21 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2503/23 пров. № А/857/19755/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я.,
Качмара В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 300/2503/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Скільський І.І. в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 26.09.2023 року в порядку письмового провадження), -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати дії ГУ ПФУ України в Івано-Франківській області щодо обмеження у виплаті пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність без врахування індексацій протиправними;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексацій, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118) шляхом збільшення на коефіцієнт 1,14 та постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - також Постанова № 168) шляхом збільшення на коефіцієнт 1,19 в повному розмірі та раніше виплачених сум.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо обмеження у виплаті ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, без виплати з 01.03.2022 індексації згідно Постанови № 118 та з 01.03.2023 - індексації згідно Постанови № 168.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 пенсію з урахуванням індексації згідно Постанови № 118 та з 01.03.2023 пенсію з урахуванням індексації згідно Постанови № 168 без обмеження її максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених платежів.
В задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 по справі № 300/2599/22, яке набрало законної сили 31.01.2023, зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум. З 01.03.2022 на виконання Постанови № 118 позивачу проведено індексацію основного розміру пенсії, шляхом збільшення на коефіцієнт 1.14. Відповідно до пункту 2 Постанови № 118 перерахований згідно з цією постановою розмір пенсії не може перевищувати максимального розміру, який визначається, як десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з 01.03.2022 - 19340,00 грн, з 01.07.2022 - 20270,00 грн, з 01.12.2022 - 20930,00 грн.). Відповідно до Постанови № 168, з 01.03.2023 проведено перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено грошові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1.197. Відповідно до пункту 2 Постанови № 168 перерахований згідно з цією постановою розмір пенсії не може перевищувати максимального розміру, який визначається, як десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вказує, що згідно пункту 10 постанови № 168 з 01.03.2023 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсій, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 грн.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду 08.12.2021 по справі № 300/3813/21, яке набрало законної сили 11.01.2022, зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області» від 17.05.2021 № 242 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 300/3813/21 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 01.12.2019 здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області» від 17.05.2021 № 242 про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, в результаті чого розмір перерахованої пенсії ОСОБА_1 склав 21286,67 грн., який обмежено до десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, що становить 19340,00 грн., що підтверджується протоколом за пенсійною справою 0903004571(МВС) від 17.06.2022.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі № 300/2599/22, яке набрало законної сили 31.01.2023, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019. Зобов'язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії в повному розмірі без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі № 300/2599/22, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області позивачу здійснено перерахунок його пенсії.
Так, згідно протоколу за пенсійною справою № 0903004571(МВС) від 01.02.2023 при обчисленні пенсії по інвалідності пенсійним органом враховувалося грошове забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад - 2600 грн., оклад за військове звання - 2000 грн., процентна надбавка за вислугу років 35% - 1610 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 8627,98 грн. Основний розмір пенсії (80% грошового забезпечення) - 11870,38 грн., з урахуванням індексації згідно Постанови № 118 - 1661,85 грн., збільшення основного розміру пенсії 25% - 3383,06 грн., індексація - 1163,30 грн., підвищення за інвалідність внаслідок війни ІІ групи - 29,90 грн., за інвалідність внаслідок війни ІІ групи - 807,30 грн., за інвалідність внаслідок війни ІІ групи - 50,00 грн., надбавки за проживання в гірській місцевості - 3560,50 грн, розмір нарахованої пенсії становить 21362,99 грн. Призначено до виплати з урахуванням максимального розміру - 20930,00 грн.
Відповідно до протоколу за пенсійною справою № 0903004571(МВС) від 03.03.2023, при обчисленні пенсії по інвалідності пенсійним органом враховувалося грошове забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад - 2600 грн., оклад за військове звання - 2000 грн., процентна надбавка за вислугу років 35% - 1610 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 8627,98 грн. Основний розмір пенсії (80% грошового забезпечення) - 11870,38 грн., з урахуванням індексації, доплати збільшення основного розміру пенсії (25%) - 2967,60 грн, - 18415,29 грн, підвищення за інвалідність внаслідок війни ІІ групи - 837,20 грн., за інвалідність внаслідок війни ІІ групи - 50,00 грн., надбавки за проживання в гірській місцевості - 3860,50 грн, розмір нарахованої пенсії становить 23162,99 грн. Призначено до виплати з урахуванням максимального розміру - 20930,00 грн.
Не погоджуючись із розміром перерахованої пенсії 16.03.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення виплат його пенсії в повному розмірі без застосування обмеження її максимальним розміром.
За наслідками розгляду вищевказаного звернення відповідач листом від 29.03.2023 № 2245-2255/К-02/8-0900/23 повідомив позивача про перерахунок пенсії, що її розмір з 01.03.2023 становить 23162,99 грн., однак виплата проводиться в максимальному розмірі 20930,00 грн. Також зазначено, що зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведеної індексації пенсії не було покладено на Головне управління.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до статті 2 Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (далі - Закон № 3668-VI).
Законом № 3668-VI частину п'яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.».
У зв'язку з внесенням змін до статті 43 Закону № 2262-ХІІ частина п'ята стала вважатися частиною сьомою.
Законом України від 24.12.2015 № 911-VIІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Отже, з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
Враховуючи викладене, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Відповідно до пункту 1 П № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року:
Перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 2 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 р. відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 118, та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою № 168, та одночасного обмеження пенсійної виплати максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Варто зазначити, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі № 300/2599/22.
Так, в рішенні від 09.09.2022 Івано-Франківський окружний адміністративний суду за результатом розгляду справи № 300/2599/22 дійшов висновку, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІІ та статтею 2 Закону № 3668-VI. Однак, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ визнані такими, що не відповідають Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення вказаного рішення. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що починаючи з 01.12.2019 діючим законодавством не було встановлено обмежень щодо максимального розміру пенсій для категорії пенсіонерів, до яких належить позивач.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі № 300/2599/22, що набрало законної сили, є остаточним судовим рішенням, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат ОСОБА_1 з 01.12.2019 (дати, зазначеної у цьому рішенні суду від 09.09.2022 у справі № 300/2599/22).
Стосовно тверджень пенсійного органу про те, що зазначене рішення суду не містить положень про необхідність виплати позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру в подальшому, суд звертає увагу на такі обставини.
Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання.
Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: «res judicata pro veritate habetur!» «судове рішення має прийматися за істину» (у більш вільному трактуванні формулюється так: «що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).
Таким чином, остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03.06.2014 у справі «Великода проти України» (заява № 43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрату актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас, за обставин цієї справи, судом не встановлено відповідних змін у законодавстві з моменту набрання законної сили рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 у справі № 300/2599/22, в частині прийняття органом законодавчої влади нових законодавчих приписів щодо встановлення обмеження максимального розміру пенсій для осіб, які отримують пенсію за Законом України № 2262-ХІІ.
Стосовно наявності у пункті 2 Постанови № 118 та в пункті 2 Постанови № 168 положення про підвищення пенсій з 01.03.2022 та з 01.03.2023 «у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом», суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведені положення Постанови № 118 та Постанови № 168 суперечить приписам Закону № 2262-XII (з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України), які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року у справі № 300/2503/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 21.03.2024