21 березня 2024 р. Справа № 440/17810/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, повний текст складено 17.01.24 по справі № 440/17810/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової служби України
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни, від 29.10.2023, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ФИ-16330366 з урахуванням наданих доказів щодо порушення норм законодавства Кременчуцьким учбово-виробничим підприємством Українське товариство сліпих, ЄДРПОУ 05477505, адреса м.Кременчук, вул. Майора Борищака, буд. 22/6, та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни, від 29.10.2023, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ФИ-16330366, з урахуванням наданих доказів щодо порушення норм законодавства Кременчуцьким учбово-виробничим підприємством Українське товариство сліпих, ЄДРПОУ 05477505, адреса м.Кременчук, вул. Майора Борищака, буд. 22/6, та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; зобов'язати Державну податкову службу України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни, реєстраційний №ФИ-16330366 від 29.10.2023, вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим та таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги вимоги ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і ряд інших обставин, які мають суттєве значення для ОСОБА_1 , як апелянта та суб'єкта звернення при встановленні істини та з'ясуванні всіх обставин справи, викладених у самому позові, з посиланням на ст.55 Конституції України, норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сталу практику Європейського суду з прав людини. Стверджує, що ряд фактів, викладених в заяві позивача від 29.10.2023 року, Головним управлінням ДПС у Полтавській області були проігноровані, що підтверджено незаконною відповіддю від 29.11.2023 за вих. №6768/Ф/99-00-07-02-02-09, що є неприпустимим фактом та обставиною, яка підриває авторитет Держави - відкритою бездіяльністю Податкової служби та надання формальних відповідей, з яких взагалі не зрозуміло, яких саме заходів реагування було вжито на інформацію, викладену в заяві позивача. Зауважує, що судом першої інстанції проігнорована інформація, що УВП УТОС, п.н. 05477505, станом на 01.10.2023 року декларує від'ємне значення з податку на додану вартість, що є підставою для проведення позапланової документальної перевірки у відповідності до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Наголошує, що листом ДПС від 24.03.2023 за вих. №14171Ф/99-00-07-04-02-09 повідомлено позивача про ряд порушень норм чинного законодавства Кременчуцьким учбово-виробниче підприємством Українське товариство сліпих. Звертає увагу, що порушення податкового законодавства вказаним підприємством має системний характер та потребує постановки справи на особистий контроль. Зазначає, що листом ГУ ДПС у Полтавській області від 02.09.2023 за вих. №389/Ф/16-31-07-05-04 повідомлено позивача про переховування представників Кременчуцьке УВП УТОС від працівників податкової служби. Вказує, що зазначених вище обставин судом першої інстанції взято до уваги не було, що суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини та є прямим порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві.
Державна податкова служба України подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року без змін. Зазначає, що ДПС розглянуто та надано відповідь за зверненнями ОСОБА_1 по суті згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян», а незгода позивача зі змістом відповіді не є підставою для визнання неналежним розгляду такого звернення. Вказує, що за своїм змістом у розумінні Закону №393 звернення ОСОБА_1 є заявою (клопотанням), що стосується, зокрема, вимоги щодо проведення позапланової документальної перевірки діяльності Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих та притягнення до відповідальності співробітників Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих - Микульця В.Д., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , по результатам перевірки, яка проведена відомчою комісією на підставі Постанов президії ЦП УТОС від 29.09.2021 №1-10-17р, від 12.10.2021 №2-05-1р, згідно розпорядження голови ЦП УТОС. Стверджує, що звернення ОСОБА_1 розглянуто і вирішено у термін не більше одного місяця від дня його надходження, надано відповідь від 29.11.2023 по суті звернення за підписом в.о. Голови ДПС України Тетяни Кірієнко, що відповідає вимогам статей 15, 20 Закону №393. Зауважує, що відповідачем під час розгляду звернень ОСОБА_1 дотримано основних вимог Закону №393, надано у встановлений строк відповідь по суті звернення, зміст якого не може бути підставою для висновку про протиправність дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення.
Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 29.10.2023 ОСОБА_1 через Урядовий контактний центр (Гаряча Лінія Уряду) подав офіційно заяву до Державної податкової служби України (реєстраційний номер ФИ-16330366) наступного змісту: «Керуючись ст.40 Конституції України, направляю Вам листа та повідомляю, що за інформацією Кременчуцьке УВП УТОС ЄДРПОУ 05477505, станом на 01.10.2023 року декларує від'ємне значення з податку на додану вартість, що є підставою для проведення позапланової документальної перевірки у відповідності до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Згідно норм, викладених у п.3, п.4 Положення про Державну податкову службу в Україні, затвердженого Постановою КМУ від 06 березня 2019р. №227, в межах визначених Законом повноважень у відповідності до покладених завдань, ГУ ДПС у Полтавській області станом на дату надання відповіді організована робота та здійснюється контроль, щодо забезпечення достовірності та повноти відображення Кременчуцьким УВП УТОС ЄДРПОУ 05477505, об'єктів оподаткування та об'єктів з оподаткуванням, в тому числі шляхом здійснення контрольно-перевірочних заходів. У зв'язку з викладеними фактами та доказами у додатках, вимагаю провести позапланову документальну перевірку, діяльності Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих ЄДРПОУ 05477505, адреса м. Кременчук, вул. Майора Борищака, буд. 22/6, шляхом здійснення контрольно-перевірочних заходів, адже станом на 01.10.2023 року вказане підприємство декларує від'ємне значення з податку на додану вартість, що є підставою для проведення позапланової документальної перевірки у відповідності до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України. Наголошую, що листом ДПС від 24.03.2023 за вих. № 14171Ф/99-00-07-04-02-09 повідомлено про ряд порушень норм чинного законодавства Кременчуцьким учбово-виробниче підприємством Українське товариство сліпих. Тобто порушення податкового законодавства вказаним підприємством має системний характер та потребує постановки справи на особистий контроль. Тобто, порушення податкового законодавства вказаним підприємством має системний характер та потребує постановки справи на особистий контроль. Також листом ГУ ДПС у Полтавській області від 02.09.2023 за вих. № 389/Ф/16-31-07- 05-04 повідомлено про переховування представників Кременчуцьке УВП УТОС від працівників податкової служби. Наголошую, що директор Бази відпочинку "Альбатрос" ОСОБА_5 , вказаного підприємства, розташованої на річці Псел, отримував незаконно готівку, що підтверджено Актом перевірки УТОСа у додатках. Але завдяки Корупції, вказаний факт проігноровано та ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - уникли відповідальності. Справу постановити на контроль».
Листом від 29.11.2023 за вих. №6768/Ф/99-00-07-02-02-09 позивачу надано відповідь, у якій повідомлено, що Кременчуцьке УВП УТОС (код ЄДРПОУ 05477505), станом на 01.11.2023 року, декларує від'ємне значення з податку на додану вартість, що є підставою для проведення позапланової документальної перевірки у відповідності до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Вказано, що результати проведених ГУ ДПС у Полтавській області контрольно-перевірочних заходів не підлягають розголошенню у відповідності до вимог підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу, яким закріплено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конференційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків коли це прямо передбачено законами. Зазначено, що посадові та службові органів зобов'язані, зокрема: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (підпункт 21.1.6 пункт 21.1 стаття 21 ПКУ).
Позивачу роз'яснено, що інформація, надіслана ним зверненні, буде врахована при проведенні контрольно-перевірочних заходів у межах компетенції. У разі незгоди з наданою відповіддю, позивач може оскаржити її в порядку, визначеному статтею 16 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян».
Позивач, вважаючи, що відповідачем здійснено неналежний розгляд його звернення, не вжито необхідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні, звернувся до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 29.10.2023, реєстраційний номер ФИ-ФИ-16330366, дотримано основних вимог Закону України «Про звернення громадян», надано у встановлений законом строк відповідь по суті звернення, зміст якої не може бути підставою для висновку про протиправність дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України, наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення, урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року №393/96-ВР (далі по тексту - Закон №393/96).
Частиною 1 ст.1 Закону №393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393/96 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст.4 Закону №393/96 до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно зі ст.5 Закону №393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Статтею 15 Закону №393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно зі ст.19 Закону №393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
З аналізу положень Закону №393/96 випливає, що в разі надходження до органу звернення такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в ньому обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як встановлено судом, у зверненні від 29.10.2023, реєстраційний номер ФИ-16330366, адресованому начальникові ДПС України, ОСОБА_1 порушив питання про проведення позапланової документальної перевірки діяльності Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українське товариство сліпих, ЄДРПОУ 05477505, адреса м. Кременчук, вул. Майора Борищака, буд. 22/6, шляхом здійснення контрольно-перевірочних заходів, адже станом на 01.10.2023 року вказане підприємство декларує від'ємне значення з податку на додану вартість.
Крім того, позивач вказав, що порушення податкового законодавства підприємством має системний характер. Зазначив, що листом ГУ ДПС у Полтавській області від 02.09.2023 за вих. №389/Ф/16-31-07- 05-04 повідомлено про переховування представників Кременчуцьке УВП УТОС від працівників податкової служби. Наголосив, що директор Бази відпочинку "Альбатрос" ОСОБА_5 , вказаного підприємства, розташованої на річці Псел, отримував незаконно готівку, що підтверджено Актом перевірки УТОСа у додатках, але завдяки корупції, вказаний факт проігноровано та ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - уникли відповідальності. У зв'язку з чим, просив постановити справу на контроль.
У листі від 29.11.2023 за вих. №6768/Ф/99-00-07-02-02-09, наданому у відповідь на звернення позивача від 29.10.2023 року, відповідач встановлює, що Кременчуцьке УВП УТОС (код ЄДРПОУ 05477505), станом на 01.11.2023 року, декларує від'ємне значення з податку на додану вартість, що є підставою для проведення позапланової документальної перевірки у відповідності до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Відповідачем проінформовано позивача, що результати проведених ГУ ДПС у Полтавській області контрольно-перевірочних заходів не підлягають розголошенню у відповідності до вимог підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу, яким закріплено право платника податків на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конференційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків коли це прямо передбачено законами. Зазначено, що посадові та службові органів зобов'язані, зокрема: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи (підпункт 21.1.6 пункт 21.1 стаття 21 ПК України).
Разом з тим, позивачу роз'яснено, що інформація, надіслана ним у зверненні, буде врахована при проведенні контрольно-перевірочних заходів у межах компетенції. У разі незгоди з наданою відповіддю, позивач може оскаржити її в порядку, визначеному статтею 16 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян».
Суд зазначає, що звернення ОСОБА_1 розглянуто і вирішено у термін не більше одного місяця від дня його надходження, надано відповідь від 29.11.2023 по суті звернення за підписом в.о.начальника ДПС України ОСОБА_6 , що відповідає вимогам статей 15, 20 Закону №393/96.
Крім того, суд враховує пояснення відповідача, що Державна податкова служба України отримала звернення громадянина ОСОБА_1 від 29.10.2023 щодо діяльності Кременчуцького учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих (код ЄДРПОУ 05477505), які надійшли від державної установи «Урядовий контактний центр» №ФИ-16330361 (вх. ДПС №ФИ-16330361/429 від 30.10.2023), №ФИ-16330366 (вх. ДПС №ФИ-16330366/430 від 30.10.2023), №ФИ-16330393 (вх. ДПС №ФИ-16330393/435 від 31.10.2023), №ФИ-16330404 (вх. ДПС №ФИ-16330404/436 від 31.10.2023), а також звернення, надіслане листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 02.11.2023 №Ф-15373/16-23/1 (вх. ДПС Ф/2653/3 від 02.11.2023) (по суті всі однакові за змістом).
Відповідач вказує, що з метою всебічного та належного розгляду звернень громадянина ДПС було направлено лист до ГУ ДПС у Полтавській області від 06.11.2023 №27794/7/99-00-07- 02-02-07 стосовно надання інформації по суті викладених у зверненнях питань, внаслідок чого отримано відповіді від ГУ ДПС у Полтавській області від 15.11.2023 №7294/8/16-31-07-07-04 (вх. ДПС №180692/7 від 16.11.2023) та від 24.11.2023 №7479/8/16-31-07-07-04 (вх. ДПС №186023/7 від 27.11.2023).
Державна податкова служба України, з урахуванням отриманої інформації та за результатом розгляду звернень громадянина, листом від 29.11.2023 №6768/Ф/99-00-07-02-02-09, у строки, визначені законодавством, направила відповідь заявнику за вказаними ним адресами електронного та поштового зв'язку.
Посилання позивача на те, що судом першої інстанції проігнорована інформація, що УВП УТОС, п.н. 05477505, декларує від'ємне значення з податку на додану вартість, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки в листі від 29.11.2023 за вих. №6768/Ф/99-00-07-02-02-09 чітко вказано, що відповідач встановив, що Кременчуцьке УВП УТОС (код ЄДРПОУ 05477505), станом на 01.11.2023 року, декларує від'ємне значення з податку на додану вартість, що є підставою для проведення позапланової документальної перевірки у відповідності до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Доводи позивача про неналежний розгляд звернення ОСОБА_1 від 29.10.2023 та невжиття Державною податковою службою України відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у зверненні, є безпідставними, оскільки відповідачем повідомлено позивача про здійснені заходи щодо встановлення підстав для проведення позапланової документальної перевірки, а також вказано, що інформація, надіслана ним у зверненні, буде врахована при проведенні контрольно-перевірочних заходів у межах компетенції.
Судова колегія наголошує, що у спірних правовідносинах незгода позивача зі змістом відповіді не є підставою для визнання неналежним розгляд такого звернення.
Посилання апеляційної скарги позивача на те, що при наданні відповіді не було надано оцінку усім вимогам та аргументам заявника, спростовуються наведеними вище обставинами.
З урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 29.10.2023, реєстраційний №ФИ-16330366, дотримано основних вимог Закону України «Про звернення громадян», надано у встановлений законом строк відповідь по суті звернення, отже, не порушено права позивача на звернення до органу державної влади.
Доводи апелянта з посиланням на те, що судом першої інстанції не взято до уваги вимоги статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини щодо ефективного засобу захисту, колегія суддів відхиляє, оскільки ним не наведено жодних фактичних обставин справи на підтвердження вказаного факту. Крім того, положення вказаних статей ґарантують кожному право подати до суду будь-який позов щодо його прав і обов'язків та на їх ефективний захист, якими апелянт скористався.
Також, такі доводи на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів доходить висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 по справі № 440/17810/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий О.В. Присяжнюк