Справа № 135/169/22
Провадження № 1-кп/147/5/24
іменем України
21 березня 2024 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Вінницька установа виконання покарань №1» в залі суду обвинувальний акт по об'єднаному кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000051 від 29.11.2021, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, востаннє:
16 вересня 2021 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.2 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на два роки шість місяців,
06 липня 2023 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі.
за ч.2 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 190 КК України -
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
28.11.2021 біля 20 год. 10 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою, діючи в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, підтримуючи з останнім зв'язок та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшов за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , з метою отримання від останньої грошових коштів для проведення дороговартісної операції її доньці, яка нібито потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та перебуває у лікарні. В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи в квартирі ОСОБА_5 , обманним шляхом отримав від останньої грошові кошти в сумі 4500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2021 складало 121615,2 гривень, та грошові кошти в сумі 100000 гривень, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 221615,2 гривень. Після цього ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився грошовими коштами на власний розсуд, а саме надіслав грошові кошти іншим учасникам у відсотковому відношенні та частину залишив собі, яку витратив на власні потреби.
Також, 06.12.2021 ОСОБА_4 біля 17 год. 00 хв. за попередньою змовою, діючи в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, підтримуючи з останнім зв'язок та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшов за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , з метою отримання від останньої грошових коштів для проведення дороговартісної операції її доньці, яка нібито потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та перебуває у лікарні. В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , обманним шляхом отримав від останньої грошові кошти в сумі 13000 гривень, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 13000 гривень.
Після цього ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому був затриманий 07.12.2021 о 01 год. 15 хв. на посту дорожньої поліції на автодорозі державного значення Київ-Одеса 210 км М-05 працівниками відділення поліції №3 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області,
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 06.12.2021 біля 20 год. 30 хв. за попередньою змовою, діючи в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, підтримуючи з останнім зв'язок та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшов за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5 , з метою отримання від останньої грошових коштів для проведення дороговартісної операції її доньці, яка нібито потрапила в дорожньо-транспортну пригоду та перебуває у лікарні. В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи в квартирі ОСОБА_7 , обманним шляхом відрекомендувався працівником прокуратури та отримав від останньої грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2021 складало 409471,5 гривень, грошові кошти в сумі 1500 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2021 складало 46241,55 гривень та грошові кошти в сумі 45000 гривень, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 500713,05 гривень. Після цього ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому був затриманий 07.12.2021 о 01 год.15 хв. на посту дорожньої поліції на автодорозі державного значення Київ-Одеса 210 км М-05 працівниками відділення поліції №3 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції чинній на момент вчинення), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції чинній на момент вчинення), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.
Позиції сторін кримінального провадження.
Позиція сторони обвинувачення.
Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 17 лютого 2022 року слідчим СВ відділення поліції №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 та затверджений прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
За змістом обвинувального акту, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 190 та частиною 3 статті 190 КК України.
Під час виступу у судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 та частиною 3 статті 190 КК України, просив призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі, а також задовольнити цивільні позови потерпілих. Просив скасувати арешт, вирішити долю речових доказів та стягнути з обвинуваченого судові витрати за проведенні експертизи. Також прокурор просив зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення та залишити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав та підтвердив обставини, вказані в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаюється, шкодує про вчинене. Цивільні позови потерпілих визнав в повному обсязі.
Під час виступу у судових дебатах захисник - адвокат ОСОБА_9 зазначила, що її підзахисний щиро кається у вчиненому, не чинив жодних перешкод ані на досудовому розслідуванні, ані під час судового розгляду справи, цивільні позови потерпілих визнав в повному обсязі, а тому просить застосувати до ОСОБА_4 більш м'яке покарання у виді п'яти років позбавлення волі. Щодо речових доказів підтримує сторону обвинувачення.
В судових дебатах ОСОБА_4 зазначив, що він просить не наказувати його таким суворим строком, своїми діями він не наніс потерпілим серйозних проблем, а тому просить призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На думку обвинуваченого цей строк буде достатній для того, щоб подумати про вчинене.
В останньому слові обвинувачений зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому повністю визнає свою вину, просив його суворо не карати та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі, вважає що цього часу достатньо для того, щоб подумати над своїми помилками.
Позиція потерпілих.
Потерпіла ОСОБА_7 надала показання, правову кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорювала, просила призначити обвинуваченому справедливе покарання, адекватне вчиненому, а також задовольнити цивільний позов.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_7 не з'явилась, подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, висловилась, що цивільний позов підтримує та просить його задовольнити (Т. 1, а.с. 55).
Потерпіла ОСОБА_5 надала показання, правову кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорювала, просила призначити обвинуваченому справедливе покарання, адекватне вчиненому, а також задовольнити цивільний позов.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з'явилась, подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, висловилась, що цивільний позов підтримує та просить його задовольнити (Т. 1, а.с. 54).
В судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилась, подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності, висловилась, що цивільний позов підтримує та просить його задовольнити (Т. 1, а.с. 56).
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Показання обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 та частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України визнав, дав показання, відповідно до яких вперше він приїхав в місто Ладижин приблизно за два тижні до вчинення першого правопорушення, можливо 28 листопада 2021 року точно не пам'ятає. Їхав на автомобілі марки Опель Омега зеленого кольору, який належить ОСОБА_4 , однак документи не були на нього оформлені, а тому по документах автомобіль належить інші особі. Найняв водія, який нічого не знав про мету приїзду у м. Ладижин. Приїздив він в м. Ладижин з метою придбати наркотики у людини, яка наразі померла. По приїзду в місто по телефону спілкувався з людиною на ім'я ОСОБА_10 , який знаходився в Луганську у тюрмі. ОСОБА_10 прозванював і згодом повідомив ОСОБА_4 на яку адресу потрібно під'їхати та забрати гроші, адресу не пам'ятає бо багато часу пройшло. ОСОБА_4 пішов по вказаній адресі, подзвонив у двері, йому відкрила двері жінка, і віддала ОСОБА_11 конверт з грошовими коштами і якісь папірці. ОСОБА_4 забрав кошти і пішов, точну суму не пам'ятає, яку дала потерпіла, приблизно 4,5 тисяч доларів і десь 120000 грн чи 150000 грн, точно не може згадати. Обвинувачений розумів, що це за гроші давала потерпіла, знав, що це "кримінальні гроші", однак точно, що говорив потерпілим по телефону ОСОБА_12 він не знає, в дзвінках він участі не бере, його завдання піти за адресою вказаною йому по телефону і забрати певну суму грошей. Більшу частину грошей він відправляв на картку ОСОБА_12 , а собі залишав 20%, якими розпоряджався на власний розсуд. Пізніше 06 грудня 2021 року ОСОБА_4 знову приїзджав у м. Ладижин, так само, як і в перше за наркотиками, і повідомив ОСОБА_12 про те, що знаходиться в цьому місці. ОСОБА_10 сказав, якщо ти тут то займайся. І повідомляв адреси, а ОСОБА_4 ходив за грошовими коштами. В однієї із потерпілих отримав невелику суму грошей чи 17000 грн. чи 13000 грн точно не пам'ятає, у останньої потерпілої, яка була допитана у суді ОСОБА_4 був двічі. Перший раз він пішов і забрав грошові кошти у гривнях і в Євро, а другий раз 15 тисяч доларів, в загальному близько 800 тисяч гривень. Ці події відбувалися дуже швидко, потерпіла була в паніці, вона накидала гроші і не сказала точну суму, ОСОБА_4 перераховував кошти в машині. Водій не запитував що це за гроші йому до цього немає ніякого діла. З цих грошей ОСОБА_4 потратив 3000 гривень, а саме купив бензин та 5 літрів омивача і все. На ОСОБА_13 КП його затримали і нікуди він грошових коштів не тратив. Куди він подів найменшу суму отриману від потерпілої ОСОБА_14 він не пам'ятає. Обвинувачений повідомив, що цивільні позови потерпілих він визнає у повному обсязі. Щиро кається та дуже жалкує про вчинене. Стверджував, що всі грошові кошти, які в нього вилучені під час затримання та вилучені під час обшуку машини належать потерпілій, в якої він був востаннє перед затриманням, а саме ОСОБА_7 , а його особистих коштів в нього не було.
Показання потерпілих.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні вказала, що 06 грудня 2021 року близько 19:00 години хтось телефонує їй на мобільний телефон і чоловічий голос повідомляє, що ваша дочка потрапила в ДТП, її збила машина і пошкоджено обидві ноги, зараз вона у швидкій, будемо перевозити в обласну лікарню в м. Одесі. На що ОСОБА_7 відповіла, в неї є чоловік нехай займається. На що потерпілій повідомили, що чоловік в прокуратурі пише заяву на того хто збив дочку. Водночас пролунав дзвінок із стаціонарного телефону, після підняття слухавки потерпіла чула жіночий голос, який казав «мама я потрапила в аварію дай стільки грошей скільки можеш дати». На запитання потерпілої, як вона може переслати гроші, їй повідомили, що до вас прийде прокурор і забере гроші, на що вона повідомила адресу Кравчика, 33. Тоді ОСОБА_7 зателефонувала онукові, однак його не було вдома. Пролунав дзвінок в квартиру потерпіла відкрила двері їй чоловік представився ОСОБА_15 , прокурор. Потерпіла перерахувала гроші 9 тисяч доларів США, 15 тисяч Євро, чоловік який представлявся прокурором забрав гроші і пішов. Знову зателефонували і особа з жіночим голосом запитала мама, ти віддала всі гроші. Згодом повернувся той чоловік і потерпіла віддала ще 45 тисяч гривень і 6 тисяч доларів. Знову пролунав дзвінок, це був онук ОСОБА_16 , який повідомив, що мама вдома. ОСОБА_7 позвала дочку і по телефону розповіла про суть справи і відразу ж зателефонувала у поліцію. А по мобільному телефону потерпіла подзвонила особі, яка казала дати гроші і сказала, щоб підходили ще, сказала що у сусідів позичила гроші. Пізніше приходив працівник поліції і сказав, що в ОСОБА_17 затримали злочинців і показали фото чи це та особа, яка приходила забирати гроші. Тільки згодом потерпіла задумалась, що особа, яка приходила була з брудними руками (у якісь мазуті), її здивувало що це руки прокурора. Цивільний позов підтримала в повному обсязі, повідомила, що їй ніхто ніяких грошей не повертав.
Потерпіла ОСОБА_5 , в судовому засіданні повідомила, що 28 листопада 2021 року вечері в неділю близько 08:00 години (раніше о 06:00 годині їй телефонувала дочка) роздається телефонний дзвінок і жіночий голос говорить: «мама я потрапила в аварію». ОСОБА_5 повідомила, що в неї одна дочка, вона сама її вчила, ростила, виховувала, для неї дочка це все найдорожче, що вона має. Потім пролунав дзвінок на мобільний телефон (потерпіла думала, що дитина в біді, це дуже спричинило великий стрес для неї), чоловічий голос повідомив, що ваша дочка попала в аварію переломи двох ніг, лікування триватиме 3-4 місяці, треба 3-4 операцій, потрібні гроші на лікування 8 тисяч доларів. Також повідомили, що прийде чоловік забере гроші і заяву. ОСОБА_5 бігала від мобільного телефону в якому чоловічий голос диктував заяву, і наполягав, щоб вона не вимикала мобільний телефон, а періодично лунали дзвінки на стаціонарний телефон і жіночим голосом ридали мама- мама… Пізніше написавши продиктовану заяву, написала суму грошей, бо чоловічий голос по телефону повідомив, що буде відшкодовуватись лікування винуватцем ДТП. Згодом подзвонили в двері, потерпіла відкрила вхідні двері чоловік сказав, щоб вона давала заяву і гроші, і не залишається чекати, а йде слідом за ОСОБА_5 Гроші складалися все життя, хотіла допомогти дитині купити житло, гроші були пофасовані по конвертах з бірочками, потерпіла віддала конверт з сумою 100000 гривень і тоді ОСОБА_4 пішов. Знову пролунав дзвінок на мобільний, повідомили, що потрібні ще гроші і наполягали, щоб потерпіла не вимикала телефон. Через більше як 5 хвилин та менше, як 10 хвилин знову прийшов ОСОБА_4 , і потерпіла дістала долари і євро. Записи були але через хвилювання ОСОБА_5 повідомила працівникам поліції, що віддала 4500 доларів США, однак насправді були суми 3 тисячі доларів США та 1600 євро. ОСОБА_5 дістала гроші і віддає всю валюту ОСОБА_4 , а він, як карти в руках перерахував і каже тут 4200 (200 доларів буде на ліки), в цей час дзвонила дочка, але звук в телефоні був вимкнений, коли бігала від мобільного до стаціонарного, чоловік по мобільному казав «дорога поговоріть з дочкою». Потерпіла повідомила, що для неї це виличезна втрата і її дивує та шокує те, що людина, бачила яка обстановка (в квартирі ремонт з 86 року), а він ще раз прийшов за грішми. І цікавився чи потерпіла поліцію повідомила. ОСОБА_5 зателефонувала колезі ОСОБА_18 повідомила що трапилося, тоді їй передзвонила дочка і запитує «мама в чому справа?». Потерпіла просить відшкодувати кошти і задовольнити цивільний позов. Також додала, що їй ніхто ніяких коштів не повертав.
Потерпіла ОСОБА_6 показів не давала, оскільки не мала можливості прибути в судове засідання через похилий вік та незадовільний стан здоров'я, що підтверджується довідкою із закладу охорони здоров'я.
Показання свідків.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що взимку, а саме в грудні 2021 року був запрошений працівниками поліції в якості свідка, йому повідомили, що пограбували жінку. В поліції бачив потерпілу, статистів та ще одного свідка. Потерпілу запитали, чи їй хтось знайомий, вона відповіла, що може вказати. Потерпіла показала на певну людину. Повідомила, що близько 20 години їй зателефонували і повідомили, що нібито її дочка потрапила в ДТП і потребує негайної операції і випитали в ході розмови адресу та скільки грошей може дати потерпіла.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що взимку в грудні 2021 року його зупинив працівник поліції попросив бути свідком. В поліції була жінка за 60 років, були фотографії і вона впізнала підозрюваного. А вранці впізнавали в живу стояли 4 людини, під номером 3 потерпіла впізнала цю людину, яка до неї приходила, зазначає, що потерпіла називала ознаки обличчя по яких вона впізнавала особу, статисти були в окулярах.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що 28.11.2021 в неділю близько 18 години йшла до ОСОБА_22 на вечірню службу, зателефонувала мамі і повідомила, куди йде. Близько 20 години ввечора зателефонувала мамі, в неї постійно був зайнятий телефон. Свідка здивувало, що мама не відповідає. Згодом подзвонив товариш, запитав, що з тобою, повідомив, що хтось дзвонив мамі і сказав, що у свідка переламані ноги. Коли свідок дозвонилася матері, та запитала: «доця, що з тобою, мені сказали, що ти хвора і я все віддала на лікування». Свідок знайшла знайомого і в той же день поїхала в ОСОБА_23 . Свідку відомо, що мати віддала 3 тисячі доларів, 1600 Євро та 100000 гривень. Коли свідок приїхала в місто Ладижин, то маму застала в шоковому стані. Свідок повідомила, що мама описала чоловіка, який двічі приходив за грошима, повідомила, що він дуже ввічливо говорив і на ньому було пальто, інших ознак свідок не пам'ятає.
Від допиту інших свідків зазначених у реєстрі прокурор відмовився. Обвинувачений та захисник не наполягали на допиті зазначених свідків.
Документи, висновки експертів, зібрані стороною обвинувачення.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000051 від 29.11.2021, яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) за ч. 2 ст. 190 КК України, за наступними обставинами: 29.11.2021 о 22:06 год до чч ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернулася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_3 , в якій просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статі, яка в період часу з 20:00 год по 21:20 год 28.11.2021 шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами, повідомивши в телефонній розмові, що її дочка потрапила в аварію та на лікування терміново потрібні кошти, які вона в подальшому передала невідомому; за ч. 3 ст. 190 КК України, за наступними обставинами: 06.12.2021 до чч ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернулася ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_5 , в якій просить просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статі, яка в період часу з 19:30 год по 21:00 год 06.12.2021 шахрайським шляхом заволоділа її грошовими коштами, повідомивши в телефонній розмові, що її дочка потрапила в аварію та на лікування терміново потрібні кошти, які вона передала невідомому; за ч. 2 ст. 190 КК України, за наступних обставин: 07.12.2021 до чч ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернулася ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 жителька АДРЕСА_4 , в якій просить прийняти міри до двох невідомих осіб чоловічої статі, які в період часу з 16:00 год. по 18:00 год. 06.12.2021, прийшли до її місця проживання та ввівши в оману шахрайським шляхом заволоділи її грошовими коштами, повідомивши, що її дочка потрапила в аварію та на лікування терміново потрібні кошти, які вона передала невідомому (Т. 3, а.с. 59-61).
Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію зареєстрований в журналі єдиного обліку інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» № 1247 від 28.11.2021 (Т.3, а.с. 63-64), відповідно до якого ОСОБА_5 повідомила про обставини, що мали місце 28.11.2021 в період часу з 20:00 год. до 21:00 год.
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2021 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.12.2021 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 22.12.2021, лист АТ «Укртелеком» №500-вих-80С141-2021 від 21.12.2021 на №2030/209/2021 від 17.12.2021 щодо виконання ухвали суду з додатком: інформацією щодо вхідних дзвінків на номер НОМЕР_1 (Т. 3, а.с. 67-70), відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 02.12.2021 отримано тимчасовий доступ до інформації, яку записано та вилучено у паперовому вигляді на 2 аркушах щодо вхідних дзвінків на номер НОМЕР_1 за період з 00:00:00 26.11.2021 по 23:59:59 30.11.2021.
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2021 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2021 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 20.12.2021 (Т. 3, а.с. 81-82, ), відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 02.12.2021 отримано тимчасовий доступ до інформації, яку записано та вилучено на диску CD-R на якому виконаний запис вих. №GD-21-12214/кт від 17.12.2021 ухвала слідчого судді від 13.12.2021.
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2021 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2021 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 20.12.2021 (Т. 3, а.с. 84-85), відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 02.12.2021 отримано тимчасовий доступ до інформації, яку записано та вилучено на диску CD-R (DVD-R) з написом «Київстар», вх. 24318, 24312, вих. 15955-15956/3/кт.
Аналітична довідка про опрацювання номерної інформації, отриманої від операторів ПрАТ «Київстар» та «ВФ Україна» в ході досудового розслідування №12021020240000051 від 29.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України №1199/18/02-2021 від 29.12.2021 з додатками два оптичних носія інформації (Т. 3, а.с 86-95).
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2021 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.12.2021 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 20.12.2021 (Т. 3, а.с. 102-103), відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.12.2021 отримано тимчасовий доступ до інформації, яку записано та вилучено на диску CD-R (DVD-R) з написом «Київстар», вх. 24318, 24312, вих. 15955,15956/3/кт.
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2021 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23.12.2021 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 23.12.2021 (Т. 3, а.с. 109-110), відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.12.2021 отримано тимчасовий доступ до інформації, яку записано та вилучено на диску CD-R (DVD-R) з написом 18695 ВК.
Аналітична довідка про опрацювання номерної інформації, отриманої від операторів мобільного зв'язку в ході досудового розслідування №12021020240000051 від 29.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України №5/18/02-2022 від 05.01.2022 з додатком оптичним носієм інформації (Т. 3, а.с 111-115).
Рапорт оперуповноваженого СКП ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_24 від 08.12.2021 (Т. 3, а.с. 116).
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2022 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2022 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 12.01.2022 (Т. 3, а.с. 138-139), відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 23.12.2021 отримано тимчасовий доступ та вилучено копію наявної у ПрАТ «ВФ Україна» інформації в електронному вигляді, що записана на електронний носій CD-R (DVD-R) диск, на якому виконаний запис вих. №GD-22-00300/кі від 12.01.2022.
Довідка про опрацювання номерної інформації в ході досудового розслідування №12021020240000051 від 29.11.2021 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 190 КК України №22/18/02-2022 від 17.01.2022 з додатками: два оптичних носія інформації (Т. 3, а.с 140-147).
Лист КП «Ладижинський комбінат комунальних підприємств» Ладижинської міської ради №930 від 21.12.2021 щодо надання інформації) із відеозаписом з міських камер спостереження, які розташовані на перехресті вулиць К. Маркса та Наконечного в м. Ладижин, перехрестя вулиць Наконечного та Будівельників, перехрестя вулиць Будівельників та Процишина в період часу з 12:30 год. до 20:50 28.11.2021 з оптичним носієм інформації (Т. 3, а.с. 148-149).
Протокол огляду документа від 06.01.2022 (Т.3, а.с. 150 - 187), з якого встановлено, що оглянуто файли, що містяться на диску PSP6B1VG09085535, з метою встановлення автомобіля, яким пересувались підозрювані особи.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 грудня 2021 року з додатками (Т. 3, а.с. 158 - 163).
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000056 від 07.12.2021, яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 КПК України за ч. 3 ст. 190 КК України, за наступними обставинами: 06.12.2021 до чч ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернулася ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_5 , в якій просить прийняти міри до невідомої особи чоловічої статі, яка в період часу з 19:30 год по 21:00 год 06.12.2021 шахрайсиким шляхом заволоділа її грошовими коштами, повідомивши в телефонній розмові, що її дочка потрапила в аварію та на лікування терміново потрібні кошти, які вона передала невідомому (Т. 3, а.с. 164).
Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.12.2021 (Т.3, а.с. 165), відповідно до якого ОСОБА_7 повідомила про обставини, що мали місце 06.12.2023 в період часу з 19:30 год. по 21:00 год.
Протокол огляду місця події від 06.12.2021 за адресою АДРЕСА_6 , таблицями ілюстрацій до протоколу огляду місця події по факту шахрайських дій за адресою АДРЕСА_5 (Т. 3, а.с. 166-173).
Заява ОСОБА_25 про надання дозволу на проведення обшуку транспортного засобу, яким він керував 07.12.2021, а саме легкового автомобіля марки Опель Омега «А» зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (Т. 3, а.с. 175).
Заява ОСОБА_4 про надання дозволу на продення обшуку транспортного засобу, а саме автомобіля марки Опель Омега А, в якуому він перебував в якості пасажира (Т. 3, а.с. 176).
Протокол обшуку від 07.12.2021, відповідно до якого на підставі заяв громадян ОСОБА_25 та ОСОБА_4 було проведено обшук автомобіля марки «OPEL» «OMEGA», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 із відеозаписом обшуку автомобіля д.н.з. НОМЕР_2 , який міститься на оптичному носії інформації (Т. 3, а.с. 178 -182).
Протокол пред'явлення особи для впізнання від 09.12.2021 із додатком оптичним носієм інформації, на якому зафіксовано впізнання потерпілою 09.12.2021 (Т. 3, а.с. 187-191).
Заява ОСОБА_7 про надання дозволу на проведення слідчого експерименту в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 від 09.12.2021 (Т. 3, а.с. 191а).
Протокол проведення слідчого експерименту від 09.12.2021 за участю підозрюваного ОСОБА_4 та оптичний носій інформації із записом слідчого експерименту з підозрованим ОСОБА_4 09.12.2023 (Т. 3, а.с. 192-196, 197).
Висновок експерта №СЕ-19/102-21/17729-Д від 16.12.2021 з додатками (Т. 3, а.с. 198 - 208), зі змісту якого випливає, що сліди рук розмірами: 35х85 мм, 17х31 мм, які були вилучені під час ОМП за адресою: АДРЕСА_5 , придатні для ідентифікації за ними особи, а сліди рук розмірами: 15х21 мм, 28х30 мм, 14х12 мм, 23х17 мм, 5х17 мм, 21х18 мм, 11х12 мм непридатні для ідентифікації за ними особи; сліди долоні руки розмірами 35х85 мм залишений долонею правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а сліди пальця руки розмірами 17х31 мм залишений не пальцями рук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а іншою особою. Встановити чи залишені сліди рук розмірами: 15х21 мм, 28х30 мм, 14х12 мм, 23х17 мм, 5х17 мм, 21х18 мм, 11х12 мм долонями поверхні рук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не можливо у зв'язку з визнанням зазначених слідів непридатними для ідентифікації за ними особи.
Протокол отримання зразків для експертиз від 10.12.2021 (Т. 3, а.с.210).
Лист КП «Ладижинський комбінат комунвальних підприємств» Ладижинської міської ради №929 від 21.12.2021, відповідно до якого надано дозвіл на вилучення відеозапису та долучення до матеріалів кримінального провадження з камер, які розташовані за наступними адресами: перехрестя вулиць К. Маркса та Наконечного в м. Ладижин в період часу з 16:38 до 16:42 год, з 21:14 год до 21:18 год; перехрестя вулиць Наконечного та Будівельників в м. Ладижин в період часу з 16:43 год до 16:46 год, з 17:51 год до 17:56 год; перехрестя вулиць Будівельників та П. Кравчика в м. Ладижин в період часу з 16:42 год до 16:49 год, з 17:20 год до 17:40 год, з 17:51 год до 17:57 год з 21:10 год до 21:16 год; камера по вул. П. Кравчика, яка розташована на громадській вбиральні в м. Ладижин в період часу з 16:45 год до 16:49 год, з 17:53 год до 17:57 год, з 21:00 год до 21:13 год та відеозапис з міських камер спостереження (Т. 3, а.с. 211-212).
Протокол огляду документа від 05.01.2022 (Т. 3, а.с. 213 - 218), зі змісту якого вбачається, що оглянуто файли, що містяться на диску DR5F60-PW50, з метою встановлення автомобіля, яким пересувались підозрювані особи.
Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000057 від 07.12.2021, яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 КПК України за ч. 2 ст. 190 КК України, за наступних обставин: 07.12.2021 до чч ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою звернулася ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 жителька АДРЕСА_4 , в якій просить прийняти міри до двох невідомих осіб чоловічої статі, які в період часу з 16:00 год. по 18:00 год. 06.12.2021, прийшли до її місця проживання та ввівши в оману шахрайським шляхом заволоділи її грошовими коштами, повідомивши, що її дочка потрапила в аварію та на лікування терміново потрібні кошти, які вона передала невідомому (Т. 3, а.с. 219).
Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію зареєстрований в журналі єдиного обліку інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» № 1338 від 07.12.2021 (Т.3, а.с. 220), відповідно до якого ОСОБА_6 повідомила про обставини, що мали місце 06.12.2021 в період часу з 16:00 год до 18:00 год.
Заява ОСОБА_6 від 07.12.2021 про надання дозволу на огляд будинку за адресою АДРЕСА_4 , в зв'язку із шахрайськими діями, щодо неї в присутності понятих (Т. 3, а.с. 221).
Протокол огляду місця події від 07.12.2021 за адресою АДРЕСА_4 , таблицями ілюстрацій до протоколу огляду місця події по факту шахрайських дій за адресою АДРЕСА_7 , а.с. 222- 230).
Протокол отримання зразків для експертизи від 08.12.2021 (Т. 3, а.с. 231).
Висновок експерта №СЕ-19/102-21/17727-БД від 04.01.2022 з додатками (Т. 3, а.с. 232 - 243), зі змісту якого випливає, що зразок запаху наданий на дослідження, вилучений під час проведення огляду місця події з поверхні дверної ручки - наявний та придатний для ідентифікації особи; зразок запаху, наданий на дослідження, вилучений із крові, відібраної у громадянина ОСОБА_4 - наявний та придатний для порівняльної ідентифікації; зразок запаху, вилучений із крові, відібраної у громадянина ОСОБА_4 - наявний на зразкові запаху, вилученому під час проведення огляду місця події з поверхні дверної ручки.
Постанова про отримання зразків для проведення експертизи від 10.12.2021 (Т. 3, а.с. 244).
Протокол отримання зразків для експертизи від 10.12.2021 (Т. 3, а.с. 245).
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2021 з додатками (Т. 3, а.с. 246 - 250, Т. 4, а.с.1).
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2022 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2022 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 05.01.2022, відповідно до яких було отримано тимчасовий доступ та вилучено інформацію в паперовому вигляді за №19-вих-80С141-2022 від 12.01.2022 (Т.4, а. с. 7-8).
Лист АТ «Укртелеком» №19-вих-80С141-2021 від 21.12.2021 на №22/209/2022 від 05.01.2022 щодо виконання ухвали суду з додатком: інформацією щодо вхідних дзвінків на номери НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (Т. 4, а.с. 9 - 11).
Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2022 з додатком до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2022 - Опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 05.01.2022 (Т. 4, а.с. 17-18), відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 05.01.2022 отримано тимчасовий доступ до інформації, яку записано та вилучено на диску CD-R (DVD-R) , на якому виконаний запис вих. №GD-22-00208/кі від 10.01.2022.
Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження щодо невстановленої особи від 11.02.2022, відповідно до якої виділено в окреме провадження №12021020240000051, відомості про яке внесені до ЄРДР 29.11.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України щодо невстановленої особи, оскільки є підстави вважати, що дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (Т.4, а.с. 33-37).
Постанова про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 20.01.2022 (Т. 4, а.с. 39-40).
Постанова про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 19.01.2022 (Т. 4, а.с. 43-44).
Розписка ОСОБА_25 від 28.01.2022 про отримання від працівників поліції на підставі ухвали Ладижинського міського суду Вінницької області від 16.12.2021 на відповідальне зберігання посвідчення водія, мобільного телефону та грошових коштів (Т. 4, а.с. 48).
Розписка ОСОБА_26 від 07.02.2022 про отримання від працівників поліції на відповідальне зберігання відповідно до ухвали Ладижинського міського суду Вінницької області автомобіль Опель Омега, НОМЕР_2 , зеленого кольору та свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу (Т. 4, а.с. 49).
Постанова про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 21.12.2021 (Т. 4, ас. 70-71). Постанови про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 07.12.2021 (Т. 4, а.с. 72, 116-119, 133). Постанови про прилучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 07.12.2021 (Т. 4, а.с. 90, 91, 92, 94-95, 96, 108, 109, 110). Постанова про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 13.01.2022 (Т. 4, а.с 135-136). Постанова про визнання та приєднання до провадження речових доказів від 21.12.2021 (Т. 4, а.с. 131-132).
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.12.2021 (Т. 4, а.с. 73-79).
Оптичний носій інформації із записом затримання ОСОБА_4 07.12.2021 (к/п 12021020240000056 від 07.12.2021 (Т. 4, а.с. 79а).
Дані, які характеризують особу обвинуваченого (Т. 4, а. с. 80 - 89) відображені в копії паспорта серії НОМЕР_5 , інформації щодо адміністративних правопорушень та щодо судимості, копії вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2021 у справі №686/8496/21.
З метою оцінки вищезазначених доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, суд дослідив надані прокурором документи, якими оформлені процесуальні рішення прокурора, керівників органу досудового розслідування, слідчих щодо підслідності кримінального провадження, повноважень процесуальних прокурорів, слідчих, доручень, запитів, та інші матеріали, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження.
Висновки суду.
Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчій суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінюючи досліджені під час судового розгляду вищезазначені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України.
Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає існування будь-яких інших подій, ніж ті, що викладені в обвинувальному акті.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване крмінальне правопорушення було учинене і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Органом досудового слідства правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції чинній на момент вчинення), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції чинній на момент вчинення), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.
Суд дійшов висновку, що прокурор надав допустимі, належні, достовірні та достатні докази для визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 190 КК України.
На підставі наведенного вище, суд дійшов висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв'язку.
Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.
Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пояснення потерпілих в судовому засіданні є послідовними, не суперечать дослідженим доказам і пов'язуються із іншими доказами в сукупності та не довіряти їм у суду немає підстав.
За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.
При оцінці показань свідків суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Доорсон проти Нідерландів» від 26.03.1996 в п.78 якого зазначено, що « … відповідно до Конвенції, завдання Суду полягає не в тому, щоб ухвалювати, чи були свідчення свідків прийняті як докази належним чином, що мають зробити національні суди, завдання ж Європейського суду полягає в тому, щоб установити, чи було справедливим провадження загалом, зокрема і спосіб прийняття доказів. Суд не може визнати абстрактно, що свідчення свідка на відкритому засіданні і під присягою, завжди важать більше, ніж інші свідчення, які той самий свідок дає в межах судового провадження, тим більше, якщо між першими і другими є суперечність…». В рішенні Європейського суду з прав людини «Х і Y проти Федеративної Республіки Німеччини від 2 березня 1983 року, Суд зазначив: на свідках, що стають перед судом або перед слідчим суддею, лежить формальне і строге зобов'язання говорити правду…Ця позиція була б іншою, якби обвинувачення необґрунтовано вдалося до такого заходу з метою чинити тиск на свідків. Проте, якщо можливий тиск є просто наслідком, до якого призвели явно неправдиві свідчення, його слід визнати складником системи загальних гарантій кримінального процесу як такого. Комісія у цьому зв'язку повинна брати до уваги те, що передумовою системи кримінального правосуддя, яка захищає суспільство в цілому, є пильний контроль за виконанням обов'язку свідків говорити правду.
Суд бере до уваги показання вищевказаних свідків та надає віру, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, крім того свідки описали обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно із ч.1 ст. 240 КПК України метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду у справі №740/3597/17 від 14.09.2020, суд вказав, що нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. Водночас відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч.2 ст. 84 та п.3 ч.2 ст. 99 КПК є документом. Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч.1 ст. 95 КПК, у системному зв'язку із ч.2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту. При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Таким чином, спираючись на зміст кримінальних процесуальних норм, передбачених статтями 23, 84, 95, 99, 103-105, 240 КПК, Об'єднана палата відзначає, що показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК. За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб'єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз'яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо. Отже, буквальне тлумачення змісту ст. 23 КПК у системному зв'язку з нормами, викладеними в статтях 83, 84, 93, 95, 240 цього Кодексу, з урахуванням практики ЄСПЛ (ч.5 ст. 9 КПК) не містить підстав для висновку про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту за умови дотримання судами України законодавчо визначеного порядку проведення такої слідчої дії з огляду на критерії ЄСПЛ щодо забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому, що по своїй суті є проходженням «тесту допустимості показань у широкому змісті цього поняття». Норми чинного кримінального процесуального закону щодо оцінки судом протоколу слідчого експерименту як окремого процесуального джерела доказів у провадженні узгоджуються з критеріями, застосованими ЄСПЛ для оцінки справедливості судового розгляду в цілому. Легітимна мета слідчого експерименту за безпосередньою участю підозрюваного, обвинуваченого у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань забезпечується дотриманням процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та встановленого порядку його проведення. Таким чином, відсутні підстави для ототожнення показань та протоколу слідчого експерименту, які є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 190 КК України підтверджується протоколом проведення слідчого експерименту від 09.12.2021 за участю підозрюваного ОСОБА_4 та записом слідчого експерименту з підозрованим ОСОБА_4 від 09.12.2021. Вказаний протокол та відео до нього складені уповноваженою на те особою. Зауважень та доповнень від учасників процесуальної дії не надходило.
Суд визнає належними та допустимими доказами протоколи огляду місць подій від 06.12.2021 та від 07.12.2021 з фототаблицями до них, протоколи обшуку, затримання та відео до них, оскільки такі складено уповноваженими на те особами. Варто вказати, що вилучені під час огляду місць події речі та предмети в подальшому були об'єктами відповідних експертиз.
Суд визнає належними та допустимими доказами вказані вище висновки експертів, оскільки висновки експертиз проведені висококваліфікованими експертами, на підставі постанов слідчого, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, зробленому на підставі чинного законодавства, містять відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до справи і мають доказове значення. Підстав недовіряти висновкам експертиз в суду немає.
Суд визнає належними та допустимими доказами протоколи огляду документів, з додатками до них, протоколи тимчасового доступу до речей і документів та аналітичні довідки до них, протоколи впізнання та додатками до них, оскільки такі складено уповноваженими на те особами. Зауважень та доповнень від учасників процесуальних дій не надходило.
Щодо постанов слідчих, якими приєднано до кримінального провадження в якості речових доказів вилучені під час оглядів місць подій та обшуків речі, то такі суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони складені і отримані уповноваженими та те особами, та в сукупності з іншими доказами підтверджують обставини, які входять в предмет доказування в даному кримінальному провадженні.
У постанові Верховного суду у справі №761/28347/15-к від 09.09.2020, суд вказав, що реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 69 від 17липня 2012 року, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до реєстру та, згідно з частиною 2 статті 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.
А тому, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020240000051 від 29.11.2021, за №12021020240000056 від 07.12.2021, за №12021020240000057 від 07.12.2021 суд вважає електронною базою даних, а не процесуальним джерелом доказів.
За змістом ст. 8 Конституції України в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.
Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Разом з тим не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи.
Розглядаючи кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Правова природа кваліфікації злочинів пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення та доказування у визначений кримінальним процесуальним законом спосіб двох важливих обставин: 1) факту вчинення суб'єктом злочину суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.
Суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції чинній на момент вчинення), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції чинній на момент вчинення), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах.
При оцінці доказів суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
Відповідно до ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Обставини, які пом'якшують, обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду, суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , під час досудового розслідування та судового розгляду, є рецедив злочинів.
Мотиви призначення покарання обвинуваченому.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно із частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 Про практику призначення судами кримінального покарання особі, що вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і для попередження нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 відносяться до нетяжкого та тяжкого злочину, також особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліках в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.
Враховуючи визнання вини, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про його особу, дають підстави для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч. 2 та ч. 3 ст. 190 КК України, яке він має відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства, оскільки на думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для обрання пом'якшуючого покарання, в т.ч. із застосуванням ст.75 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України та остаточно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі. Вказаний вирок набрав чинності 29.11.2023. Зазначене покарання обвинувачений не відбув.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Отже, з врахуванням положень ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначеного вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року, потрібно призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Призначаючи такий вид покарання обвинуваченому, суд виходив із принципу законності, справедливості і індивідуалізації покарання, яке своїм видом та розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також з метою припинення злочинної діяльності, як самим обвинуваченими так і іншими особами, призначення більш м'якого покарання, на думку суду, не відповідатиме даним про особу обвинуваченого, та суперечитиме основним засадам призначення покарання та правовим положенням частини другої ст. 50 КК України, якою визначено мету покарання.
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Згідно з протоколом затримання від 07 грудня 2021 року ОСОБА_4 був затриманим 07 грудня 2021 року в порядку ст. 208 КПК України та 08 грудня 2021 року йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Так як обвинувачений ОСОБА_4 з 07 грудня 2021 року був затриманим та перебуває під вартою, то останньому з урахуванням вимог ч.5 ст. 72 КК України варто зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення.
Оскільки підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не перестали існувати, то вказаний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 потрібно продовжити до вступу вироку в законну силу.
Мотиви щодо вирішення цивільних позовів.
В кримінальному провадженні заявлені цивільні позови потерпілими ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Під час судового розгляду цивільні позивачі підтримали позовні вимоги.
При розгляді заявлених цивільних позовів суд враховує, що обвинувачений їх визнав.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, положення якого застосовуються у кримінальному провадженні при вирішенні цивільних спорів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 мотивований тим, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він 28 листопада 2021 року біля 20 години 10 хвилин за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману (шахрайство) заволодів належними позивачу грошовими коштами в сумі 4500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.11.2021 становить 121615,2 грн та грошовими коштами в сумі 100000 грн, чим заподіяв ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 221615,20 грн., якими ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд. Відповідно до статтей 22, 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її заподіяла. Матеріальні збитки в сумі 221615,2 грн спричинені потерпілій протиправними діями ОСОБА_4 повинні бути відшкодовані у повному обсязі. На час закінчення досудового слідства невідшкодована частина збитків, спричинених цивільному позивачу злочинними діями ОСОБА_4 складає 221615,2 грн. Протиправною поведінкою ОСОБА_4 ОСОБА_5 спричинено моральну шкоду, яка полягає у нервових розладах та душевних стражданнях. Внаслідок протиправної поведінки ОСОБА_4 порушений звичний уклад життя позивача, вона рознервована, вимушена боротися за своє право, моральна шкода, яку ОСОБА_5 оцінює у 10000 грн також полягає у порушенні права власності. За вказаних обставин ОСОБА_5 просить ухвалюючи обвинувальний вирок у кримінальному провадженні задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_4 на її користь майнову шкоду на загальну суму 221615,2 грн та моральну шкоду на загальну суму 10000 грн.
Таким чином із цивільного відповідача ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 підлягає стягненню завдана майнова шкода завдана злочином у розмірі 221615 гривень 20 копійок.
Крім того, суд вважає доведеним факт спричинення потерпілій громадянці ОСОБА_5 моральної шкоди внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , який злочинним шляхом заволодів грошовими коштами потерпілої на вищевказану суму.
Так, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів ( п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України).
Згідно із ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Тобто, з наведеного вище випливає, що саме ОСОБА_4 , який є винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, внаслідок якого потерпілій ОСОБА_5 спричинено майнову шкоду, повинен відшкодувати останній моральну шкоду.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Потерпілою ОСОБА_5 доведено, що їй заподіяна моральна шкода, оскільки вона без сумніву перенесла моральні страждання внаслідок обману, шахрайського заволодіння її грошовими коштами, що порушило звичайний спосіб її життя та вимагало від потерпілої додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди визначений потерпілою згідно із п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України в сумі 10000 гривень відповідає ступеню та характеру моральних страждань, перенесених нею.
ОСОБА_6 подала цивільний позов до ОСОБА_4 в якому просить відшкодувати матеріальні збитки завдані злочином в сумі 13000 гривень. Позов мотивовано тим, що в ході досудового розслідування об'єднаного кримінального провадження №12021020240000051, внесеного до ЄРДР 29.11.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, встановлено, що ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вступив в кримінально-протиправну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, розподіливши мсіж собою ролі для вчинення злочину. Так, 06.12.2021 біля 16 год. 50 хв. невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відповідно до відведеної їй ролі, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, зателефонувала на номер абонента оператора провідного електрозв'язку АТ «Укртелеком» (04343) 6-14-59, що закріплений за адресою: АДРЕСА_4 , та користувачем якого є особа похилого віку - ОСОБА_6 . В той час, коли ОСОБА_6 відповіла на дзвінок, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, представившись працівником лікарні, повідомила ОСОБА_6 , що нібито її дочка потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває у лікарні та потребує дороговартісної операції. В цей же час, інша невідома особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, представившись лікарем, повідомила про необхідність передати грошові кошти для проведення операції. Будучи введеною в оману, вважаючи, що її дочці загрожує небезпека, ОСОБА_6 погодилася передати грошові кошти для проведення операції в лікарні та вказала адресу свого місця проживання. Після чого, в цей же вечір, біля 17 год 00 хв, ОСОБА_4 , за попередньою змовою, діючи в групі з невстановленими досудовим розслідуванням особами, матеріали відносно яких виділено в окреме провадження, підтримуючи з ними зв'язок та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшов до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 з метою отримання від останньої грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку ОСОБА_6 , обманним шляхом отримав від останньої грошові кошти в сумі 13000 гривень, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 13000 гривень.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 13000 гривень підлягає задоволенню.
ОСОБА_7 подала цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином та просить стягнути з нього 500713,05 гривень. Позов обгрунтовує тим, що в ході досудового розслідування об'єднаного кримінального провадження №12021020240000051, внесеного до ЄРДР 29.11.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, встановлено, що ОСОБА_4 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, вступив в кримінально-протиправну змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, розподіливши між собою ролі для вчинення злочину. Так, 06.12.2021 біля 19 год. 30 хв. невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, відповідно до відведеної їй ролі, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, зателефонувала на номер абонента оператора провідного електрозв'язку АТ «Укртелеком» (04343) 6-15-73, що закріплений за адресою: АДРЕСА_5 та користувачем якого є особа похилого віку - ОСОБА_7 . В той час, коди ОСОБА_7 відповіла на дзвінок, невстановлена особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, представившись працівником лікарні, повідомила ОСОБА_7 , що нібито її дочка потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, перебуває у лікарні та потребує дороговартісної операції. В цей же час, інша невідома особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, імітуючи голос дочки ОСОБА_7 , просила про допомогу з проханням передати грошові кошти для проведення операції. Будучи введеною в оману, вважаючи, що її дочці загрожує небезпека, ОСОБА_7 погодилася передати грошові кошти для проведення операції в лікарні та вказала адресу свого місця проживання. Після чого, в цей же вечір, біля 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 за попереднньою змовою, діючи в групі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, підтримуючи з останнім зв'язок та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшов за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_5 , з метою отримання від останньої грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи в квартирі ОСОБА_7 , обманним шляхом відрекомендувався працівником прокуратури та отримав від останньої грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2021 складало 409471,50 гривень, грошові кошти в сумі 1500 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2021 складало 46241,55 гривень та грошові кошти в сумі 45000 гривень, тим самим завдавши потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 500713,05 гривень. Після цього, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому був затриманий 07.12.2021 о 01 годині 15 хвилин на посту дорожньої поліції на автодорозі державного значення Київ-Одеса 210 км М-05 працівниками відділення поліції №3 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.
Заявлений цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 500713,05 гривень, підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що грошові кошти, які були вилучені під час його затримання та грошові кошти, які було вилучено під час обшуку автомобіля належать потерпілій ОСОБА_7 . Матеріали справи не містять доказів в спростування зазначеної обставини.
Як встановлено судом під час затримання ОСОБА_4 та обшуку автомобіля працівниками поліції вилучено 86460 гривень, 11100 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2021 складало 303030 гривень та 700 Євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 06.12.2021 складало 21581 гривню. Таким чином загальна сума вилучених коштів складає 411071 гривня.
Враховуючи ту обставину, що власником вилучених грошових коштів, на загальну суму 411071 гривня є ОСОБА_7 , і відповідно до положень ст. 100 КПК України зазначені грошові кошти, які є речовими доказами у кримінальному провадженні, підлягають поверненню власнику, а саме потерпілій ОСОБА_7 , тому цивільний позов варто задовольнити в сумі, що становить різницю між завданою кримінальним правопорушенням шкодою 500713,05 гривень та сумою коштів, яку належить повернути потерпілій 411071 гривню, а саме 89642,05 гривень (500713,05 - 411071,00). В задоволенні решти позовних вимог цивільного позивача ОСОБА_7 варто відмовити.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Суд вважає, що з метою вирішення в подальшому долі речових доказів в порядку, та на умовах, які передбачені статтею 100 КПК України, варто застосувати частину четверту статті 174 КПК України - та скасувати арешт майна, зазначеного в ухвалах слідчого судді від 16.12.2021 та від 22.12.2021.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого зокрема, ч. 1 ст. 190 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ст. 96-2 КК України - спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо зокрема, інше майно було підшукано, виготовлено, пристосовано або використано як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Частина 5 ст. 96-2 КК України вказує на те, що спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Таким чином, оскільки ОСОБА_7 є власником грошових коштів, які вилучені 07.12.2021 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в ході проведення обшуку, а також тимчасово вилучені в ході проведеного 07.12.2021, в межах кримінального провадження №12021020240000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.12.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, обшуку, ці грошові кошти, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 100 КПК України підлягають поверненню власнику ОСОБА_7
Банківська картка № НОМЕР_6 , банківська картка № НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Samsung» A12 IMEI1 НОМЕР_8 , IMEI2 НОМЕР_9 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_10 , який вилучено до спеціального пакету «Національна поліція України» № НОМЕР_11 ; сім-картка мобільного оператора «Київстар» із номером НОМЕР_12 , яка вилучена до паперового конверту білого кольору, відповідно до вимог статтей 96-1, 96-2 КК України п. 9 ч. 1 ст. 100 КПК України, підлягають спеціальній конфіскації.
Долю інших речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не змінювати.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 72, 100, 124, 174, 369-371, 373, 374 КПК України, статтями 22, 23, 1166,1167 ЦК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч. 3 ст. 190 КК України і призначити покарання:
- за ч.2 ст. 190 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 190 КК України у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 липня 2023 року за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_4 в строк покарання строк його попереднього ув'язнення за період з 07 грудня 2021 року по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт майна, який було накладено згідно з ухвалами слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області від 16 грудня 2021 року та від 22 грудня 2021 року, скасувати на підставі частини 4 статті 174 КПК України для вирішення питання речових доказів на умовах, та в порядку, який передбачено статтею 100 КПК України.
Речові докази:
- грошову купюру номіналом 100 доларів США KB68405526Q, яка вилучена до паперового конверту коричневого кольору; грошову купюру номіналом 200 грн ТЕ7059872, яка вилучена до паперового конверту коричневого кольору; грошові купюри номіналом 200 грн: ЦА4903109, ХА8036640, ЕЯ3384653, ПЕ6334288, ТГ0094986, ЄЄ8448560, СМ8097305, ХЄ7018084, ТД6300307, ДЄ6341272, УС0514600, ДВ0213652, УЙ8739202, ТИ4687159, ВА9768207, ХГ1199930, УА6916827, ХБ6112888, ТИ2297009, УЖ7319299, СК0892691, СА6932450, УГ3482567, УФ1014393, УГ5961802, ВИ2419405, СЖ0482524, купюри номіналом 100 грн.: АЕ5330878, УН60313323, УЄ7335786, СВ6147757, МР8535370, СБ5381830, ТА0452056, СИ8611872, металеву копійку номіналом 2 грн, грошові кошти номіналом 100 доларів США: AB62974751K, FF38221049C, AB71096895K, AL91846149B, DB97995353A, AB53011345K, FK41798296A, CB85556432E, CB31187258B, KB49592593L, CB45880132C, CB68650472F, AB44644839H, KB66498587B, KB97496827B, KB00019970F, KB02289043G, KB58126668M, HF71638916E, DF61383037A, KD07135082A, HL59069089A, HK82448799C, FK07839721B, KB97763065E, HG48809917B, KE93050020A, CB17521179C, HK14893315D, CB85144387E, AB71811827L, HE24217259A, KK05258588C, HB59922796I, AB07084504L, KF59684311A, AL40250755C, AA93071931A, AA93071938A, AA93071927A, FF15167362B, AA93071925A, HB67284599I, HJ92150111A, FF60581997C, HH97968692A, HE67593550A, FF33737982C, KB66276166H, KB89629196E, AE29958833B, KD47188581A, AB01334446G, AB62974800K, KG04876602B, KB26146655M, DB97995354A, KB42167967N, HH43890454A, BJ16838720A, AB54708969D, FH00417671A, AB24024577I, CB90416743A, DB97995352A, AD06003277B, AA93071930A, AL53415240C, PB19533380A, LB83828900L, MG02280080A, MG02280079A, MF65074770B, LB89294421Q, MB22885712K, MC03133394A, PB19528190A, LF30521681F, MC63133392A, PB19528191A, MG02280051A, MK43742004A, MG02280078A, MG02280054A, MG02280053A, MG02280052A, LE40181047D; грошові кошти номіналом 10 доларів США: JB42249129C, JG34761550B, JG34761538B, JG34761584B, JG34761537B, JG34761586B, JG34761561B, JG34761583B, JG34761536B, JG34761540B, які вилучено до паперового конверту коричневого кольору, грошові кошти номіналом 500 гривень: ЛГ 1546895; ВГ 8515723; ХЖ 2065697; ХВ 6792485; ХВ 6792484; ХВ 6792483; ФБ 9325057; ЛВ 2697682; ВЕ 7455183; СГ 7021736; ЦБ 6412107; ХГ 9515077; ЦБ 6412106; ЦБ 6412088; ГТ 1857418; ФЖ 3600351; УЖ 1463156; ЦБ 6412090; ЦБ 6412089; АН 7754999; УЖ 4001423; МА 7817602; УБ 6179209; СЖ 6482256; СЗ 5435557; ЗИ 0798233; ЗГ 9814017; АА2347034; МВ 3822429; ЦБ 6412102; ЦБ 6412104; ЦБ 6412101; ЛИ 5839187; СЖ 7785126; ЦБ 6412100; УЗ 7779780; ЛЗ 0554351; ЦБ 6412105; АА 6075669; УД 0334594; ЦБ 6412098; МВ 1372227; УН 2290554; ЦБ 6412099; ЛЗ 9760116; ЗИ 7576586; ЛГ 6639357; ХЗ 4539617; ЦБ 5932221; МВ 3054595; ВЗ 6164398; АД 7090513; АД 7730940; МБ 9869323; ВЖ 4655286; ЛГ 2345593; ВЕ 0014149; ВЖ 0637772; ВБ 8705018; ЗД 6086067; ВД 9161604; ВФ 1484816; ЛД 6161103; АД 2110401; АД 2110400; АЄ 2088929; ХЄ 7909470; ВЕ 1103161; ГТ 3101014; ВФ 6463643; ЛД 5452920; АЕ 5919002; АВ 1122848; ХВ 6372425; АЄ 3393314; БН 5249863; СЖ 4169807; УД 0100692; ВГ 2688872; ФБ 4425759; ЗГ 8172124; ГК 3974318; СЖ 0941415; АА 3824422; ХЖ 0446555; ХЕ 7478283; АИ 1484248; УД 5591741; УБ 4718078; ЛД 1165423; ФД 5142294; ЗИ 3604343; ВЗ 0310867; ФЗ 5891594; ФБ 0387697; ГА 1962106; ЛД 7110657; СГ 9551035; БВ 6433920; БА 8860837; БА 0687962; БА 0687963; БА 0687964; БА 0687965; ЛИ 9096589; МБ 6481117; УБ 6412103; БР 3940424; БТ 4776477; ФЗ 5726271; ХВ 6792482; купюра номіналом 1000 гривень серії АВ 3532463; купюри номіналом 200 гривень кожна: ЕД 7063391; УН 2064039; СК 4188368; УХ 6074440; ЕИ 9735575; ТД 5358899; КМ 5512542; ТЗ 5567743; УБ 2439395; ТД 7520258; ТЗ 2240626; ЕЧ 1071008; КИ 4199739; ХБ 8895327; КЕ 2565438; УС 1058443; ПЄ 7450908; СЄ 0458472; КЄ 8138690; УБ 0180075; УТ 5788870; УЄ 8534633; ТД 0757836; КЖ 7680717; ЕЯ 2942071; ЕБ 3931578; ЄЕ 8248635; КЕ 5610017; ХЕ 5920939; КЕ 3182247; ЕФ 4991768; ЗЗ 2370658; ЕШ 2773388; СЗ 4491651; ЕГ 4590777; ТД 2838213; ТА 6529382; КИ 3398180; КГ 5461040; ЕЯ 5262582; ЄГ 8797752; ПГ 4852944; ЄЦ 9534677; СЖ 7853347; СН 3577522; ЄФ 4642760; УН 6025282; ХЕ 5920941; ХЕ 5920944; ХЕ 5920937; КИ 6375065; ЕД 5631631; ТЄ 5169206; ТВ 1483761; ХГ 7444693; ХГ 1398844; УФ 7291648; УП 6668079; СА 1874637; КИ 9364892; КЛ 2292645; ХБ 7066662; АБ 7160115; УР 0392394; ПЗ 9517837; ХЕ 2455335; ЗЕ 3478982; СИ 7546251; МВ 4706077; УХ 0696487; СД 3301992; КД 5810507; УИ 1250348; ПБ 4257944; СК 3954929; УЗ 4673379; УБ 6275581; УК 8722148; ХЖ 5543217; УЖ 0535685; ЗЄ 2163146; ЦА 5466697; МБ 3605543; ПД 3948662; ПД 2576273; ЗГ 1081045; ТГ 2497990; СЗ 1351291; ПИ 8868040; УЙ 1785682; УХ 0098428; СН 7569455; УГ 7421788; ХВ 8545300; ЗЗ 1918724; купюри номіналом 100 гривень кожна: МБ 5612718; УХ 9694591; УС 6387754; УР 3989652; УТ 7452762; ЗХ 1406628; СЖ 4059735; ЗА 6937292; ЗИ 7457569; СЖ 6354587; АГ 2544093; СА 5226545; УМ 1435113; УД 3530796; УШ 1974216; ГФ 8706990; СЄ 7474847; ТБ 3399221; ЗЗ 3141214; СИ 1177163; СГ 4816652; СЗ 7882981; УФ 1131233; УУ 2170055; УС 5712822; УС 7632643; АА 5225259; СЄ 5695028; МЗ 3431737; МВ 6003272; МГ 2428090; МК 7032718; СЕ 5177988; МЄ 7616998; КФ 0744343; АА 5766348; МД 5828992; УФ 5391713; УС 6288373; УН 7272351; УС 6387744; УА 0658920; УЧ 1442859; УУ 0480009; УЙ 7996631; 1 купюра номіналом 50 гривень - серійний номер УЗ 3456464, одна купюра номіналом 5 гривень - серійний номер УЗ 6481676, одна купюра номіналом 2 гривні серійний номер РЖ 890157; одна купюра номіналом 1 гривня серійний номер УЕ 5380958; грошові кошти номіналом 100 доларів США кожна: FG44580850A; FG44580809A; FG44580808A; FG44580836A; FB20415378A; BB34030794B; DF63258536A; FG44580805A; AB44105827S; FG44580848A; CG50097463A; FG44580829A; FG44580851A; FC05292293A; FG44580849A; AB35686925U; AG53745393B; AE54431140B; FG 44580830A; FG44580835A; FG44580831A; FG44580806A, купюра номіналом 200 євро - Х02531354519 та купюра номіналом 500 євро - Х04471185854, які поміщені до паперового конверту коричневого кольору та опечатано, повернути власнику - ОСОБА_7 .
банківську картку № НОМЕР_6 , банківську картку № НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Samsung» A12 IMEI1 НОМЕР_8 , IMEI2 НОМЕР_9 , із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_10 , який вилучено до спеціального пакету «Національна поліція України» №SUD2097650; сім-картку мобільного оператора «Київстар» із номером НОМЕР_12 , яка вилучена до паперового конверту білого кольору, конфіскувати на рахунок держави;
посвідчення водія видане на ім'я ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_6 серії НОМЕР_13 ; мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A5» сірого кольору із вставленою сім-карткою мобільного оператора «Vodafone» із абонентським номером НОМЕР_14 ; грошові кошти (гривні) купюри номіналом: 200 грн: серії ТЕ 8145694, ТЗ7007251, УХ6016784, УФ4223695, УЕ5187001, ТГ0679852, СБ8270550, ЕН3703455, номіналом 100 грн: серії УС9231183, номіналом 20 грн: серії ЮД5541717, номіналом 10 грн: серії УА3236871, номіналом 2 грн: серії АЄ2076291, номіналом 1 грн металевою монетою, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_25 вважати переданими за належністю;
автомобіль марки «OPEL» моделі «OMEGA», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «OPEL» моделі «OMEGA» реєстраційний номер НОМЕР_2 серії НОМЕР_15 , які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_26 вважати переданими за належністю;
фланелеву серветку, яка була надана на дослідження та після проведення експертизи міститься у спеціальному пакеті Експертної служби МВС України №4101220; фланелеву серветку, яка була надана на дослідження та після проведення експертизи міститься у спеціальному пакеті Експертної служби МВС України №4101219; фланелеву серветку, яка була надана на дослідження та після проведення експертизи міститься у спеціальному пакеті Експертної служби МВС України №4101216; фланелеву серветку, яка була надана на дослідження та після проведення експертизи міститься у спеціальному пакеті Експертної служби МВС України №4101217; сліди папілярних ліній, які упаковані до паперового конверту коричнового кольору; фанелева серветка із запаховим слідом, яку поміщено до паперового конверту коричневого кольору й опечатано; зразки запаху, які після проведення експертизи містяться в спеціальних пакетах Експертної служби МВС України №5465853, 4053272 -після набрання вироком законної сили, знищити;
DVD-R диск із вмістом відеозаписів з міських камер спостереження, які розташовані на перехресті вулиць К. Маркса та Наконечного у м. Ладижин, перехресті вулиць Наконечного та Будівельників, перехресті вулиць Будівельників та П. Кравчика, по вул. Будівельників, перехресті вулиць п. Кравчика та Процишина та камери по вул. П. Процишина в період часу з 12:30 години до 20:50 години 28.11.2021; DVD-R диск із вмістом відеозаписів з міських камер спостереження, які розташовані на перехресті вулиць К. Маркса та Наконечного у м. Ладижин - в період часу з 16:38 години до 16:42 години, з 21:14 години до 21.18 години, перехрестя вулиць Наконечного та Будівельників в м. Ладижин - в період часу з 16:42 години до 16:48 години, з 17:51 години до 17:56 години, з 21:11 години до 21:16 години, по АДРЕСА_8 - в період часу з 16:43 години до 16:46 години, з 17:51 години до 17:56 години; перехрестя вулиць Будівельників та П. Кравчика в м. Ладижин - в період часу з 16:42 години до 16:49 години, з 17:20 години до 17:40 години, з 17:51 години до 17:57 години, з 21:10 години до 21:16 години; камера по вул. П. Кравчика, яка розташована на громадській вбиральні в м. Ладижин - в період часу з 16:45 години до 16:49 години, з 17:53 години до 17:57 години, з 21:00 години до 21:13 години, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 6089 (шість тисяч вісімдесят дев'ять) гривень 30 копійок судових витрат за проведення судових експертиз.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання, якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_16 (жительки АДРЕСА_9 (двісті двадцять одна тисяча шістсот п'ятнадцять) гривень 20 копійок заподіяної майнової шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень заподіяної моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання, якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_17 (жительки АДРЕСА_10 (тринадцять тисяч) гривень заподіяної майнової шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання, якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_18 (жительки АДРЕСА_11 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот сорок дві) гривні 02 копійки заподіяної майнової шкоди.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1