Справа №751/109/24
Провадження №2-о/751/40/24
Рішення
Іменем України
01 березня 2024 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Курач В. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чернігівська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
02.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з заявою про встановлення факту належності померлому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1995 року, виданого виконавчим комітетом Деснянської районної Ради народних депутатів на ім'я " ОСОБА_2 ".
Вимоги обґрунтовані тим, що 29.09.1995 року батько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на житло, а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26.08.2023 року серії НОМЕР_1 . Згодом, заявник звернувся до нотаріуса з заявою про відкриття спадщини після його померлого батька. Проте, було встановлено, що свідоцтво про право власності на житло видане на ім'я " ОСОБА_2 ", а не " ОСОБА_2 ".
Факт належності вказаного свідоцтва про право власності на житло від 29.02.1995 року, має юридичне значення, оскільки надає можливість відкриття та прийняти спадщини.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 08.01.2024 року відкрито правдження по справі, призначено судове засідання. (а.с.17)
Заявник в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, просить задовольнити заяву. (а.с.25)
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явилася. Подала клопотання про розгляд справи без її участі. (а.с.21)
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Кожна особа, як слідує зі змісту ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За положеннями частин 1, 2 статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
За умовами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку, визначено в ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Разом з тим, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Судом встановлено, що 29.09.1995 року Виконавчим комітетом Деснянської районної ради народних депутатів на ім'я " ОСОБА_2 " видано свідоцтво про право власності на житло, квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.12-13)
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.10.1981 року, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 . (а.с.10)
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 26.08.2023 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління юстиції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.11)
За змістом п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року №5 «Просудову практикув справахпро встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, на збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Положеннями ст. 80 ЦПК України установлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
З огляду на представлені документи, беручи до уваги, що предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, який необхідний заявнику для відкриття та прийняття спадщини після померлого батька, суд вважає доведеним факт належності померлому ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1995 року, видане Виконавчим комітетом Деснянської районної Ради народних депутатів, на ім'я " ОСОБА_2 ".
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 315-319, 354 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чернігівська міська рада про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право власності на житло від 29.09.1995 року, видане Виконавчим комітетом Деснянської районної Ради народних депутатів, на ім'я " ОСОБА_2 ".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Повний текст рішення суду виготовлений 01.03.2024 року
Суддя О. Г. Деркач