Справа № 147/417/24
Провадження № 2-н/147/157/24
про відкриття наказного провадження
22 березня 2024 року смт Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 ,
15 березня 2024 року ТОВ «Вінницягаз Збут» звернулись до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Вивчивши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з ч.5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до отриманої інформації №2029/24-Вх від 21.03.2024 з реєстру місця реєстрації та проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із смертю.
Пунктом четвертим частини першої статті 165 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч.1 ст. 186 цього Кодексу.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 186 ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Згідно з ч.2 ст. 42 ЦПК України при розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.
Із положень частини першої та другої статті 55 ЦПК України слідує, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу, а усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з ч.4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Процесуальне правонаступництво між боржником та його спадкоємцями у порядку ст. 55 ЦПК України допускається, якщо на момент прийняття справи до свого провадження цивільна правоздатність боржника не припинилася, а тому спадкоємці померлого боржника у даному, конкретному, випадку не є його процесуальними правонаступниками у цій справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців боржника.
Отже, із системного аналізу зазначених норм права випливає, що чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду заяви про видачу судового наказу щодо особи, яка на час такого звернення стягувача до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч.4 ст. 25 ЦК України припинилася, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу.
Роз'яснити заявнику, що згідно з ч.2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник не позбавлений права відповідно до ст. 1281 ЦК України звернутися до суду з позовом до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті боржника, що є самостійним предметом доказування.
Керуючись ст. ст. 160, 165, 166, 186 ЦПК України, суддя
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя А.М.Мудрак