Справа № 464/1517/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/282/24 Доповідач: ОСОБА_2
20 березня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційними скаргами захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу підготовчого судового засідання Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2024 року,
з участю прокурора ОСОБА_9 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_6 -
адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
встановила:
на розгляді Сихівського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023140000000203 05 липня 2023 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою підготовчого судового засідання Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2024 року, окрім іншого, продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави до 02 травня 2024 року.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 покликається на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки повний текст ухвали суду від 04 березня 2024 року стороною захисту отримано 12 березня 2024 року, що позбавляло можливості з'ясувати мотиви, якими керувався суд при постановленні оскаржуваного рішення.
Вважає необґрунтованим клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення об'єктивно не довела наявності перелічених ризиків, також не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Зазначає, що судом першої інстанції при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 суттєво змінилася кваліфікація дій останнього від кваліфікації, що була врахована апеляційним судом при обранні запобіжного заходу без альтернативи застави.
Акцентує, що на даний час ОСОБА_6 обвинувачується лише у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України. Кримінальне провадження за правовою кваліфікацією ч.1 ст. 14, ч.2 ст. 305, ч.2 ст. 307 КК України - закрите.
Наголошує, що всупереч вимог ст. 194 КПК України суд не виконав обов'язку стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім цього, звертає увагу, що під час розгляду клопотання прокурора судом не враховано наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, родини, сім'ї, його позитивну характеристику і відсутність судимостей, а також те, що відносно обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави і під час дії такого ОСОБА_6 не було допущено порушень покладених на нього обмежень.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвати Сихівського районного суд м. Львова від 04 березня 2024 року, скасувати рішення суду про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід з альтернативою внесення застави.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 покликається на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону.
Звертає увагу на грубе невиконання прокурором вимог щодо оформлення клопотання; необґрунтованість підозри; недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; відсутність доводів і мотивів щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, не переховувався, має постійне місце проживання, на його утриманні троє неповнолітніх дітей та мати пенсіонерка, яка часто хворіє та перебуває на стаціонарному лікуванні і саме ОСОБА_6 , допомагає та опікується нею.
Акцентує, що судом не було взято до уваги належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 протягом часу після внесення застави, виконання ним обов'язків, покладених згідно ухвали Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2023 року.
Наголошує, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 04 березня 2024 року пропущено з поважних причин, оскільки можливість ознайомитися із повним текстом такої було надано лише 12 березня 2024 року.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2024 року, скасувати таку в частині продовження строку запобіжного заходу, відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Заслухавши суддю-доповідача, виступи захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора про їх заперечення та залишення ухвали суду без зміни, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції та приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Так, порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Колегія суддів вважає доведеним прокурором, що ризики заявлені у клопотанні не зменшились.
Отже, на думку колегії суддів, всупереч доводам апеляційних скарг захисників, виправданим є подальше тримання під вартою ОСОБА_6 , з врахуванням тяжкості інкримінованих йому за ч.1, 2, 3 ст. 307 КК України кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого та мотивів прокурора.
Виходячи з наведеного, є всі підстави вважати недостатнім застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, про що вірно зазначено в ухвалі суду першої інстанції, в тому числі і застави, розмір якої, у відповідності до положень п.5 ч.4 ст. 183 КПК України підставно не визначено в оскаржуваному рішенні, з огляду на вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відтак, колегія суддів вважає доведеною актуальність зазначених прокурором ризиків, приходить до висновку, що протиправна поведінка обвинуваченого і надалі має свій раціональний зміст та високий ступінь імовірності і не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
поновити захисникам обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали підготовчого судового засідання Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2024 року.
Апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу підготовчого судового засідання Сихівського районного суду м. Львова від 04 березня 2024 року в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4