Справа № 157/779/22
Провадження №2-а/157/1/24
20 березня 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю: секретаря судового засідання Данилюк Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Колєсніка Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, інспектор сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Коширець Сергій Дмитрович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, інспектор СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширець С.Д., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що 28 червня 2022 року поліцейський СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП Коширець С.Д. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №617317, якою наклав на позивача штраф у розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно з постановою позивач порушив вимоги пункту 8.4 ПДР, а саме здійснив зупинку, стоянку керованого ним автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена».
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 нібито 28 червня 2022 року в 12 год у м. Камені-Каширському по вулиці Пасажна, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку і стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», у чому поліцейський вбачає порушення вимоги п. 8.6 ПДР та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП, без вказівки на частину відповідної норми. Відповідно до постанови було прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, постанова не містить відомості про конкретну частину статті 122 КУпАП, за санкцією якої до позивача було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, неточне зазначення кваліфікації діяння без вказівки на частину статті, за якою настала адміністративна відповідальність, свідчить про порушення ч. 2 ст. 283 КУпАП, оскільки вжита у наведеній нормі вимога про «Зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення» передбачає зазначення і частини статті кодексу, закону в разі якщо різними частинами однієї статті передбачено різні види відповідальності за відмінні види правопорушень. Неконкретна кваліфікація діяння з боку працівника поліції фактично позбавляє особу, що притягується до відповідальності, здійснювати ефективний захист. Вважає обставини, які викладені в оскаржуваній постанові не відображають усіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого однією з частин ст. 122 КУпАП.
Позивач стверджує, що вказаного числа близько 12 години до нього підійшли працівники поліції та повідомили про те, що він порушив вимоги ПДР. З долучених відеофонограми з найменуванням файлу «20220704_141034_1657006078.mp4» та фотографічних матеріалів (зображення з найменуваннями файлів «2022-07-04_15-54-01-311.jpg» та «2022-07-04_15-56-35-582.jpg»), якими зафіксовано місце розташування вказаного вище знака та місце знаходження автомобіля позивача, транспортний засіб ОСОБА_1 перебував поза межами зони дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено». Тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вочевидь свавільним і незаконним. Незважаючи на вказані вище обставини відповідач під час оформлення матеріалів про адміністративне порушення не вжив будь-яких додаткових заходів з метою підтвердження належними та допустимими доказами в розумінні статті 251 КУпАП обставин спірної дорожньої-транспортної ситуації за участю позивача. Жодних замірів поліцейські не проводили, як і не встановлювали відповідність такого знаку державним стандартам, зону його дії. Поліцейський навіть не володіє інформацією про назву такого дорожнього знаку, оскільки в оскаржуваній постанові він вказав «Зупинка стоянка заборонена», хоча насправді такий знак має назву «3.34 Зупинку заборонено», що вказує на незадовільні знання інспектора в сфері ПДР. Поліцейський невірно вказав місце події, зокрема вулиці Пасажна в м. Камені-Каширському об'єктивно немає, а приміщення Виробничого кооперативу «Торгівельний комплекс «Пасаж», біля якого й відбувались зазначені події, розміщено за адресою: вул. Шевченка, буд. 9а, м. Камінь-Каширський, Волинська область, 44501, що підтверджується долученою копією інформації від 05 липня 2022 року стосовно юридичної особи з кодом 36244224 з порталу «Опендатабот».
Вважає, що оскаржувана постанова не містить жодного посилання на докази вчинення ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення: показання технічних приладів, аудіозаписи, відомості про свідків та очевидців тощо. У графі «7. До постанови додаються:» зазначено «відео з нагрудної бодікамери в разі необхідності» без будь-якої інформації про пристрій (номер, марка, модель), яким було зафіксовано події того дня. В свою чергу, позивач зазначає, що він вказаного у постанові правопорушення не вчиняв, своєї вини не визнає, оскільки його транспортний засіб не перебував у зоні дії дорожнього знаку «3.34 Зупинку заборонено», останній встановлено з істотними порушеннями ДСТУ, а у відповідача відсутні докази протилежного. Позивач переконаний, що поліцейський неналежним чином виконав свої обов'язки щодо збирання доказів, закріплений у ч. 2 ст. 251 КУпАП, стосовно повного, об'єктивного та всебічного встановлення усіх обставин справи, належного проведення підготовки справи до розгляду, а це, в свою чергу, свідчить про недоведеність обставин, викладених у постанові і, відповідно, недоведеність складу й події правопорушення.
Зазначає, що дорожній знак «3.34 Зупинку заборонено» встановлений з порушеннями, оскільки він розміщений нижче ніж це встановлено ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування». Відстань від нижнього краю знака до поверхні дорожнього покриття менше двох метрів, а відтак положення п. 8.4 ПДР на такий знак взагалі не поширюється, у зв'язку з чим поліцейський безпідставно наклав на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу. Тому оскаржувана постанова є незаконною, протиправною, такою, що містить неправдиву інформацію, яка не підкріплена жодним належним і допустимим джерелом фактичних даних, і не відповідає дійсності, а також складеною з очевидними, грубими порушеннями чинного законодавства України та об'єктивною відсутністю будь-яких доказів події правопорушення, внаслідок чого вона має бути скасована, а провадження у справі закрито.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №617317 від 28 червня 2022 року, закрити справу про адміністративне правопорушення, а також стягнути понесені ним судові витрати.
У відзиві на позов представник Головного управління Національної поліції у Волинській області старший інспектор СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Антонюк В.В. зазначив, що вимоги позивача є безпідставними й такими, які не підлягають до задоволення. Відносно позивача ОСОБА_1 28 червня 2022 року інспектор СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширець С.Д. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №617317 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення в розмірі 340 гривень. Підставою для винесення цієї постанови стало те, що в 12 год 28 червня 2022 року під час несення служби та нагляду за дорожнім рухом на вулиці Пасажній у м. Камені-Каширському патрульний екіпаж у складі вказаного інспектора поліції та поліцейського СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 виявив автомобіль марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснив зупинку і стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка, стоянка заборонена». В ході перевірки документів у водія транспортного засобу встановлено, що зазначений автомобіль припаркував ОСОБА_1 , тому інспектор СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 притягнув водія до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та наклав стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження. Фактичними даними, що підтверджували факт вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення, є відеозаписи з нагрудної бодікамери працівника поліції.
Крім того, зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній містяться точні дані стосовно дати розгляду адміністративної справи. Враховуючи, що справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, розглянута посадовою особою, яка уповноважена КУпАП розглядати справи про вчинення адміністративних правопорушень, він є суб'єктом владних повноважень, справа розглянута в межах наданих повноважень, при прийняті рішення було оцінено докази за внутрішнім переконанням в їх сукупності та керуючись законом і правосвідомістю, справа про адміністративне правопорушення розглянута в строк, стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП, під час виконання службових обов'язків з дотриманням процедури розгляду справи, а тому вважає, що підстав для скасування оскаржуваної постанови немає. Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач вказує про те, що позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження. Тому звертає увагу на те, що такі твердження відповідача прямо суперечать вимогам законодавства, а саме: статті 251 КУпАП, відповідно до якої обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу; статті 77 КАС України, за приписами якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, саме відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний збирати докази вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки він був забезпечений державою всіма необхідними для цього засобами (зокрема відео- та аудіозаписувальними пристроями відповідно до вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року №1026).
Відповідач стверджує, що в 12 години 28 червня 2022 року під час несення служби та наглядом за дорожнім рухом по вул. Пасажній у м. Камені-Каширському патрульним екіпажем у складі інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширця С.Д. та поліцейського СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 виявлено автомобіль марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснив зупинку і стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка, стоянка заборонена». Утім, позивач стверджує, що його транспортний засіб перебував поза межами зони дії вказаного дорожнього знака. Тому притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вочевидь свавільним і незаконним. На підтвердження цього позивач долучив до позовної заяви відеофонограму та фотографічні матеріали. Працівники поліції жодних замірів не проводили, не встановлювали відповідність такого знаку державним стандартам, зону його дії.
У відзиві відповідач зазначає про те, що фактичними даними, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 126 КУпАП є відеозаписи з нагрудної бодікамери працівника поліції, однак жодного диску з відеозаписами з нагрудної бодікамери працівника поліції стороні позивача не було направлено, що підтвердив у судовому засіданні сам поліцейський, який здійснював таке направлення.
Разом із тим, диск, який було долучено до відзиву на позовну заяву до суду, не містить жодного запису. Про цей факт стороні позивача стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи. Тобто, поліцейськими не було долучено жодних фактичних даних, що підтверджували б вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Так, згідно з оскаржуваною постановою, поліцейський, який її виніс, вбачає порушення позивачем вимоги п. 8.4 ПДР та скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП, до того ж без вказівки на частину відповідної норми. Також відповідач стверджує, що ним у повній мірі дотримано вимоги статті 283 КУпАП, оскільки в ній містяться точні дані стосовно дати розгляду адміністративної справи. Як видно з постанови, поліцейський не зазначив жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення позивачем, як і не навів в оскаржуваній постанові відомостей про серію відеокамери, дату її виробництва, назву камери, на яку здійснювався відеозапис, не долучено до постанови свідоцтво щодо технічного приладу, що не дає можливості встановити факт, що відеозапис на камеру було проведено спеціальним технічним приладом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються у підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень. Вважає, що позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 , є підставними та такими, які підлягають до задоволення, а оскаржувана постанова поліцейського - скасуванню.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Пояснив, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто в його відсутності. Він зупинив свій автомобіль на території торгового комплексу «Пасаж», поза межами дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», який встановлений на тротуарі вулиці Шевченка в м. Камені-Каширському, тому постанова про накладення на нього адміністративного стягнення винесена безпідставно. Просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача Колєснік Б.В. у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому та відповіді на відзив на позовну заяву і пояснив, що постанова не містить відомостей про конкретну частину статті 122 КУпАП, за санкцією якої до позивача було застосовано адміністративне стягнення, вулиці Пасажна в м. Камені-Каширському немає, а в постанові відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, в результаті чого лишається незрозумілим, яким чином поліцейський дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 . У зв'язку з цим вважає, що в діях ОСОБА_1 немає вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні. Просив позовну заяву задовольнити повністю.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області у судове засідання не з'явився.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, поліцейський СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширець С.Д. у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивача ОСОБА_1 правомірно притягнено до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення повністю.
У судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширця С.Д. серії БАВ №617317 від 28 червня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 28 червня 2022 року в 12 год у м. Камені-Каширському по вулиці Пасажна, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ 110307-42», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зупинку і стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушив вимоги пункту 8.4 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно з пунктом 8.4(в) Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, серед яких зокрема заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. Дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Дія дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» поширюється від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знака поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений.
Згідно з пунктом 1.10 ПДР автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити, зокрема, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
На підтвердження факту порушення ОСОБА_1 вимог пункту 8.4 (в) Правил дорожнього руху відповідач надав запис з нагрудної відеокамери поліцейського, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 , під час розмови з поліцейським, заперечує факт вчинення ним зазначеного адмінправопорушення. З відеозапису не вбачається, що позивач здійснив зупинку керованого ним транспортного засобу в зоні дії заборонного дорожнього знака 3.34 «Зупинка заборонена», оскільки ні сам дорожній знак, ні частина дороги, на якій він встановлений і діє, на відеозаписі не зафіксовано.
Разом з тим, стаття 122 КУпАП містить декілька частин, проте в копії оскаржуваної постанови, яка була вручена ОСОБА_1 відразу ж після її винесення, не зазначено за якою частиною статті 122 КУпАП він притягується до адміністративної відповідальності, з чого вбачається, що пред'явлене особі обвинувачення не сформульоване належним чином. Згідно з наданою Камінь-Каширською міською радою Волинської області інформацією вулиці з назвою «Пасажна» на території міста не існує. З наданого позивачем відеозапису встановлено, що дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена» знаходиться перед в'їздом на територію торгового комплексу «Пасаж», який закривається виїзними ворітьми, а отже місце, де був зупинений автомобіль позивача, знаходиться поза зоною дії заборонного дорожнього знаку, яка згідно з наведеними вище пунктами Правил дорожнього руху поширюється від місця встановлення знака до найближчого перехрестя за ним. Зазначені обставини є порушенням вимог ст. 283 КУпАП.
Наданими поліцейським доказами не доводиться факт порушення ОСОБА_1 правил зупинки та стоянки. З долученого до справи відеозапису вбачається, що належний позивачу транспортний засіб знаходиться на території торгового комплексу «Пасаж», на яку не поширюються вимоги дорожнього знаку «Зупинку заборонено».
Таким чином, у судовому засіданні не здобуто належних доказів порушення ОСОБА_1 правил зупинки та стоянки під час керування транспортним засобом 28 червня 2024 року на вулиці Пасажна в м. Камені-Каширському Волинської області.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Частиною 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Про це вказує Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700340).
Таким чином, у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 122 КУпАП, а тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушень.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Коширця Сергія Дмитрович від 28 червня 2022 року серії БАВ №617317 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; відповідач Головне управління Національної поліції у Волинській області, вул. Володимира Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 40108604; третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, інспектор сектору реагування патрульної поліції Камінь-Каширського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Коширець Сергій Дмитрович, вул. Шевченка, 6, м. Камінь-Каширський, Волинська область, 44501.
Повне рішення суду складено 21 березня 2024 року.
Головуючий:Б.С. Гамула