21 березня 2024 р. Справа № 480/3434/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 (суддя Воловик С.В.; м. Суми) по справі № 480/3434/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 184250004899 від 30.03.2023 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку із відсутності необхідної вислуги років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до вислуги років, яка дає право на пенсію прокурорам на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», період роботи з 12.05.1994 по 01.09.1999 на посадах державного службовця Шосткинського міського суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» з 22 березня 2023 року.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 184250004899 від 30.03.2023 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська, 1, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) до вислуги років, яка дає право на пенсію прокурорам на підставі статті 86 Закону України «Про прокуратуру», період роботи з 12.05.1994 по 01.09.1999 на посадах державного службовця.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) від 22.03.2023 про призначення пенсії та прийняти рішення по вказаній заяві, з урахуванням зарахованих періодів роботи та висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Берестовська, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 536 грн. 80 коп.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до наданих позивачем документів, страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 05 місяців 29 днів, з них стаж за вислугу років та стаж на посадах прокурорів - 19 років 10 місяців 07 днів, зарахований на дату звернення. ГУ ПФУ в Сумській області до страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності позивача. Разом з цим, керуючись вимогами ч. 6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" до вислуги років, як працівнику прокуратури, не враховано час роботи на посадах державних службовців з 12.05.1994 по 15.04.2002, у зв'язку з відсутністю у позивача на цей час вищої освіти. Вважає, що управління у спірних правовідносинах діяло правомірно, в межах повноважень та у спосіб встановлений законом. При цьому зауважує, що питання щодо призначення, нарахування та виплати пенсійного забезпечення працівників прокуратури покладаються на органи Пенсійного фонду, є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Позивач не реалізувала своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 22.03.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 30.03.2023 за №184250004899 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної вислуги років.
У вказаному рішенні зазначено, що до вислуги років, як працівнику прокуратури, не враховано час роботи на посадах державних службовців з 12.05.1994 по 15.04.2002, у зв'язку з відсутністю юридичної освіти.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимога до осіб, які займають посади державних службовців, щодо наявності в них вищої юридичної освіти, не діяла на час проходження ОСОБА_1 державної служби до 01.09.1999, а внесена законодавцем лише з 01.09.1999 на підставі наказу Головного управління державної служби України № 65 від 01.09.1999, а вимога щодо наявності вищої освіти для роботи державного службовця в органах прокуратури була регламентована ч.5 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру" №1789-ІІ (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12.07.2001 №2663-ІІІ).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що період роботи з 12.05.1994 по 01.09.1999 на посадах державного службовця Шосткинського міського суду повинні були бути враховані відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру".
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (Далі - Закон №1697-VII), визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Статтею 86 Закону № 1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
Працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті.
Частинами 6-8 статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров'я, у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв'язку із скороченням кількості прокурорів, у зв'язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
За частиною 13 статті 86 Закону №1697-VII, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Таким чином, необхідною умовою для призначення пенсії за вислуги років є наявність на день звернення необхідного стажу роботи, що зараховується до вислуги років у розмірі 25 років, з якого обов'язкова наявність стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років, до якого, зокрема, зараховується час роботи на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою.
При цьому норма частини 6 ст. 86 Закону № 1697 дає підстави для висновку, що умовою зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, часу роботи на посадах державних службовців, є як наявність кваліфікаційних вимог у вигляді вищої юридичної освіти для такої посади, так і фактична наявність у особи, що займає таку посаду, вищої юридичної освіти. Тобто, час роботи на посадах державних службовців, які займають особи без вищої юридичної освіти, не може бути зарахованим до вказаної вислуги років.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 464/7474/16-а.
Також, у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року (справа № 344/11838/14-а) викладена правова позиція, відповідно до якої до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, не може зараховуватися трудова діяльність на посаді державного службовця, кваліфікаційні умови якої (посади) не вимагали від особи, яка її обіймала, вищої юридичної освіти, а особа, яка фактично її обіймала, такої освіти не мала; чи коли через якийсь час на підставі нормативного регулювання такі умови до згаданої посади були запроваджені, а особа, яка продовжувала її обіймати, здобула вищу юридичну освіту; або містить такі умови, але особа, яка обіймала посаду державного службовця, не мала відповідної освіти чи мала спеціальну, гуманітарну чи іншу вищу освіту, але не юридичну, тощо.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що норми ч. 6 ст. 86 Закону №1697 передбачають зарахування до стажу часу роботи особи на посадах державних службовців за наявністю у особи вищої юридичної освіти, а не обіймання посади державного службовця, яка вимагає наявність вищої юридичної освіти. Тобто, у спірному випадку обов'язкова наявність у особи вищої юридичної освіти, незалежно від займаної нею посади державної служби.
Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , судом встановлено таку хронологію роботи позивача, зокрема:
- запис № 2 від 21.12.1992 - переведено на посаду судового розпорядника суду (наказ №25 від 21.12.1992);
- запис № 3 від 12.05.1994 - згідно з Законом України «Про державну службу» присвоєно 15 ранг державного службовця. Присяга державного службовця прийнята (наказ №40 від 12.05.1994);
- запис № 4 від 13.05.1996 - присвоєно 14 ранг державного службовця (наказ №54-к від 13.05.1996);
- запис № 5 від 17.09.1996 - переведена на посаду секретаря судового засідання (наказ №30 від 17.09.1996);
- запис № 6 від 20.01.2000 - згідно ст.25, 26 Закону України «Про державну службу» присвоєно 13 ранг державного службовця (наказ №12/08-90-1 від 20.01.2000);
- запис № 7 від 18.05.2000 - переведена на посаду консультанта суду (наказ №20 від 18.05.2000);
- запис № 8 від 23.01.2002 - згідно ст.25, 26 Закону України «Про державну службу» присвоєно 12 ранг державного службовця (наказ №18 від 17.01.2002);
- запис № 9 від 15.04.2002 - звільнено з посади консультанта за власним бажанням (ст.38 КЗпПУ) (наказ № 14 від 15.04.2002);
- запис № 10 від 16.04.2002 - прийнята на посаду виконуючого обов'язки помічника Шосткинського міжрайонного прокурора (наказ №122 від 16.04.2002);
- запис № 11 від 18.02.2005 - призначена на посаду помічника Шосткинського міжрайонного прокурора (наказ №53 від 18.02.2005);
- запис № 12 від 28.12.2010 - переведена на посаду старшого помічника Шосткинського міжрайонного прокурора (наказ №1156к від 28.12.2010);
- запис № 13 від 07.02.2011 - прийнята Присяга працівника прокуратури;
- запис № 14 від 06.06.2012 - у зв'язку частковою зміною структури та штатного розпису прокуратури Сумської області призначена старшим прокурором Шосткинської міжрайонної прокуратури (наказ №553к від 06.06.2012;
- запис № 15 від 21.09.2015 - переведена на посаду прокуратури Шосткинської міжрайонної прокуратури (наказ №719к від 21.09.2015);
- запис № 16 від 14.12.2015 - звільнена з посади прокурора Шосткинської міжрайонної прокуратури та органів прокуратури Сумської області у зв'язку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України та п.9 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" (наказ №973к від 14.12.2015);
- запис № 19 від 17.01.2017 - призначена прокурором Шосткинської міської прокуратури (наказ № 10к від 16.01.2017);
- запис № 20 від 15.03.2021 - переведена на посаду прокурора Шосткинської окружної прокуратури (наказ № 99к від 12.03.2021).
Зі змісту рішення відповідача від 30.03.2023 № 184250004899 судом встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 30 років 05 місяців 29 днів, з них стаж за вислугу років та стаж на посадах прокурорів - 19 років 10 місяців 07 днів, зарахований на дату звернення.
Відповідачем не зараховано до стажу роботи за вислугу років відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону №1697 періоди роботи позивача: з 12.05.1994 по 16.09.1996 на посаді судового розпорядника Шосткинського міськсуду; з 17.09.1996 по 17.05.2000 на посаді секретаря судового засідання Шосткинського міськсуду та з 18.05.2000 по 15.04.2002 на посаді консультанта Шосткинського міськсуду, через відсутність у ОСОБА_1 у вказаний період вищої юридичної освіти.
Як свідчать матеріали справи, диплом серії ХА №25917171 про повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство» за кваліфікацією юрист позивач отримала 05.02.2005 /а.с.13/.
Оскільки позивач працювала на посадах державного службовця у період з 12.05.1994 по 15.04.2002, але не мала вищої юридичної освіти, то відповідач, зробив обґрунтований висновок про відмову позивачу зарахувати такий стаж до вислуги років, відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону №1697 та відмовив у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу для призначення пенсії за вислугу років на час її звернення з такою заявою.
Враховуючи зазначене, вирішуючи справу, колегія суддів вважає, що відповідач при прийняті рішення діяв в межах своїх повноважень і відповідно до закону, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років і правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відсутні, а тому позивачу у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - задовольнити.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 по справі № 480/3434/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова