Справа № 139/240/24
Провадження № 2/139/76/24
про залишення позову без руху
22 березня 2024 року смт Муровані Курилівці
Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Від представника позивача адвоката Рунова Дмитра Геннадійовича 21 березня 2024 року до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області засобами поштового зв'язку надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи головуючим суддею визначено суддю Тучинську Наталію Василівну.
Предметом позову є розірвання шлюбу, зареєстрованого 12 січня 2021 року у Вінницькому міському відділі ДРАЦС із громадянином Республіки Польща, в якому є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для такого позову названо обставину, що подружжя з лютого 2022 року припинило проживати однією сім'єю, з тих пір не ведуть спільне господарство, майже не спілкуються, хоча спільно утримують дитину. Останнім відомим місцем проживання відповідача зазначено с. Галайківці Могилів-Подільського (раніше - Мурованокуриловецького) району Вінницької області.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що у відповідності до правил ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін- фізичних осіб, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Пункт 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов'язує позивача викласти у позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до доданого до позовної заяви копії свідоцтва про шлюб, позивач є громадянкою України, а відповідач - громадянином Республіки Польща.
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
В ст. 497 ЦПК України зазначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу. Відповідно до ч. 1 ст. 60 згаданого Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Між Україною і Республікою Польща 24.05.1993 підписано Договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який ратифіковано Постановою ВР № 3941-XII від 04.02.94. Пунктом 2 статті 26 цього Договору передбачено, що якщо в момент порушення справи один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий - громадянином іншої Договірної Сторони, розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої вони мають місце проживання. Якщо один з подружжя має місце проживання на території однієї Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство тієї Договірної Сторони, орган якої порушив справу.
Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу може провадитися за законодавством України.
Відповідно до ст. 110 СК України, розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.
У позові зазначено, що остання відома адреса проживання відповідача - с. Галайківці Могилів-Подільського району Вінницької області.
Однак, всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем (її представником) не викладено обставин, якими обґрунтовується ця обставина, і не зазначено доказів, що підтверджують вказану обставину.
В той же час, на запит суду з Єдиного державного демографічного реєстру отримано відповідь № 504061 від 22.03.2024 про відсутність у ньому такої особи як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У позовній заяві зазначено контактний номер телефону відповідача ОСОБА_2 , який належить до телефонної сітки загального користування в Республіці Польща. Відповідно до доданих до позовної заяви ксерокопій свідоцтва про шлюб та паспорту відповідача, відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Польща.
Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 496 ЦПК України).
Одними із принципів цивільного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, відкритість судового процесу, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункти 2, 3, 8, 9 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Так, ч. 5 ст. 4 ЦПК гласить: Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Статтею 6 ЦПК України суд зобов'язано, зокрема, здійснювати правосуддя на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.
Частиною 1 статті 8 ЦПК України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до приписів ст. 9 ЦПК України суд має забезпечити рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою та гарантує право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Враховуючи такі приписи цивільного процесуального законодавства, а також умови Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою ВР № 3941-XII (3941-12) від 04.02.94, суд зобов'язаний забезпечити відповідача - громадянина Республіки Польща інформацією про порушення в суді на території України справи щодо нього, про дату, час і місце судового розгляду справи, про суть позовної вимоги і т.п. З цією метою суд має вручити відповідачу через Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Польщі копії відповідних документів з перекладом на державну мову запитуваної Сторони або англійську чи російську.
Суд наразі позбавлений можливості дотриматися вимог ЦПК України та Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою ВР № 3941-XII (3941-12) від 04.02.94, оскільки позивач (її представник) не зазначила у позовній заяві зареєстровану адресу проживання відповідача.
За таких обставин, неможливий подальший рух позовної заяви. Позивачу слід надати термін для усунення недоліків.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви терміном у сім днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Недоліків позовної заяви можуть бути усунені шляхом зазначення у позовній заяві зареєстровану адресу проживання відповідача.
Якщо позивач усуне всі недоліки, вказані у цій ухвалі, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У відповідності до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено та підписано 22 березня 2024 року.
Суддя: ___________