21 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/29250/23 пров. № А/857/25049/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Глушка І.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2023р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській обл., про протиправною відмови щодо повернення надміру сплачених митних платежів, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 ; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 06.12.2023р. м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-
14.09.2023р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач Фізична особа-підприємець /ФОП/ ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, просив:
визнати протиправними дії відповідача Волинської митниці щодо відмови у поверненні ФОП ОСОБА_1 надміру сплачених сум митних платежів податку на додану вартість /ПДВ/ в розмірі 428977 грн. 86 коп.;
зобов'язати відповідача Волинську митницю скласти та надати Головному управлінню /ГУ/ Державної казначейської служби /ДКС/ України у Волинській обл. висновок за заявою ФОП ОСОБА_1 № 24/07/23/1 від 24.07.2023р. щодо повернення надмірно сплаченої суми митних платежів (ПДВ) у розмірі 428977 грн. 86 коп.;
стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2864 грн. (а.с.1-11, 80-81).
Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.76 і на звороті).
Відповідно до ухвали суду від 25.09.2023р. залучено до участі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ГУ ДКС України у Волинській обл. (а.с.76 і на звороті).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2023р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.159-163).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ФОП ОСОБА_1 , який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою заявлений позов задовольнити (а.с.168-172).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд не дослідив наявність у позивача статуту платника ПДВ та можливість відшкодування останнім суми ПДВ з бюджету. У свою чергу, позивач не належить до платників ПДВ, а відтак не має права на бюджетне відшкодування вказаного податку.
Окрім цього, згідно вимог п.27 ч.1 ст.4 Митного кодексу /МК/ України до митних платежів належить, зокрема, ПДВ, сплачений із ввезених на митну територію товарів. З цих міркувань твердження суду про неможливість повернення сплачених митних платежів є помилковим.
Отже, після поміщення товарів у митний режим реекспорту у відповідача виникли підстави для повернення позивачу митних та інших платежів в сумі, як надмірно сплачених до бюджету, в порядку та у спосіб, передбачених Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017р.
Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ФОП ОСОБА_1 є зареєстрованим суб'єктом господарювання, належить до платників єдиного податку ІІІ групи і не має статусу платника ПДВ (а.с.174, 175).
Позивач ФОП ОСОБА_1 здійснив згідно митної декларації /МД/ № 22UA205140089896U5 від 13.12.2022р. митне оформлення електричної апаратури за кодами згідно УКТЗЕД, зокрема, таких товарів:
акумулятор LEOCH HRL 12V 100AH BATTERY у кількості 100 шт. за ціною 193 євро/шт.;
акумулятор LEOCH HRL 12V 82AH батарея у кількості 50 шт. за ціною143 євро/шт.;
акумулятор ULTRACELL 12V75AH GEL у кількості 100 шт. за ціною 179 євро/шт.;
акумулятор BB HRL 12V 100AH батарея у кількості 100 шт. за ціною 196 євро/шт.
При цьому, позивач сплатив ввізне мито (020 код виду надходжень) за ставкою 8 % з митної вартості 2468470 грн. (при курсі євро 38,600 грн.) в сумі 197477 грн. 60 коп. та ПДВ в розмірі 533189 грн. 52 коп., про що свідчить інформація, внесена до графи 47 вказаної МД, платіжна інструкція № 885 від 13.12.2022р. на загальну суму 731000 грн. (а.с.42).
У зв'язку із тим, що частина товару, який було імпортовано на територію України згідно МД № 22UA205140089896U5 від 13.12.2022р. та придбаний відповідно до контракту № 231122 від 23.11.2022р., укладеного між нерезидентом HORSKY. AUTOMATICS. S.R.L. (Румунія) та ФОП ОСОБА_1 , інвойсу № 2 від 07.12.2022р. не відповідала заявленим параметрам якості, зокрема: акумулятор LEOCH HRL 12V 100AH BATTERY у кількості 82 шт. за ціною 193 євро/шт.; акумулятор LEOCH HRL 12V 82AH батарея у кількості 50 шт. за ціною143 євро/шт.; акумулятор ULTRACELL 12V75AH GEL у кількості 89 шт. за ціною 179 євро/шт.; акумулятор BB HRL 12V 100AH батарея у кількості 64 шт. за ціною 196 євро/шт., позивач відмовився від такого, про що надіслав листа-рекламацію № 23/12/22/1 від 23.12.2022р. на адресу постачальника-нерезидента HORSKY. AUTOMATICS. S.R.L. (а.с.69).
Компанія HORSKY. AUTOMATICS. S.R.L. скерувала відповідь на лист-рекламацію вих. № 149 від 08.03.2023р., в якому підтвердила брак товару, повідомила про невідкладне прийняття бракованого товару в режимі реекспорту та повернення сплачених за нього коштів (а.с.72-73).
Відтак, товари акумулятор LEOCH HRL 12V 100AH BATTERY у кількості 82 шт. за ціною 193 євро /шт.; акумулятор LEOCH HRL 12V 82AH батарея у кількості 50 шт. за ціною143 євро/шт.; акумулятор ULTRACELL 12V75AH GEL у кількості 89 шт. за ціною 179 євро/шт.; акумулятор BB HRL 12V 100AH батарея у кількості 64 шт. за ціною 196 євро/шт. були поміщені до митного режиму реекспорт згідно з МД № 23UA205140019258U0 від 10.03.2023р. на загальну суму 51451 євро (а.с.55-57).
24.07.2023р. ФОП ОСОБА_1 направив до відповідача заяву за вих. №24/07/23/1, в якій просив повернути на його рахунок суму ввізного мита у розмірі 158880 грн. 69 коп. та ПДВ в розмірі 428977 грн. 86 коп. у зв'язку з відмовою від частини товару та повернення його продавцю в режимі реекспорту через невідповідність такого заявленим параметрам якості. До вказаної заяви додав копії наступних документів: платіжну інструкцію № 885 від 13.12.2022р., МД № 22UA205140089896U5 від 13.12.2022р., інвойс № 2 від 07.12.2022р.; МД № 23UA205140019258U0 від 10.03.2023р., контракт № 231122 від 23.11.2022р. та додаток № 3 від 08.03.2023р. до нього; проформу інвойс № 100323 від 10.03.2023р.; пакувальний лист № 100323 від 10.03.2023р.; лист-рекламацію від 23.12.2022р., відповідь на лист-рекламацію від 27.12.2022р.; відповідь на лист-рекламацію від 08.03.2023р.
Листом № 7.3-15/9394 від 10.08.2023р. Волинська митниця за результатами опрацювання звернення ФОП ОСОБА_1 надала відповідь, в якій зазначила про відсутність підстав для повернення ПДВ з бюджету відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017р.
Також 03.10.2023р. Волинською митницею підготовлений висновок № 605, згідно якого позивачу повернуто суму ввізного мита в розмірі 158880 грн. 69 коп., що не заперечується сторонами (а.с.106).
Не погоджуючись із такою відмовою відповідача щодо повернення сплачених ним коштів (суми ПДВ), позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Приймаючи рішення та відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за МД в режимі імпорт № 22UA205140089896U5 від 13.12.2022р. здійснив митне оформлення електричної апаратури за 11 товарами за кодами згідно з УКТЗЕД, в графі «Подробиці розрахунків» якої декларантом у зв'язку із сплатою ПДВ відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затв. наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012р., навпроти сплаченого ПДВ (028) зазначено відомості про податковий номер ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), якому вказану суму віднесено на податковий кредит з ПДВ або з рахунку якої в системі електронного адміністрування ПДВ віднімаються суми ПДВ, що підлягають поверненню, що також підтверджується витягом з ПІК «Інспектор».
Відтак, сплачене ПДВ, яке віднесене у податковий кредит, є сумою податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів і не вважається сумою надмірно сплаченою, що дає можливість на відшкодування ПДВ з бюджету у порядку, визначеному чинним законодавством.
Оскільки частина ПДВ у розмірі 428977 грн. 86 коп. є сумою податку, сплаченого імпортером у зв'язку з придбанням товарів та віднесена ним до податкового кредиту за митною декларацією в режимі імпорт МД № 22UA205140089896U5 від 13.12.2022р., тому позивач має право на повернення такої суми ПДВ шляхом отримання бюджетного відшкодування в порядку, визначеному приписами ст.200 ПК України, нормами якої також регламентована чітка діяльність органів податкової та казначейської служб в питанні перерахування та повернення ПДВ з Державного бюджету України.
Висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заявленого позову колегія суддів вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства, з наступних підстав.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані приписами МК України та Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу /ПК/ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Згідно з частинами 1, 3 ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 43.3 ст.43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до п.п.43.4, 43.5 ст.43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Приписами ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу /БК/ України передбачено, що Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017р., визначає процедури під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
Так, пунктом 1 розділу III вказаного Порядку передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені;
2) причини виникнення такої суми коштів;
3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;
5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності)
Після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО. Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу. Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом. Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці (п.4 розділу ІІІ Порядку № 643).
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку № 643 підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
Якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу (п.6 розділу ІІІ Порядку № 643).
Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами (п.7 розділу ІІІ Порядку № 643).
Держмитслужба забезпечує прийняття/передавання електронних висновків та електронних повідомлень між Казначейством та митницями Держмитслужби. Структуру та формати даних, що передаються та приймаються у процесі повернення платникам помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені, Держмитслужба та Казначейство визначають у протоколі обміну інформацією (п.14 розділ ІІІ Порядку № 643).
Таким чином, на теперішній час законодавством детально визначено механізм повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних платежів.
В силу пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Отже, враховуючи вартість товару, який було повернуто нерезиденту HORSKY. AUTOMATICS.S.R.L. в режимі реекспорту, яка складає 51451 євро (1986008 грн. 60 коп. згідно курсу НБУ на день імпорту товару), ставку ввізного мита відповідно до МД № 22UA205140089896U5 від 13.12.2022р., що складала 8 % (при курсі євро станом на 13.12.2022р. 38 грн. 60 коп.), тому сума ввізного мита, яка була сплачена (1986008 грн. 60 коп. х 8 %) у розмірі 158880 грн. 69 коп. та сума ПДВ, яка була сплачена (1986008 грн. 60 коп. +158880 грн. 69 коп. х 20) у розмірі 428977 грн. 86 коп., є сплаченими до Державного бюджету України.
Згідно з ст.85 МК України реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.86 МК України митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та: були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари: а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту; б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
При цьому, пунктом 1 ч.5 ст.301 МК України встановлено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 МК України після поміщення товарів у митний режим реекспорту згідно із пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до цього Кодексу. Акцизний податок і податок на додану вартість при поміщенні товарів згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу в митний режим реекспорту справляються відповідно до Податкового кодексу України.
Таким чином, обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.
Також законодавчою передумовою та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому орган ДПС наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Враховуючи те, що позивач звернувся до митного органу з відповідною заявою № 24/07/23/1 від 24.07.2023р. про повернення надміру сплачених митних та інших платежів у сумі 587858 грн. 55 коп., тому між сторонами виникли спірні правовідносини щодо повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
При цьому, діючим законодавством було регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме:
звернення суб'єкта господарювання до митних органів із заявою;
проведення відповідними структурними підрозділами митного органу перевірки наведених в заяві обставин та підстав;
встановлення митними органами наявності факту переплати;
складання ними відповідного висновку та його надіслання органам ДКС України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або прийняття обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.
Водночас, під час судового розгляду встановлено, що позивач є зареєстрованим суб'єктом господарювання, належить до платників єдиного податку і не має статусу платника ПДВ.
Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником податку є:
1) будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;
3) будь-яка особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:
особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;
4) особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;
6) особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;
7) особа, яка уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
8) особа - інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угоди про розподіл продукції;
Згідно з п.181.2 ст.181 ПК України якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.
Отже, в розрізі наведеного, позивач в разі ввезення товарів на митну територію прирівнюється до платників ПДВ без відповідної реєстрації лише для сплати нарахованої суми ПДВ до бюджету.
Однак, відсутність реєстрації позивача як платника ПДВ не надає останньому можливості формувати податковий кредит і податкові зобов'язання, а також мати право на бюджетне відшкодування ПДВ.
Додатково колегія суддів враховує, що згідно із п.27 ч.1 ст.4 МК України митними платежами є: а) мито; б) акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); в) податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).
Частиною 2 ст.271 МК України визначено, що в Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; 4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.
Отже за встановлених судом обставин, сплачені 13.12.2022р. при імпорті в Україну товарів (акумулятор LEOCH HRL 12V 100AH BATTERY у кількості 82 шт. за ціною 193 євро /шт.; акумулятор LEOCH HRL 12V 82AH батарея у кількості 50 шт. за ціною143 євро/шт.; акумулятор ULTRACELL 12V75AH GEL у кількості 89 шт. за ціною 179 євро/шт.; акумулятор BB HRL 12V 100AH батарея у кількості 64 шт. за ціною 196 євро/шт.), після поміщення 10.03.2023р. останніх в режим реекспорту митні платежі в загальній сумі 587858 грн. 55 коп., з яких 158880 грн. 69 коп. - ввізне мито, 428977 грн. 86 коп. - ПДВ, є надмірно сплаченими до Державного бюджету України.
Таким чином, грошові зобов'язання, заява про повернення яких направлено позивачем до відповідача, є митними платежами, а отже доводи відповідача про те, що нормами законодавства не передбачено повернення ПДВ є помилковими.
Митні органи при підготовці та наданні висновків про повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за митними платежами керуються, передусім, статтею 301 МК України, відповідно до частини першої якої повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Отже, висновки суду першої інстанції про те, що частина ПДВ у розмірі 428977 грн. 86 коп. є сумою податку, сплаченого імпортером у зв'язку з придбанням товарів та віднесена ним до податкового кредиту за митною декларацією в режимі імпорт МД № 22UA205140089896U5 від 13.12.2022р., тому позивач має право на повернення такої суми ПДВ шляхом отримання бюджетного відшкодування в порядку, визначеному приписами ст.200 ПК України, не ґрунтується на обставинах справи і не відповідають приписам ПК України.
Будь-яких інших причин для неможливості або помилковості повернення позивачу надміру сплачених митних платежів, які передбачені Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затв. наказом Міністерства фінансів України № 643 від 18.07.2017р., відповідачем станом на час розгляду заяви позивача № 24/07/23/1 від 24.07.2023р. не наведено.
За таких обставин оскаржена відмова відповідача не ґрунтується на вимогах вищенаведених правових норм та є безпідставною, при цьому Волинська митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї митним законодавством, оскільки відповідач діяв у непередбаченим законодавством спосіб, та без дотримання своїх власних процедур.
Враховуючи, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, слід зобов'язати відповідача скласти та надати ГУ ДКС України у Волинській обл. висновок за заявою позивача щодо повернення сплачених сум митних платежів.
Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів вважає заявлені позовні вимоги підставними та обґрунтованими, а тому такі підлягають до задоволення, з вищевикладених мотивів.
В порядку ч.6 ст.139 КАС України апеляційний суд змінює розподіл судових витрат: понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн. (а.с.12) та апеляційної скарги в розмірі 4026 грн. (а.с.173) підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2023р. в адміністративній справі № 140/29250/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) щодо відмови у поверненні на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надміру сплачених сум митних платежів (податку на додану вартість) в розмірі 428977 грн. 86 коп.
Зобов'язати Волинську митницю (утворену як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській обл. висновок за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 24/07/23/1 від 24.07.2023р. щодо повернення надмірно сплаченої суми митних платежів (податку на додану вартість) у розмірі 428977 (чотириста двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 86 коп. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок, відкритий на ім'я Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в AT КБ «Приватбанк»: р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ банка 14360570, МФО 303440.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (утвореної як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (юридична адреса: 44350, Волинська обл., Любомльський район, с.Римачі, вул.Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 43958385) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2684 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 4026 грн., всього - 6710 грн. (шість тисяч сімсот десять) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді І. В. Глушко
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 21.03.2024р.