Справа № 132/414/24
Провадження № 2/132/311/24
Іменем України
"14" березня 2024 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернулася до суду з позовом до Калинівської міської ради Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати- ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщина зокрема на 1/5 частку в квартирі під номером АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті матері вона фактично прийняла у відповідності до вимог ст.549 ЦК України (в редакції 1963 р.), оскільки вступила у його управління та володіння. Проте, оформити спадщину на належну померлій частку вищезазначеної квартири не має можливості в зв'язку з невизначеністю частки спадкодавця у праві власності на квартиру, про що свідчить поставнова приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Варламова О.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.01.2024. За вказаних підстав звернулася до суду із вказаним позовом.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явилася, згідно заяви (зареєстрована за вх. 2098/24 від 05.03.2024) позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи провести за її відсутності.
Уповноважений представник відповідача Калинівської міської ради Вінницької області-Трохименко М.В. в підготовче судове засідання не з'явився, попередньо через канцелярію суду подав заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали спільну заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
В зв'язку з неявкою учасників справи в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 16.02.1994 виконкомом Калинівської міської ради народних депутатів на підставі розпорядження від 11.02.1994 № 58, дублікат якого виданий згідно рішення виконкому міської ради № 214 від 20.08.2014, на праві спільної сумісної власності належить приватизована квартира АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина зокрема на 1/5 частку в квартирі під номером АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті матері позивач фактично прийняла у відповідності до вимог ст.549 ЦК України (в редакції 1963 р.), оскільки вступила у його управління та володіння. Проте, оформити спадщину на належну померлій частку вищезазначеної квартири позивач не має можливості в зв'язку з невизначеністю частки спадкодавця у праві власності на квартиру, про що свідчить поставнова приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Варламова О.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.01.2024.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
Аналогічного за змістом правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження№ 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 61-11210св19 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18).
Аналіз норм статей 368, 369, 370 ЦК України дає підстави для висновку, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідач позовні вимоги визнає, тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене та за відсутності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом, суд приходить до висновку про задоволення позову та визнання за позивачем права власності на 1/5 частку в квартирі АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла в м. Калинівка Хмільницького (Калинівського) району Вінницької області 11.06.1996.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 578-549 ЦК України (в редакції 1963 р.), ст.ст.368, 369, 370, 1216-1217, 1220, 1225, 1226, 1268,1269 ЦК України, ст.ст.12, 80, 81, 82, 200, 211, 247, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на 1/5 частку в квартирі АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла в м. Калинівка Хмільницького (Калинівського) району Вінницької області 11.06.1996.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.