Справа № 450/2414/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/107/24 Доповідач: ОСОБА_2
19 березня 2024 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
особи, щодо якої вирішується питання про зміну примусових заходів
медичного характеру - ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
представника медичного закладу - лікаря ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції),
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на предмет зміни застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психічної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На вказану ухвалу суду захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у які просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою задоволити заяву щодо зміни застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 . Змінити застосовані до ОСОБА_7 примусові заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на примусові заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На підтримку своїх апеляційних вимог захисник покликається, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з істотним порушенням вимог КПК України, допущено неповноту судового розгляду, а висновки місцевого суду, викладені в ухвалі, не відповідають фактичним обставинам справи.
Захисник покликається, що місцевий суд без належної мотивації відхилив Висновок комісії лікарів-психіатрів № 248 від 13.11.2023р., згідно якого у ОСОБА_7 констатовано ремісію, підтверджує зміни у стані здоров'я ОСОБА_7 , які дозволяють пом'якшити їй вид застосованих судом примусових заходів медичного характеру. Під час судового розгляду не було встановлено таких обставин, які унеможливлюють пом'якшення ОСОБА_7 виду раніше застосованих примусових заходів медичного характеру.Оскаржена ухвала не містить обґрунтувань неповноти цього висновку чи неясності.
Звертає увагу, що місцевий суд також не взяв до уваги пояснення лікаря-психіатра ОСОБА_11 , яка підтвердила можливість амбулаторного лікування у разі наявності близьких осіб, які будуть здійснювати за нею нагляд. Лікар підтвердила наявність стійкої та повноцінної ремісії у ОСОБА_12 та покращення її стану здоров'я, надала обґрунтовані пояснення зазначеному Висновку комісії лікарів-психіатрів.
Наголошує, що під час судового розгляду не було встановлено обставин, які дають підстави вважати, що ОСОБА_7 становить суспільну небезпеку.
Вказує, що не взято до уваги пояснення самої ОСОБА_7 , яка повідомила, що розуміє, що їй необхідно продовжувати лікування та підтримувати його. Вказала, що добровільно приймає призначені медикаменти та, у разі амбулаторного лікування, немає наміру припиняти прийом медикаментів чи ухилятися від лікування, а також зазначила, що усвідомлює неприпустимість протиправної поведінки.
Акцентує, що місцевий суд необґрунтовано не взяв до уваги і заяви мами та бабці ОСОБА_7 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які зобов'язувались наглядати за поведінкою ОСОБА_7 та прийомом нею медикаментів, про що також підтвердили у судовому засіданні. Суд не взяв до уваги наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків.
Наголошує, що зміна застосування примусових заходів медичного характеру не означає припинення застосування таких. Факт того, що ОСОБА_7 не одужала не може свідчити про неможливість зміни виду застосування примусових заходів медичного характеру у зв'язку з досягненням стійкої та якісної ремісії, значного покращення стану психічного здоров'я.
Захисник покликається, що положення ч. 2 ст. 514 КПК України передбачають обов'язкову зміну застосування примусових заходів медичного характеру, якщо внаслідок змін у стані здоров'я відпала потреба у раніше застосованих заходах медичного характеру.
Просить дослідити докази, додані до заяви про зміну примусових заходів медичного характеру, а також заяви ОСОБА_13 та ОСОБА_14 17.10.2023рр. та заслухати їх пояснення.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 та її захисник підтримали вимоги поданої апеляційної скарги у повному обсязі, з наведених у ній мотивів, та просили таку задоволити.
Прокурор заперечила апеляційні вимоги захисника, з огляду на безпідставність таких, та зазначила про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Представник медичного закладу - лікар ОСОБА_10 підтримала висновок комісії лікарів-психіатрів щодо ОСОБА_7 .
Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення присутніх учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, встановила таке.
Згідно положень ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року, перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.
Згідно зі ст. 19 наведеного Закону, примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюються судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.
Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» від 3 червня 2005 року № 7 за змістом ст. 95 КК України, ст. 19 Закону «Про психіатричну допомогу» зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом'якшенні у зв'язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.
З наведеного вбачається, що для зміни виду примусового заходу медичного характеру на м'якший (у даному випадку надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку) необхідне таке покращення психічного стану особи, при якому вона не становитиме очевидної небезпеки для себе або інших осіб.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про зміну застосування примусових заходів медичного характеру, вказаних вимог закону не дотримався, та, розглянувши заяву КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» про зміну примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , необґрунтовано відмовив у її задоволенні.
Так, згідно матеріалів справи ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 травня 2023 року за вчинення суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки діянь, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України, до ОСОБА_7 застосовано примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 514 КПК України зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Голова ЛПК КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_15 звернувся до суду із заявою на предмет зміни ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на надання амбулаторної психічної допомоги в примусовому порядку.
До вказаної заяви долучено висновок комісії лікарів-психіатрів № 248 від 13.11.2023р., згідно якого комісія лікарів-психіатрів дійшла до висновку, що на момент огляду ОСОБА_7 страждає хронічним психічним захворюванням Діагноз: F25.0 - Шизоафективний розлад, маніакальний тип, з компенсацією хворобливих проявів, неповна ремісія С. Враховуючи стійку та якісну ремісію захворювання, повну редукцію продуктивної психосимптоматики, відсутністю страхів, тривоги, стабільний рівний настрій, відновлення критики до скоєного кримінального вчинку, розуміння необхідності в постійному прийомі підтримуючого лікування, рекомендовано надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Крім цього, згідно матеріалів справи у судовому засіданні місцевого суду лікуючий лікар-психіатр представник заявника ОСОБА_11 підтримала заяву на предмет зміни ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру, просила таку задоволити, покликаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів КНП ЛОР «ЛОКПЛ» №248 від 13.11.2023р., відповідно до якого ОСОБА_7 рекомендовано надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Також згідно матеріалів справи у судовому засіданні місцевого суду надала пояснення і сама ОСОБА_7 , яка підтримала подану заяву та пояснила, що її стало краще, вона хоче додому та буде лікуватись амбулаторно за місцем свого проживання.
Крім цього, колегія суддів визнає обґрунтованими апеляційні доводи захисника про те, що місцевий суд безпідставно не взяв до уваги заяви мами та бабці ОСОБА_7 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у яких останні вказують про те, що проживають разом із ОСОБА_7 та зобов'язуються наглядати за поведінкою ОСОБА_7 та прийомом нею медикаментів та подальшим амбулаторним лікуванням (а.с. 28, 29).
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_13 та ОСОБА_14 також просили змінити ОСОБА_7 застосовані примусові заходи медичного характеру, покликавшись на те, що вони разом проживають з останньою та зможуть забезпечити та контролювати приймання ОСОБА_7 необхідних ліків та у цілому здійснювати нагляд за нею.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга, а також вищезазначена заява підлягають задоволенню, оскільки на теперішній час ОСОБА_7 за своїм психічним станом не становить суспільної небезпеки та особливої небезпеки для оточуючих, не потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні та може бути переведена на амбулаторне примусове лікування.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з постановленням відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України нової ухвали судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задоволити.
Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 12 грудня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Заяву голова КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_15 щодо зміни застосування примусового заходу медичного характеру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка скоїла суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки діянь, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України, - задовольнити.
Змінити застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий :
Судді :