк 60 днів з моменту затримання.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 182 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Тому, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України слід призначити заставу у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень, поклавши на ОСОБА_5 певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 183, 193-198, 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Частково задовольнити клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024052380000112 від 19 березня 2024 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування по 20 травня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , своїх процесуальних обов'язків, у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов'язок: прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному ОСОБА_5 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1