Провадження № 3/742/71/24
Єдиний унікальний № 742/6962/23
20 березня 2024 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Ільченка О.І., секретяря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно з протоколом серії ААД №004658 від 29.11.2023 вбачається, що ОСОБА_2 29.11.2023 о 21 год. 40 хв. по вул.Вокзальна у м.Прилуки, керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (помутніння і почервоніння очей та обличчя) їхати до лікарні для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився під відеозапис бодікамери, чим порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав та пояснив, що того дня його було зупинено працівниками поліції, проте причину зупинки йому ніхто так і не пояснив, не виявши ніяких порушень при перевірці документів, працівник поліції запропонував йому проїхати до лікарні, нібито у нього з'явилася підозра, що ОСОБА_1 може перебувати у наркотичному сп'янінні, хоча про наявність таких ознак поліцейським не було вказано. Це він зробив після того як почав по базі встановлювати його особу. ОСОБА_1 зазначив, що ніяких наркотичних засобів не вживав, курив траву десь тижні два тому назад, поспішає додому, оскільки вдома була хвора дитина. Проте, поліцейські йому декілька разів пропонували їхати до лікарні на що він, як погоджувався, так і відвовлявся, бо поспішав додому. Коли поліція почала складати протокол за ст.130 КУпАП, то не визнаючи себе виним він погодився на проходження мединчого олгдяу в лікарні. Після чого поліці почали його залякувати, що заберуть транспортний засіб, а тому він вимушений був відмовитися від огляду. КУпАП. Ніякого направлення на проходження відповідного огляду в лікарні йому не давали і не виписували.
Адвокат ОСОБА_1 - Дуденок О.О. в судовому засіданні зазначила, що матеріали відносно ОСОБА_1 складені з чисельними порушеннями. Останнього було зупинено без поважної на те причини та не роз'яснено його права. У виписаному працівниками поліції направленні на огляд водія в лікарні з метою встановлення наркотичного сп'яніння містяться неповні відомості, не зазначено ознаки сп'яніння, існують розбіжності в протоколі та відеозаписі, оскільки в протоколі зазначено, що водій керував ТЗ о 21 год.40 хв, а з уривку відеозйомки вбачається рух ТЗ о 21 год. 23 хв. Відеозйомка долучена до матеріалів справи не є безперервною та не містить повного відображення подій. Рапорт поліцейського складений відносно іншої особи, що у своїй сукупності свідчить про чисельні порушення законодавства у зв'язку з чим, провадження у справі слід закрити так як у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 .
Поліцейський Прилуцького РВП ГУНП у Чернігівській області ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що під час патрулювання ним був помічений автомобіль на іноземній реєстрації, у зв'язку з чим у відповідності до ст.35 ЗУ №Про національну поліцію» було зупинено водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з останнім, та під час перевірки особи по базі даних у нього виникла підозра, що даний водій перебуває під впливом наркотичних засобів, оскільки у них була попередня інформація що даний водій вживає наркотичні засоби і його за два дні по цьому «взяли із закладками». У водія були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а сааме помутніння очей у зв'язку з чим йому декілька разів було запропоновано їхати до лікарні на відповідне медосвідування, проте останній відмовився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного переконання.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КупАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва протиРосії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу.Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд, також, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
За правилами п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Складом адміністративного порушення, що передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є в тому числі відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
З адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №004658 від 29.11.2023, вбачається, що ОСОБА_2 29.11.2023 о 21 год. 40 хв. по вул.Вокзальна у м.Прилуки, керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (помутніння і почервоніння очей та обличчя) їхати до лікарні для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився під відеозапис бодікамери (а.с.2).
Згідно направлення на огляд водія ТЗ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння до медичного закладу вбачається, що такий поліцейськими був складений відносно ОСОБА_4 , тобто не зрозуміло на яку саме особу. У данному направленні взагалі не зазначено про наявність ознак сп'яніння (а.с.3).
Відповідно до рапорта поліцейського ОСОБА_3 вбачається, що під час патрулювання було зупинено автомобіль Фольсваген під керуванням ОСОБА_5 та складено протокол за ст.130 КУпАП. Автомобіль залишено на зупинці без порушень ПДР, водія від керування відсторонено (а.с.4). Тобто, з даного рапорта також не можливо однозначно встановити відносно кого він складений та чи такий стосується особи ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби уразі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; (10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Дані положення закону спростовують твердження представника ОСОБА_2 про безпідставність зупинки транспортного засобу.
Проте, при дослідженні судом відеодиска з відеозаписом події, який було додано до протоколу, котра сталася 29.11.2023 вбачається, що відеозйомка є некоректною, складається з окремих файлів, запис не є безперервним і послідовним, тобто даний запис повністю не містить відображення всіх подій які відбувалися того вечора.
Із даного відеозапису вбачається, що ТЗ зупинили о 21:22, проте у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено час 21:40. У подальшому працівниками поліції було перевірено документи водія. Під час розмови з водієм, поведінка останнього була адекватна, спокійна, жодних ознак будь-якого сп'яніння не виявлено та не вбачається. Поліцейський водію пропонує поїхати до лікарні, на що ОСОБА_2 відповідає можна поїхати, проте вдома хвора дитина і не має на це часу. У подальшому задають водієві питання коли вживав, останній перепитує що саме, поліцейський уточнює, що наркотики. Водій відповідає, що можливо тижня два чи більше курив траву.
Потім поліцейські складають якісь матеріали без оголошення їх змісту і водій їх підписує. Після чого поліцейський запитує у водія як його звати, та знову пропонує їхати водієві у лікарню, бо у нього є підозра що водій перебуває під впливом наркотичних засобів, на що останній питає чи можна відмовитися, та відмовляється. Поліцейський повідомляє водія, що на нього будуть складені адміністративні матеріали за ст.130 КУпАП за перебуванням останнього в стані наркотичного сп'яніння на що ОСОБА_2 говорить, щоби поїхати до лікарні для огляду. Після чого відео зйомка переривається, та починається з того моменту, де водієві знову пропонують їхати до лікарні на медосвідування. Водій відмовляється їхати та підписувати протокол і давати пояснення.
Зважаючи на вище викладені обставини, складений поліцейським протокол про адміністративне правопорушення, які направлені до лікарні (складене не зрозуміло на яку особу) так і рапорт поліцейського, не можуть бути достатніми та беззаперечними доказоми вчинення правопорушення, оскільки містять лише суб'єктивну оцінку уповноваженою на складання протоколу особою встановлених ним певних обставин, які мають бути підтверджені передбаченими ч.1 ст.251 КУпАП доказами, але які в матеріалах адміністративної справи відсутні.
Крім того, фрагмент відеозапису, який був долучений до матеріалів справи, також не підтверджує будь-яких зовнішніх ознак стану наркотичного сп'яніння ОСОБА_2 . Висновки поліцейського про підозру вживання останнім наркотичних засобів були озвучені лише після встановлення особи по базі даних, проте не знайшли жодного підтвердження у судовому засіданні із доданих до матеріалів справи та відеозапису.
Об'єктивна сторона інкримінованого правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами з ознаками наркотичного сп'яніння та відмові від проходження відповідного медичного огляду для встановлення такого сп'яніння.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу, тобто, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Таким чином, для того, щоб дії особи, яка керує транспортним засобом, могли бути кваліфіковано, як керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмові від проходження відповідного огляду для встановлення такого стану, уповноважений працівник поліції зобов'язаний належним чином засвідчити перебування особи, яка керує транспортними засобом, в стані такого сп'яніння.
Таких доказів до матеріалів справи не надано.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Суддя зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно досліджувати всі обставини справи і давати їх правильну правову оцінку. Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.
Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Наявні в матеріалах справи відеозаписи працівників патрульної поліції відносно ОСОБА_1 у порушення п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, не є безперервними, в зв'язку з чим, з наявних відеозаписів неможливо встановити усі обставини події.
На думку суду, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ознаки алкогольного або наркотичного сп'яніння повинні бути реальними, а не уявними.
Отже, зазначене у протоколі порушення, а саме керування ОСОБА_2 автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, не підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки на диску, який долучено до матеріалів справи відеозапис складається з окремого фрагменту, не є безперервним і послідовним, відеофіксація подій, які відбулися 29.11.2023 є частковою, що в своїй сукупності дає суду підстави про неналежність і допустимість даних доказів по справі.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО