21 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/20052/23 пров. № А/857/24779/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Коваля Р.Й., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу представниці позивача ОСОБА_1 - Кінах Яни Валеріївни на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року (ухвалене головуючою-суддею Смокович В.І. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ ГУ НП №670 від 16.06.2023 “Про скасування акту розслідування нещасного випадку за формою П-1 (ПВ) та проведення повторного розслідування нещасного випадку”, акт №4 від 22.06.2023 розслідування нещасного випадку, який стався 12.08.2022 о 12 год 15 хв із старшим інспектором роти патрульної служби поліції особливого призначення “Світязь” ГУ НП капітаном поліції ОСОБА_1 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оспорюваний наказ та акт повторного розслідування нещасного випадку були прийняті всупереч вимогам Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України №705 від 05.10.2020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за №1139/35422 (далі - Порядок №705). Крім того, лист, який слугував підставою для прийняття відповідачем спірних рішень, носить рекомендаційний характер та виданий некомпетентним суб'єктом. Натомість відсутня вимога компетентного органу про скасування попереднього акту та призначення повторного розслідування. Відтак, вважає помилковими висновки суду першої інстанції про можливість оскарження листа Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ, який не породжує для позивача жодних прав та обов'язків, а тому не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 проходив службу в НПУ на посаді старшого інспектора роти патрульної служби поліції особливого призначення (далі - РПСПОП) “Світязь”.
На виконання доручення НПУ №4950/01/2022 від 19.07.2022 “Про організацію та проведення навчальних зборів для поліцейських підрозділів патрульної служби поліції особливого призначення ГУ НП в областях та м. Києві”, наказу ГУ НП №916/в від 22.07.2022 “Про проведення навчальних зборів для поліцейських РПСПОП “Світязь” ГУ НП”, наказу Тренінгового центру (далі - ТЦ) ГУ НП №82 о/с від 01.08.2022 “Про зарахування слухачів”, ОСОБА_1 у період з 01.08.2022 по 12.08.2022 проходив участь у навчально-тренувальних зборах в с. Сокиричі Луцького району Волинської області та м. Володимир-Волинському (територія в/ч НОМЕР_1 ).
Згідно повідомлення про нещасний випадок, 12.08.2022 о 12 год 15 хв на території ТЦ старший інспектор РПСПОП “Світязь” капітан поліції ОСОБА_1 під час складання комплексного заліку за підсумками навчальних зборів для поліцейських роти, при проходженні комплексного заліку, а саме посадка та висадка з бойової машини БТР-60, під час висадки з бойової машини отримав травму, що призвело до перелому лівого колінного суглоба у вигляді закритого перелому великої гомілкової кістки.
У подальшому наказом начальника ГУ НП №522 від 16.08.2022 було створено комісію для проведення розслідування даного нещасного випадку, за результатами чого 22.08.2022 було складено Акт №39 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, форми Н-1 (ПВ), відповідно до якого, нещасний випадок з капітаном поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, оскільки подія сталася на території ТЦ ГУ НП, під час навчальних зборів для поліцейських, які відряджаються для забезпечення безпеки і порядку та виконання бойових (спеціальних) завдань під час військового стану для РПСПОП “Світязь” ГУ НП, потерпілий капітан поліції ОСОБА_1 виконував завдання та повноваження поліції, передбачені п.п.1, 2, 3 п.1 ст.2 розділу І, п.п.2 п.1 ст.18 розділу ІІІ, п.п.24 п.1 ст.23 розділу IV та п.п.4 п.1 ст.72 розділу VII Закону України “Про Національну поліцію” №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580). Крім того, ОСОБА_1 перебував в однострої, з табельною та автоматичної зброєю та в бронежилеті.
Стосовно нещасного випадку було складено висновок службового розслідування, згідно якого, комісією в п.3 його резолютивної частини зазначено : “Дії старшого інспектора РПСПОП “Світязь” ГУ НП капітана поліції ОСОБА_1 під час відрядження для участі у навчально-тренувальних зборах у ТЦ ГУ НП, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження, вважати такими, що не містять складу дисциплінарного проступку”.
03.01.2023 військово-лікарською комісією ДУ “ТМО МВС України по Волинській області” за розпорядженням заступника командира роти з КЗ РПСПОП “Світязь” ГУ НП було проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого було складено свідоцтво про хворобу №1/с.
Наказом ГУ НП №19 о/с від 13.01.2023 капітана поліції ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 “за станом здоров'я (через хворобу)” згідно Закону №580.
Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №98489 від 22.02.2023, ОСОБА_1 було визначено третю групу інвалідності, із зазначенням причини інвалідності - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків, висновок про умови та характер праці - протипоказана робота з фізперевантаженням.
У подальшому, після проходження огляду медико-соціальною експертною комісією, позивач звернувся до ГУ НП із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, за результатами розгляду якої, листом ГУ НП №582/05/29-2023 від 28.04.2023 йому було відмовлено у її призначенні та виплаті.
За результатом розгляду звернення позивача на “гарячу лінію” МВС України №5855г від 03.05.2023 щодо неналежного, на його думку, розгляду в ГУ НП заяви про нарахування та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби, листом Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ №618/37/01/04-2023 від 01.06.2023 відповідачу було запропоновано видати наказ про скасування акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 №39 від 22.08.2022 та призначити за цим фактом повторне розслідування.
Розглянувши лист ?????ГУ НП було видано наказ №670 від 16.06.2023 “Про скасування акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) та проведення повторного розслідування нещасного випадку”, яким скасовано акт №39 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою №Н-1 (ПВ) від 22.08.2022 та призначено комісію з проведення повторного розслідування нещасного випадку.
Підставою для видачі вищевказаного наказу слугував вищевказаний лист Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини, за змістом якого, висновок комісії, яка проводила розслідування нещасного випадку, який стався 12.08.2022 із старшим інспектором РПСПОП “Світязь” ГУ НП Онофриюком Д.П., не відповідає фактичним обставинам справи та п.п.6 п.9 розділу ІІІ Порядку №705.
Вказаний лист, серед іншого, містив пропозицію видати наказ про скасування акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 №39 від 22.08.2022 та призначити за цим фактом повторне розслідування.
22.06.2023 комісією, утвореною наказом ГУ НП №670 від 16.06.2023, було складено Акт №4 розслідування нещасного випадку форми Н-1 (НПВ), в якому комісія дійшла висновку, що нещасний випадок із позивачем стався в період проходження служби та не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, оскільки діяння потерпілого поліцейського не пов'язане з виконанням завдань та повноважень поліції, визначених статтями 2 “Завдання поліції”, 23 “Основні повноваження поліції”, 24 “Додаткові повноваження поліції” та 25 “Повноваження поліції у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення” Закону №580, серед яких, участь у навчально-тренувальних зборах не зазначена.
Вважаючи оспорювані наказ та акт протиправними, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оспорюваних наказу та акту, за наявності чинної вимоги, викладеної у листі Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини №618/37/01/04-2023 від 01.06.2023 “Про результати розгляду звернення ОСОБА_1 ”, є передчасними.
Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи, до яких суд прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.
За змістом позовної заяви, вимоги позивача ґрунтувалися на тому, що лист Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини, який слугував підставою для видачі оспорюваних наказу та акту, і носив рекомендаційний характер, не містив фактів встановлення порушень вимог Порядку №705, які є основою для прийняття рішення про скасування акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначення повторного розслідування. Крім того, вказаний Департамент не є суб'єктом, посадові особи якого наділені повноваженнями відповідно до визначеної законом компетенції, вимагати скасування актів за формою Н-1 з проведенням повторного розслідування (спеціального розслідування), а також зверталася увага на те, що вказаний лист Департаменту, не є вимогою в контексті положень Порядку №705, не містить фактів встановлення порушень цього Порядку, а вказує лише на невідповідність фактичним обставинам справи.
Отже, суд апеляційної інстанції надає правову оцінку приведеним вище доводам позивача та висновкам суду першої інстанції з цих питань.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно дефініції, наведеної у статті 1 Закону України “Про охорону праці” №2694-ХІІ від 14.10.1992 (далі - Закон №2694), охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до ч.1, 2 ст.14 Закону №2694, працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту, проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Частиною першою статті 22 Закону №2694 на роботодавця покладено обов'язок організовувати розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління НПУ визначає Порядок №705.
У пункті 3 розділу I Порядку №705 міститься визначення поняття нещасного випадку, яким є отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.
Пунктами 1, 3 розділу II Порядку №705 передбачено, що про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові. Керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.
Розділ ІІІ Порядку №705 регламентує порядок розслідування (спеціальне розслідування) нещасних випадків, пунктом 4 якого передбачено, що за результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (додаток 2).
Згідно п.1 Розділу IV Порядку №705, контроль за своєчасним та об'єктивним розслідуванням нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідувань, веденням їх обліку, ужиттям заходів щодо усунення причин їх настання здійснюють посадові особи з державного нагляду за охороною праці органу (підрозділу) поліції відповідно до їх компетенції.
Підпункт шостий пункту дев'ятого Розділу ІІІ Порядку №705 містить положення, відповідно до якого, у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції, керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов'язаний видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування.
Крім того, відповідно до п.3 Розділу IV Порядку №705, посадові особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції мають право вимагати від керівника органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, скасування актів за формою Н-1 з проведенням повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, якщо встановлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів. Вимоги посадових осіб з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції обов'язкові для виконання керівником органу (підрозділу) поліції.
Аналіз приведених вище положень Порядку №705, в контексті встановлених судом обставин справи, дає підстави для висновку, що призначення повторного розслідування можливе виключно за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до її компетенції.
При цьому, відповідно до п.2 Розділу IV Порядку №705, контроль за своєчасним та об'єктивним проведенням спеціальних розслідувань нещасних випадків, веденням їх обліку, ужиттям заходів з усунення причин їх настання здійснює сектор державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України.
Разом з тим, вищевказаним нормативно-правовим актом Департамент головної інспекції та дотримання прав людини НПУ не наділений повноваженнями ініціювати питання призначення повторного розслідування.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що згадуваний вище лист Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини НПУ безпідставно був взятий до уваги відповідачем в якості підстави для прийняття оспорюваного наказу.
Колегія суддів вважає, що наслідком скасування наказу ГУ НП №670 від 16.06.2023 “Про скасування акту розслідування нещасного випадку за формою П-1 (ПВ) та проведення повторного розслідування нещасного випадку”, є скасування акту №4 від 22.06.2023 розслідування нещасного випадку, оскільки такий наказ, крім приведених вище підстав його протиправності, не містить також конкретного переліку порушень, які б слугували для формування протилежного висновку, викладеного у попередньому акті розслідування нещасного випадку, який був скасований спірним наказом.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що накази №670 від 16.06.2023 “Про скасування акту розслідування нещасного випадку за формою П-1 (ПВ) та проведення повторного розслідування нещасного випадку” та №4 від 22.06.2023 розслідування нещасного випадку, видані не у спосіб та не у порядку, що передбачений Порядком №705, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.
На думку колегії суддів, інші доводи та міркування не впливають на формування остаточного висновку про протиправність оспорюваних позивачем актів індивідуальної дії, а тому викладення стосовно таких окремих мотивів, призведе до ускладнення розуміння позиції суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі “Проніна проти України” (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Згідно п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.1 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2023 року по справі №140/20052/23 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області №670 від 16.06.2023 “Про скасування акту розслідування нещасного випадку за формою П-1 (ПВ) та проведення повторного розслідування нещасного випадку” та Акт №4 розслідування нещасного випадку від 22 червня 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді Р. Й. Коваль
С. М. Шевчук