Справа № 308/4571/23
Закарпатський апеляційний суд
23.02.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , заапеляційною скаргою його захисника - адвоката Холмогорової Л.В. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.06.2023,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушенняз накладенням на нього із застосуванням положення ст.36 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536,80грн судового збору.
В оскарженій постанові судді від 07.06.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин.
12.03.2023, о 03 год. 00 хв., ОСОБА_1 , в с. Невицьке по вул. Центральній, 5 Ужгородського району Закарпатської області керуючи транспортним засобом марки «VolkswagenPassat», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним, допустив зіткнення з огорожею будинку №5 по вул. Центральній в с. Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Отже, ОСОБА_1 порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, іншого майна.
Крім того, 12.03.2023 року о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 в с. Невицьке по вул. Центральній, 5 Ужгородського району Закарпатської області керував транспортним засобом марки «VolkswagenPassat», номерний знак НОМЕР_1 . Після учинення дорожньо-транспортної події у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: відчутний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник Холмогорова Л.В. просить постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 07.06.2023 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує, що на підтвердження доводів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів даної справи долучено диск із відеофіксацією із нагрудних відеокамер працівників поліції. Однак, на вказаних відеофайлах не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки VolkswagenPassatВ7, н.з. НОМЕР_2 . Також, ОСОБА_1 висловив зауваження щодо не керування транспортним засобом.
Апелянт зазначає, що 05 червня 2023 року Відділом поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: витягу з ЄО № 1356 від 12.03.2023 року; копію листа КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради; копію талону травматологічного пункту № 1394/325 від 12.03.2023 року виданого КПГ «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради. На думку апелянта, судом першої інстанції протиправно взято до уваги вищевказані документи як належні докази керування особою транспортним засобом.
Також ОСОБА_2 вважає, що диск із відео фіксацією, доданий до матеріалів справи не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 , оскільки вказані відеофайли містять відео, яке лише частково відображає процес спілкування працівників поліції з особою, а також відео за участю різних осіб.Крім того, на відео не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки VolkswagenPassat В7, н.з. НОМЕР_1 та той факт, що працівниками поліції запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння шляхом вручення письмового направлення.
Захисник вказує, що в матеріалах справи відсутні дані про відсторонення ОСОБА_1 від керування автомобілем, тобто працівниками поліції порушено вимоги закону. При цьому, не підтверджується факт відмови від проходження медичного огляду присутністю свідків, що підтверджується змістом Протоколу, графа «Свідки» не містить жодних даних.
Апелянт вважає, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд в медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, то підстави для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП відсутні.
Крім того, відібрані письмові пояснення осіб від 12.03.2023 містять розбіжності у зазначенні відомостей, що містяться у графі: «По суті справи та заданих запитань можу пояснити наступне», а саме: «дата» - 13.03.2023 року близько 03 години 30 хвилин (пояснення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ); 12.03.2023 року близько 03 години 00 хвилин (пояснення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); 12.03.2023 року близько 03 години 30 хвилин (пояснення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), також останній повідомив, що «побачив 2 осіб».
Захисник також просить врахувати, що матеріальна шкода ОСОБА_5 , який зазначений у протоколі як «потерпіла особа», відшкодована (а.с.103-115).
В судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Холмогорова Л.В. апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі та просили її задовольнити із наведених у ній підстав.
При цьому ОСОБА_1 пояснив, що вказаним транспортним засобом керував не він, а його близька родичка, яка й повідомила йому про подію. Він повідомив поліції про цю обставину, однак не надав відомості про цю родичку, оскільки має право не повідомляти такі відомості. Транспортний засіб не є його власністю, а належить його батькам. Стверджував, що не він вчинив ДТП, а тому і не повинен був проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
До апеляційного суду ОСОБА_1 надав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копії заяви ОСОБА_6 , засвідченої приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Гуменюком B.B. (зареєстровано у реєстрі за № 1723) від 12.10.2023 року. У заяві зазначено, що «Даною заявою підтверджую те, що саме я, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , «12» березня 2023 року орієнтовно о 03 год 00 хв. к.ч. (близько третьої години ночі за київським часом), по вул. Центральна у селі Невицьке Ужгородського району Закарпатської області, керувала транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Під час керування я потрапила у дорожньо-транспортну пригоду. Після чого зателефонувала своєму братові, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прибувши на місце ДТП, мій брат - ОСОБА_1 повідомив, щоб я йшла додому. Шкода, завдана потерпілій особі, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мною відшкодовано. Надати пояснення суду раніше не видавалось за можливе, оскільки я перебувала за кордоном» (а.с.130-132).
Хоча такі докази не подавалися до суду першої інстанції, ОСОБА_1 просить взяти їх до уваги. При цьому він вказує, що його сестра тривалий час перебувала за межами кордону, що, на його думку, є достатньою підставою для поновлення йому строку на надання та приєднання доказів до матеріалів справи (а.с.130-132). Клопотання про допит ОСОБА_6 в якості свідка ОСОБА_1 не подава.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали даної справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді зібраних у справі доказах, а саме:
- протоколі серії ААД № 126718 від 12.03.2023 (а.с.3);
- протоколі серії ААБ № 045809 від 12.03.2023 (а.с.4);
- письмових поясненнях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 22.08.2023(а.с.6-8);
- рапорті інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції В.Слободян від 12.03.2023 (а.с.9);
- фотоматеріалах (а.с.5);
- відеозаписі з нагрудної камери працівників патрульної поліції, який додано до матеріалів протоколу.
Вищенаведені докази є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У протоколах про адміністративне правопорушення серії ААД № 126718 та серії ААБ № 045809 від 12.03.2023 зазначено, що ОСОБА_1 12.03.2023, о 03 год. 00 хв., в с. Невицьке по вул. Центральній, 5 Ужгородського району Закарпатської області керуючи транспортним засобом марки «VolkswagenPassat», номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним, допустив зіткнення з огорожею будинку №5 по вул. Центральній в с. Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.Після учинення дорожньо-транспортної події у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: відчутний запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився. Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП, ч.1ст.130 КУпАП.
Обидва протоколи про адміністративні правопорушення, складені щодо ОСОБА_1 підписано ним особисто, зауважень чи заперечень не вказано (а.с.3,4,47).
Із наявної в матеріалах схеми місця ДТП від 12.03.2023 слідує, що учасником ДТП є один водій - ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «VolkswagenPassat», номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_1 із схемою ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом. Будь-яких зауважень чи заперечень не зазначено (а.с. 51).
Із рапорту інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції В.Слободян від 12.03.2023 слідує, що ним 12.03.2023 близько 03 год. за адресою с. Невицьке, вул. Центральна, 5 було отримано повідомлення на службовий планшет по факту ДТП з травмованим, прибувши на місце події було встановлено водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «VolkswagenPassat», н.з. НОМЕР_1 , останній не вибрав безпечної швидкості в наслідок чого не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з огорожею будинку, чим порушив п.12.1 ПДР України, відносно якого складено протокол за ст.124 КУпАП. Також водій перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місті ДТП відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та відносно останнього складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.9).
Апеляційним судом досліджено у судовому засіданні протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 126718 та серії ААБ № 045809 від 12.03.2023, складені щодо ОСОБА_1 та встановлено, що вони відповідають вимогам ст.256 КУпАП, оскільки, в них наявні всі необхідні відомості, які передбачені вказаною нормою закону.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що факт керування не підтверджений відеозаписом, оскільки працівники поліції прибули на місце події за викликом вже після скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а тому факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і не міг бути зафіксований на відеозаписі. Це також підтверджується рапортом інспектора поліції (а.с.9), з якого слідує, що вони прибули на місце ДТП після надходження повідомлення на службовий планшет. Стороною захисту не надано належних доказів на спростування наведеної інформації.
Заперечуючи цей факт, ОСОБА_1 та його захисник Холмогорова Л.В. стверджували, що за кермом авто була інша особа, яка є близькою родичкою ОСОБА_1 . При цьому під час розгляду справи у суді першої інстанції не подавали жодного доказу на підтвердження цієї версії. Натомість вони заперечували докази, подані до суду першої інстанції управлінням поліції (а.с.40). При цьому обидва протоколи та схема підписані ОСОБА_1 особисто без зауважень.
Апеляційним судом досліджено в судовому засіданні відповідь № 998/01-6 від 25.05.2023 КНП «Центральна міська клінічна лікарня» на запит начальника ГУНП в Закарпатській області № 578/43/26/01-2023 від 24.05.2023, з якої слідує, що ОСОБА_1 звернувся в травматологічний пункт 12.03.2023 з діагнозом «Пошкодження правого литкового м'язу, перелом вінцевого відростку ліктьової кістки. На стаціонарному лікуванні не знаходився. До відповіді приєднано копію дублікату талону № 1391/325. Згідно вказаного талону № 1391/325 ОСОБА_1 12.03.2023 о 14 год. 10 хв. звернувся до травматологічного пункту КНП «Центральна міська клінічна лікарня». Поставлено діагноз: «Пошкодження правого литкового м'язу, перелом вінцевого відростку ліктьової кістки». Повідомлено поліцію. Витягом з ЄО № 1356 від 12.03.2023 стверджено, що 12.03.2023 о 15 год. 12 хв. зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що «12.03.2023 о 15 год. 12 хв. за адресою м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 за медичною допомогою звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , який отримав тілесні ушкодження під час ДТП, яке мало місце 12.03.2023 в с.Невицьке, будучи водієм автомобіля «Фолксваген Пасат В7», д.н.з. НОМЕР_1 . Діагноз: пошкодження правого литкового м'язу, перелом вінцевого відростку ліктьової кістки. Заявник Гук, тел. 0312643670 (а.с.40-44).
Апеляційним судом встановлено, що вказані вище докази у своїй сукупності свідчать про те, що саме ОСОБА_1 12.03.2023 о 03 год. керував транспортним засобом легковим автомобілем марки «VolkswagenPassat», н.з. НОМЕР_1 , порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху та вчинив ДТП, в ході якої отримав тілесні ушкодження. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в інший спосіб матеріали справи не містять.
Також, апеляційний суд констатує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не було заявлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_6 , а надана в апеляційному суді копії заяви ОСОБА_6 не є належним доказом, оскільки приватний нотаріус лише засвідчує підпис, а не підтверджує відповідні події. Тому вказана заява не може бути взята до уваги апеляційним судом.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції слідує, що останніми було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою спеціального технічного засобу або у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 відмовився.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те ОСОБА_1 не роз'яснені поліцейськими його прав, передбачених ст.268 КУпАП, оскільки це спростовано протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД №126718 та серії ААБ № 045809 від 12.03.2023, які складені щодо ОСОБА_1 , та з яких слідує, що останньому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Вказані протоколи ОСОБА_1 підписано особисто, зауважень не зазначено (а.с.3,4).
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення накладене судом першої інстанції на ОСОБА_1 з дотриманням вимог статей 36,23,33 КУпАПв межах санкції ч.1 ст.130КУпАП.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана захисником ОСОБА_2 апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і є безпідставними - без задоволення.
Керуючисьст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Холмогорової Л.В. залишити без задоволення, а винесену щодо ОСОБА_1 постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.06.2023 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Фазикош