18 березня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 683/41/23
Провадження № 11-кп/4820/244/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника
органу пробації ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2023,
Цією ухвалою задоволено подання провідного інспектора Хмельницького РС №7 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області ОСОБА_8 та скасовано звільнення від відбування покарання з випробовуванням і направлено для відбування покарання ОСОБА_6 , засудженого вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 13 березня 2023 року за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Таке рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_6 , будучи ознайомленим з порядком звільнення від відбування покарання з випробуванням, про недопущення вчинення систематичного порушення адміністративного порядку та нового злочину, про наслідки за ухилення від відбування покарання з випробуванням та обов'язками, встановленими йому судом, під підпис, без поважних причин не з'явився для реєстрації до відділу пробації - 03,10,17 серпня 2023 року та 07,14,21 вересня 2023 року, чим порушив встановлений судом обов'язок, передбачений п.1 ч.1 ст.76 КК України, у зв'язку з чим засудженому було оголошено застереження у виді письмового попередження. Однак 05,12 жовтня 2023 Фонтош знову, без поважних причин, не з'явився до відділу пробації, через, що був повторно попереджений. Крім того, судом встановлено, що за місцем проживання засуджений характеризується посередньо та існує середній ризик повторного вчинення ним кримінального правопорушення, відтак місцевий суд зробив висновок, що поведінка ОСОБА_6 свідчить про небажання стати на шлях виправлення, а тому суд першої інстанції вважав за необхідне скасувати засудженому ОСОБА_6 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити його для відбування призначеного судом покарання.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання провідного інспектора Хмельницького РС №7 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_6 для відбування покарання, призначеного вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 13 березня 2023 року за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що починаючи з 04 травня 2023 року та протягом травня, червня та липня 2023 року ОСОБА_6 постійно з'являвся на реєстрацію до відділу пробації, у визначений йому перший другий та третій четвер кожного місяця. Однак, у зв'язку із тим, що він та його сім'я не мала доходів та йому було запропоновано тимчасові заробітки у місцевому господарстві, в АДРЕСА_1 , без офіційного оформлення трудових відносин, він 03, 10, 17 серпня 2023 року та 07, 14, 21 вересня 2023 року не з'явився на реєстрацію до відділу пробації. Із зазначених причин він також не з'явився на реєстрацію 05 та 12 жовтня 2023 року. Захисник вказує, що враховуючи неявку ОСОБА_6 на реєстрацію до органу пробації протягом 03, 10, 17 серпня 2023 року, 07, 14, 21 вересня 2023 року, 05 та 12 жовтня 2023 року, однак постійну явку на реєстрацію у період з 04 травня 2023 року та на протязі травня, червня та липня 2023 року, не можна дійти висновку про стійке небажання засудженого стати на шлях виправлення та не виконувати, покладені на нього обов'язки, оскільки він не з'явився у вказані дні для реєстрації з поважних причин. Сторона захисту звертає увагу, що відповідно до характеристики Решнівецького старостинського округу від 12.01.2024 р. ОСОБА_6 характеризується позитивно. Проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_9 та виховує спільну дитину. Згідно з довідкою від 22.01.2021 ОСОБА_6 , в період з 24.03.2019 по 12.04.2019, з 09.10.2019 по 24.03.2020, безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів. ОСОБА_6 нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Має лист-подяку від 13 окремого мотопіхотного батальйону за зразкове та сумлінне проходження військової служби та оборону країни. Крім того, 09.01.2024 ОСОБА_6 став на захист батьківщини та призваний по мобілізації до Збройних сил України до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка. Тому вважає, що відсутні підстави, передбачені ст. 166 КВК України, ч.2 ст. 78 КК України, які тягнуть за собою направлення звільненого від покарання з випробуванням ОСОБА_6 для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора та представника органу пробації, які вважають ухвалу суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з приписами статті 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як визначено п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
За змістом наведеної норми, направлення засудженого для відбуття покарання застосовується у випадку невиконання засудженим, покладених на нього судом обов'язків або систематичного вчинення правопорушень лише за умови, що ці дії свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, що потребує доведення.
Відповідно до ч.3 ст.164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
Порядок притягнення до відповідальності осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням регулюється ст. 166 КВК України.
Так, відповідно до ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
При вирішенні питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробовуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Частиною першою статті 34 КВК України встановлено, що поважними причинами неявки засудженого за викликом уповноваженого органу з питань пробації у призначений строк є несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
Окрім того, порядок та умови відбування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, регламентується Порядком здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року №272/5(далі - Порядок).
Частиною 3 Розділу ІХ Порядку встановлено порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, відповідно до якого, у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення, після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання (п. 3).
Як убачається з матеріалів особової справ №25/2023, ОСОБА_6 засуджено вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 13 березня 2023 за ч.1 ст.162, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, покладено обов'язки, визначені ст.76 КК України.
27 квітня 2023, вищевказаний вирок суду надійшов на виконання та прийнятий до виконання Хмельницьким РС №7 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області (а.о.с.1).
При постановці на облік 04 травня 2023 засуджений ОСОБА_6 був ознайомлений з порядком звільнення від відбування покарання з випробуванням, про недопущення вчинення систематичного порушення адміністративного порядку та нового злочину, про наслідки за ухилення від відбування покарання з випробуванням та обов'язками встановленими йому судом, під підпис, встановлено з'являтись на реєстрацію до відділу пробації, перший, другий та третій четвер кожного місяця (а.о.с. 1-16, 18).
Разом з тим, як убачається з листа реєстрації (а.о.с 19) засуджений ОСОБА_6 03,10,17 серпня 2023 та 07,14,21 вересня 2023, без поважних причин, не з'явився для реєстрації до відділу пробації, чим порушив, встановлений судом обов'язок (п.1 ч.1 ст.76 КК України).
У зв'язку з чим, 25 вересня 2023 засудженому ОСОБА_6 було оголошено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання та направлення для відбування призначеного судом покарання, відповідно до ст.ст. 78 (79,104) КК України, у разі подальшого невиконання, покладених на нього судом обов'язків, в порядку ч.3 ст.166 КВК України, під підпис (а.о.с. 38).
Однак, незважаючи, на винесене вищевказане попередження, засуджений ОСОБА_6 05 та 12 жовтня 2023, знову, без поважних причин, не з'явився для реєстрації до відділу пробації, що підтверджується листом реєстрації, чим порушив встановлений судом обов'язок (п.1 ч.1 ст.76 КК України).
19 жовтня 2023 засудженому ОСОБА_6 , повторно, було оголошено застереження у виді письмово попередження згідно ч.3 ст.166 КВК України (а.о.с. 44).
Крім того, колегією суддів враховано те що, за місцем проживання засуджений ОСОБА_6 характеризується посередньо та існує середній ризик повторного вчинення ним кримінального правопорушення.
Враховуючи, що засуджений ОСОБА_6 неодноразово не з'являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, документально не підтвердивши причину неявки, за що двічі був письмово попереджений про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також те, що надавалась можливість засудженому ОСОБА_6 стати на шлях виправлення та виконувати покладені на нього судом обов'язки, чого він не зробив, ураховуючи данні, що характеризують його особу, колегія суддів вважає, що виправлення засудженого можливо лише шляхом скасування звільнення його від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , в інтересах засудженого ОСОБА_6 , про те, що подання є необґрунтованим і не підтверджує фактів небажання ОСОБА_6 стати на шлях виправлення та грубого порушення ним умов іспитового строку, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки такі спростовуються наведеним вище й не впливають на висновок суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмови в задоволенні подання органу пробації.
Безпосередня участь засудженого ОСОБА_6 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях не може бути виправданням невиконання засудженим, покладених на нього обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом.
При цьому, посилання захисника про неможливість прибуття ОСОБА_6 для реєстрації до органу пробації через неофіційне працевлаштування та сімейні проблеми, колегія суддів не враховує, оскільки встановлено, що засуджений мав реальні можливості виконати покладені на нього вироком суду обов'язки, факти, викладені в поданні органу пробації є свідченням небажання ним їх виконувати та стати на шлях виправлення.
Отже, колегія суддів визнає непереконливими доводи апеляційної скарги захисника та відмовляє у її задоволенні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що поведінка ОСОБА_6 свідчить про небажання стати на шлях виправлення, а також щодо необхідності скасування засудженому ОСОБА_6 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення його для відбування, призначеного судом покарання.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а тому вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 539 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2023 щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3