Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
21 березня 2024 р. Справа № 520/16525/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
29.06.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області ( далі - ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган) в якому просив :
- визнати протиправним податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу (дата та реквізити невідомі) про донарахування грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000.00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Харківській області щодо несписання безнадійного податкового боргу з транспортного податку в розмірі 25 000.00 грн;
- зобов'язати ГУ ДПС в Харківській області звільнити майно з податкової застави, яке описане в податкову заставу за актом № 1184-23 від 22.12.2015 та зобов'язати зареєструвати у Єдиному державному реєстрі обтяжень рухомого майна припинення/скасування податкової застави та скасування обтяження за № 15640169.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу від приватного нотаріуса стало відомо, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно опису майна № 1184-23 від 22.12.2015 зареєстровано обтяження його майна - податкову заставу від 23.12.2015, реєстраційний номер 15640169, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 83374720.
Підставою обтяжень зазначено : ст. 88, 89 Податкового Кодексу України ( далі - ПК України); серія та номер : б/н, виданий : 09.12.2015; видавник : Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Х/о. Об'єкт обтяження : майно платника згідно акту опису № 1184-23 від 22.12.2015.
23.12.2020 було внесені зміни в обтяження в частині його продовження до 23.12.2025, ініціатор змін : ГУ ДСФ у Харківській області.
У зв'язку з тим, що позивачу не відомі підстави виникнення зазначеного вище обтяження і він не отримував жодного рішення стосовно нарахування йому грошового зобов'язання, представником позивача на адресу відповідача направлено адвокатський запит від 11.04.2023 з проханням повідомити підстави виникнення податкової застави та надати копії документів, що були складені з даного питання.
У відповідь на адвокатський запит відповідач листом № 20112/6/20-40-13-14-15 від 17.04.2023 повідомив, що відповідно до даних ІКС «Податковий блок» станом на 12.04.2023 по фізичній особі ОСОБА_1 обліковується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000.00 грн. Дата виникнення податкового боргу - 16.12.2015. Також даним листом повідомлено, що дії щодо стягнення в судовому порядку на майно позивача контролюючим органом не вчинялись.
Надати документи, що стали підставою для визначення позивачу грошового заповзання зі сплати транспортного податку (невиконання якого стало підставою для виникнення податкового боргу) з доказами їх направлення позивачу відповідач не зміг, посилаючись на пошкодження робочих кабінетів відповідача (пошкодження будівлі) та реєстрацію у зв'язку із цим відповідних кримінальних проваджень.
Посилається на те, що для врегулювання питання визнання вказаного боргу безнадійним та його списання із виключенням майна позивача із податкової застави, позивачем направлено до контролюючого органу заяву від 28.04.2023 про визнання боргу безнадійним та звільнення майна із податкової застави, яка на дань подання позову залишилась без задоволення.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно, в порушення вимог ПК України та Порядку № 577, допущено бездіяльність, яка полягає у нездійсненні заходів щодо списання безнадійного податкового боргу.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що згідно з листом Управління СБ в Харківській області від 28.10.2022 № 70/6/-8951 за результатами розгляду заяв ГУ ДПС про порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями збройних сил чи інших відомств російської федерації, що полягали у здійснені обстрілів невстановленими снарядами невстановленого калібру по будівлям ГУ ДПС у Харківській області за адресами: м. Харків, проспект Науки, буд. 9 та м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 41 (пошкодження будівель, в яких зберігались матеріали ГУ ДПС) зареєстровані кримінальні провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022220000003254 від 28.10.2022 та № 12022221200001412 від 10.09.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України.
Враховуючи наведене надати копії ППР та докази їх направлення платнику податків контролюючий орган не має можливості.
Посилається на те, що позивачу було сформоване податкове повідомлення - рішення від 12.06.2015 № 97-17, яке було надіслано засобами поштового зв'язку. Вручено ППР платнику - 27.07.2015, згідно ІС «Податковий блок». Тому твердження позивача щодо неотримання ним ППР не відповідає дійсності.
Вказує, що зазначене ППР від 12.06.2015 № 97-17 позивачем оскаржене не було. Як наслідок, контролюючим органом було надіслано на адресу позивача вимогу, в якій зазначено про наявність податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000.00 грн.
Вказує, що податковий борг виник 16.12.2015 в результаті несплати грошових зобов'язань визначених податковим органом. Згідно вимог статі 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
22.12.2015 було складено акт опису майна № 1184-23. Контролюючим органом внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про обтяження податковою заставою майна платника податків. Дата реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23.12.2015 за № 15640169. З моменту реєстрації податкової застави податковий борг не переривався.
Зазначає, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.04.2023 про списання безнадійного боргу в розмірі 25 000.00 грн як безнадійного встановлено відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви.
Днем виникнення безнадійного податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України, є дата прийняття рішення керівника контролюючого органу. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Посилається на те, що в зв'язку з тим, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.04.2023 про списання безнадійного боргу в розмірі 25 000.00 грн було відмовлено, податковий борг ОСОБА_1 не має характеру безнадійного.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судовим рішенням визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС в Харківській області щодо несписання з ОСОБА_1 безнадійного податкового боргу з транспортного податку у розмірі 25 000.00 гривень.
ГУ ДПС у Харківській області зобов'язано прийняти рішення щодо списання з ОСОБА_1 безнадійного податкового боргу в сумі 25 000.00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що визначене на підставі податкового повідомлення - рішення набуло статусу безнадійного податкового боргу, а тому відповідач, повинен був самостійно здійснити його списання. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про бездіяльність відповідача щодо не визнання податкового боргу позивача безнадійним та щодо не проведення списання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 25 000.00 грн.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС в Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позовну заяву.
Посилається на те, що судом першої інстанції фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить закону та не допускається ним, тому рішення суду є таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як, вбачається з письмових пояснень відповідача ГУ ДПС у Харківській області 12.06.2015 сформувало податкове повідомлення-рішення № 97-17, яким визначила позивачу загальну суму податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000.00 грн. Згідно ІС «Податковий блок ППР № 97-17 від 12.06.2015 вручено платнику податку - 27.07.2015.
Надати копію податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000.00 грн., у податкового органу немає можливості у зв'язку з пошкодженням будівлі в яких зберігалися матеріали ГУ ДПС.
Колегія суддів зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Факт прийняття податкового повідомлення - рішення від 12.06.2015 № 97-17 сторонами не спростовується,
Судовим розглядом справи встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 83374720 від 07.04.2023 вбачається, що згідно акту опису майна № 1184-23 від 22.12.2015 зареєстровано обтяження майна позивача -податкову заставу від 23.12.2015; реєстраційний номер 156450169 (а.с. 8).
Підставою обтяження зазначено: ст. ст. 88, 89 ПК України, серія номер: б/н, виданий 09.12.2015 Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Об'єкт обтяження: майно платника згідно акту опису № 1184-23 від 22.12.2015. Обтяжувачем зазначено : Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області. Розмір основного зобов'язання : 25 000.00 грн.
23.12.2020 було внесені зміни в обтяження в частині його продовження до 23.12.2025, ініціатор змін : ГУ ДПС у Харківській області.
11.04.2023 ОСОБА_1 звернувся з адвокатським запитом до ГУ ДПС у Харківській області з проханням повідомити підстави виникнення податкової застави та надати копії відповідних документів (а.с. 9-10).
Листом від 17.04.2023 за № 20112/6/20-40-13-14-15 відповідач повідомив, що відповідно до даних ІКС «Податковий блок» станом на 12.04.2023 по фізичній особі ОСОБА_1 обліковується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000.00грн. Дата виникнення податкового боргу 16.12.2015. Згідно вимог ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим кодексом. Майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Дата реєстрації податкової застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна : 23.12.2015 за № 15640169 (а.с. 12).
Також в листі зазначено, що 06.09.2022 та 09.09.2022 внаслідок російської агресії пошкоджено кабінети № 508-519 на п'ятому поверсі у приміщенні за адресою : АДРЕСА_1 , та приміщення за адресою : АДРЕСА_2 відповідно, де розташовані робочі місця працівників управління оподаткування фізичних осіб, а саме техніка та робочі документи (відповідно до розпорядження ГУ ДПС від 14.01.2022 № 5 «Про організацію розміщення структурних підрозділів»).
Зазначає, що згідно з листом Управління СБ в Харківській області від 28.10.2022 № 70/6/-8951 за результатами розгляду заяв ГУ ДПС про порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями збройних сил чи інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів невстановленими снарядами невстановленого калібру по будівлі ГУ ДПС у Харківській області за адресами : м. Харків, пр-т Науки, 9, та приміщення за адресою : м. Харків, вул. Чернишевського, 41 (пошкоджені будівлі) зареєстровані кримінальні провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 22022220000003254 від 28.10.2022 та № 1202222120000142 від 10.09.2022 за ч. 1 ст. 438 КК України.
Посилається на те, що враховуючи наведене надати корінець рішення, яким платнику податків ОСОБА_1 донараховано грошове зобов'язання, несплата якого призвела виникнення податкового боргу та докази направлення та вручення, немає можливості.
Крім того, у листі зазначено, що звернення стягнення в судовому порядку на майно позивача контролюючим органом не вчинялись.
ГУ ДПС у Харківській області вказав, що у зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу 23.12.2020 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про продовження строку обтяження.
До листа наданий Акт опису майна № 1184-23 від 22.12.2015 (а.с. 13).
Згідно Акту опису майна № 1184-23 від 22.12.2015 згідно якого контролюючим органом описано наступне майно позивача: «майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому».
28.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС у Харківській області з заявою про визнання боргу безнадійним та звільнення майна із податкової застави (а.с. 14-15).
В відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у Харківській області зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.04.2023 про списання безнадійного боргу в розмірі 25 000.00 грн, як безнадійного встановлено відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви.
Як вбачається з інтегрованої карки платника податку в період з 2015 - 2022 за позивачем обліковується сума недоїмки у розмірі 25 000.00 грн. - транспортний податок з фізичних осіб (а.с. 64-72).
Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. 267.1 - 267.6 ст. 267 ПК України (у редакції дійсній на час прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 36.1-36.2 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25 000.00 грн.
Платник податків має зобов'язання сплачувати обов'язкові податки та збори, натомість у контролюючого органу також наявний обов'язок вчиняти дії, проводити заходи по стягненню суми податкового боргу у разі коли встановлено, що сума податкового боргу набула статус узгодженої та самостійно не сплачена платником.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Згідно пп. 267.8.1 п. 267 ст. 267 ПК України, транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як вже було зазначено вище, сторонами не спростовується той факт, що 12.06.2015 року ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 97-17, яким платнику податків - позивачу ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000.00 грн. Згідно ІС «Податковий блок ППР № 97-17 від 12.06.2015 означене податкове повідомлення-рішення вручено платнику податку - 27.07.2015.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з твердженням ГУ ДПС у Харківській області по те, що сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням про сплату транспортного податку за 2015 рік від 12.06.2015 № 97-17 у сумі 25 000.00 грн. набула статусу узгодженого та податкового боргу 13.08.2015, тобто з цього часу податковий орган має вчиняти дії по стягненню боргу у примусовому порядку, у межах 1095 календарних днів на стягнення такого податкового боргу.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції слушно врахував, що, поняття безнадійного податкового боргу визначено у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак як, зокрема, а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно з пунктом 101.2 статті 101 ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється:
101.2.1 податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
101.2.2 податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;
101.2.3 податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4статті 102 цього Кодексу;
101.2.4 податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
101.2.5 податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
101.2.6 податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Пунктом 101.5 статті 101 ПК України встановлено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.
Відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 був затверджений Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку № 577 списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.
Безнадійним податковим боргом є:
1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи);
2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;
3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;
4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку,- станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;
5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;
6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду,- станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора;
8) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури,- станом на дату прийняття відповідного рішення. Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.
За приписами п.п. 4.3-4.5 Порядку № 577, у випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Проаналізувавши зазначені вище норми у їх взаємозв'язку колегія суддів зазначає, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку № 577).
В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16 та від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19, від 15.06.2023 у справі № 380/393/21, 15.03.2024 у справі № 813/1554/15.
Колегія суддів зауважує, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
У постанові від 25.05.2022 у справі № 160/11297/20 Верховний Суд вказував, що у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України. Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
У постанові від 06.02.2018 року у справі № 807/2097/16 Верховний Суд прийшов до висновку, що в разі закінчення 1095 денного терміну з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню, в тому числі пеня та штрафні санкції, отже з тих пір у податкового органу відсутнє право приймати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
Колегія суддів зазначає, що податковий борг ОСОБА_1 у розмірі 25 000.00 грн, що виник на підставі несплати зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2015 № 97-17 підпадає під визначення «безнадійний», оскільки у податкового органу відсутнє право приймати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу поза межами строку, встановленого ст. 102 ПК України.
Як убачається з відповіді відповідача ГУ ДПС у Харківській області від 17.04.2023 (а.с. 12) звернення стягнення в судовому порядку на майно ОСОБА_1 контролюючим органом не вчинялось.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині у спосіб: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу у розмірі 25 000.00 грн, який виник за податковим повідомленням-рішенням від 12.06.2015 № 97-17 та зобов'язати відповідача прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 25 000.00 грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно пп. 87.3.1, пп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».
Відповідно до п. 93.1, п. 93.2 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
Передбачено, що від податкової застави звільняється майно у разі визнання податкового боргу безнадійним.
Нормами ст. 93 ПК України передбачено вичерпний перелік за яких податкова інспекція звільняє майно або кошти з податкової застави, однак володілець, користувач майна не повинні бути позбавлені свого права користуватись майном, яке було передано йому раніше за податкову заставу. Суд звертає увагу, що податкова застава створює перепони у користуванні позивачем своїм майном.
Тобто, визнання боргу безнадійним та списання такого є підставою для звільнення майна платника з-під податкової застави.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі, що судом фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить закону є необґрунтованими.
Зокрема, повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Відповідно до пункту частини 2 цієї норми, у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Втручання суду в повноваження суб'єкта публічної влади можливе лише тоді, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 28.04.2023 звертався до відповідача із заявою про списання безнадійного податкового боргу у сумі 25 000.00 грн, що виник на підставі податкового повідомлення - рішення від 12.06.2015 № 97-17.
Отже, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд першої інстанції правильно вийшов за межі позовних вимог та на підставі ч. 4 ст. 245 КАС України та зобов'язав суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, враховуючи, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання ГУ ДПС у Харківській області прийняти рішення щодо списання з ОСОБА_1 безнадійного податкового боргу в сумі 25 000.00 грн.
У постанові від 09.03.2021 у справі № 300/2353/19 Верховний Суд вказував, що у разі коли податковий борг є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправною, можливе прийняття відповідачем рішення щодо списання такого безнадійного боргу та це є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц