П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27725/23
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецька І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2023р. ТОВ «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних №9568432/38912239 від 21.09.2023р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 23.08.2023р.;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №4 від 23.08.2023р. в ЄРПН датою її фактичного подання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС України в Одеській області з питань реєстрації податкових накладних №9568432/38912239 від 21.09.2023р. про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 23.08.2023р. в ЄРПН.
Зобов'язано ДПС України зареєструвати податкову накладну №4 від 23.08.2023р. в ЄРПН датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 147,2грн..
В апеляційній скарзі податковий орган просив рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024р. апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області - залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023р. - залишено без змін.
У березні 2024р. представником товариства у відзиві до апеляційної скарги та в заяві про ухвалення додаткового рішення було заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500грн..
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, заяву про ухвалення додаткового рішення можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для винесення додаткового судового рішення у даній справі, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.2-7 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009р. №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
З викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 17.03.2020р. по справі №820/3308/17, від 4.08.2020р. по справі №810/3213/16.
Як вбачається з матеріалів справи, що заява про ухвалення додаткового рішення по даній не містить а ні обґрунтованих доводів щодо суми гонорару у розмірі 2 500грн., а ні доказів понесення вказаних витрат, а ні сплати гонорару адвокату.
При цьому, судова колегія вважає надану довідку представником від 12.02.2024р. про начебто оплату послуг адвоката по даній справі за підписом самого адвоката, такою, що не є відповідним та належним доказом в сила приписів КАС України, про сплату послуг адвоката.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що відсутні підстави для стягнення судових витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, оскільки позивачем та його представником не надано документів, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).
Згідно з положеннями ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.132, 139, 241, 242, 243, 252, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М.Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко