21 березня 2024 р. Справа № 520/9779/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 (суддя Мар'єнко Л.М.; м. Харків) по справі № 520/9779/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині зменшення розміру пенсії за віком та інших пенсійних надбавок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 5261,39 грн до 4309,63 грн при здійсненні перегляду розрахунку пенсії та її виплати з 01.11.2021, так як перегляд розрахунку пенсії ОСОБА_1 було проведено без дотримання гарантій, передбачених Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також з порушенням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку і невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком та інших пенсійних надбавок з 01.11.2021 відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок і виплату пенсії та інших пенсійних надбавок ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.11.2021 з урахуванням раніше виплачених сум, з проведенням в подальшому перерахунків пенсії відповідно до змін, що відбуваються в пенсійному законодавстві.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 520/10142/19 відповідачем здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком та інші пенсійні надбавками з 10.04.2014 з урахуванням індексу інфляції, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом розмір якої склав 5261,39 грн, однак відповідач прийняв рішення № 963430189950 від 25.10.2021 яким зменшив розмір пенсії позивача до 4309,63 грн. Вважаючи таке рішення органу пенсійного фонду незаконним та таким, що порушує конституційне право позивача на достатнє пенсій забезпечення, останній звернувся до суду з даним позовом.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 16 жовтня 2023 року вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1 та частково задовольнив позов.
Визнав протиправним та скасував протокольне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 963430189950 від 25.10.2021 про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 1409934 4), яка полягає у нездійсненні перерахунку і невиплаті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком та інших пенсійних надбавок з 01.11.2021 відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 №849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому".
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок і виплату пенсії та інших пенсійних надбавок ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 № 849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому" з 01.11.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 793 (сімсот дев'яносто три) гривні 92 копійки.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення з порушенням судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплату пенсії за віком позивачу було поновлено з 10.04.2014 згідно з постановою Московського районного суду від 12.12.2014 по справі № 643/17990/14-а, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 по справі №643/17990/14-а та ухвалою Вищого Адміністративного суду від 03.03.2015. В подальшому пенсію позивачу було перераховано з 10.04.2014 відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 по справі № 520/10142/19 та ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі № 520/10142/19. При ретельній перевірці пенсійної справи було виявлено, що безпідставно проведено перерахунки пенсії відповідно до ч. 2, 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 та ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі № 520/10142/19 не містять зобов'язань щодо подальших перерахунків пенсії. У жовтні 2021 року розрахунок пенсії позивача було переглянуто з 01.11.2021, оскільки судовими рішеннями, згідно з якими провадилось поновлення, нарахування та виплата пенсії, не обумовлено проведення перерахунків пенсії відповідно до змін, що відбуваються в пенсійному законодавстві. Виплату пенсії у перерахованому розмірі здійснено, починаючи з листопада 2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому» (зі змінами) від 16.09.2020 № 849 передбачено встановлення щомісячної компенсаційної виплати особам, які отримують пенсію і яким виповнилося 75 років до досягнення 80-річного віку та яким виповнилося 80 років і більше. На запит Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про можливість встановлювати зазначену щомісячну компенсаційну виплату особам 75 років і старше, які виїхали на постійне місце проживання за кордон та які отримують пенсію на підставі рішення суду, яким органи Пенсійного фонду України зобов'язано поновити виплату пенсії (без зазначення щодо подальших перерахунків), Пенсійним фондом України надано роз'яснення, відповідно до якого розміри пенсій, поновлені на виконання судових рішень, особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, переглядаються у випадку, якщо це передбачено відповідним рішенням суду. Розрахунок пенсії на 01.11.2021 (розмір пенсії на момент 03.03.2020 - набрання законної сили рішення суду по справі № 520/10142/19): розмір пенсії за віком (ст.27) (10507.69 * 0.46500) 3965.65 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.І. абз.2) (за 21 р.) 343.98 грн; загальний розмір пенсії 4309.63 грн. Таким чином, Головним управлінням переглянуто розрахунок пенсії з 01.11.2021 та приведено у відповідність, враховуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі № 520/10142/19.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту доводів апеляційної скарги встановлено, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, тому оскаржене судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі №520/10142/19, яке набрало законної сили 03.03.2020 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку та невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком та інших пенсійних надбавок відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком та інші пенсійні надбавки з 10.04.2014 з урахуванням індексу інфляції, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку та невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком та інших пенсійних надбавок з урахуванням загального страхового стажу за період з 24.10.1953 по 06.06.2000, який складає 46 років 06 місяців 09 днів.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком та інші пенсійні надбавки з 10.04.2014 з урахуванням загального страхового стажу за період з 24.10.1953 по 06.06.2000, який складає 46 років 06 місяців 09 днів.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання рішення суду, управління пенсійного фонду здійснило перерахунок пенсії позивача, з урахуванням інших пенсійних надбавок з 10.04.2014 та індексу інфляції, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом, розмір якої станом на жовтень 2020 року склав 5261,39 грн, а саме: розмір пенсії за віком - 4886,08 грн, доплата за понаднормовий стаж (за 21 рік) - 389,34 грн, компенсаційна виплата 80-ти річним - 500 грн (а.с.117).
Разом з тим, рішенням № 963430189950 від 25.10.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір пенсії після перерахунку зменшився до 4309,63 грн та розрахований з таких складових: розмір пенсії за віком - 3965,65 грн, доплата за понаднормовий стаж (за 21 рік) - 343,98 грн (а.с.119).
На звернення представника позивача стосовно підстав зменшення пенсійних виплат, відповідач листом від 30.06.2022 № 5538-7945/Х-02/8-2000/22 повідомив, що при ретельній перевірці пенсійної справи ОСОБА_1 було виявлено, що безпідставно проведено перерахунки пенсії відповідно до ч.2, 3 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 та ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 по справі №52010142/19 не містять зобов'язань щодо подальших перерахунків пенсії. Відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.11.2021 розрахунок пенсії переглянуто та приведено у відповідність, враховуючи рішення суду від 06.12.2019 та ухвалу від 03.03.2020 (рішення № 963430189950 від 25.10.2021) (а.с.45).
Не погодившись з таким рішенням відповідача щодо зменшення розміру пенсії, вважаючи свої права на достатнє пенсійне забезпечення порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача у жовтні 2021 року безпідставно не врахував приписи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 520/10142/19 в частині нарахування пенсії позивачу з урахуванням загального страхового стажу 46 років 06 місяців 09 днів, індексу інфляції та у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а також положення п. 4 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 № 849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому", внаслідок чого розмір пенсії позивача після перерахунку суттєво зменшився.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування.
За правилами статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно частини 1 та абзацу 1 частини 2 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
При цьому, пункт 4 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком 21.01.1996 року, тобто до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В подальшому розмір пенсії постійно переглядався на підставі постанов Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2014 у справі №643/17990/14-а, від 09.07.2015 у справі № 643/887/15-а, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 643/8865/16 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі 3520/10142/19.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі №520/10142/19, яке набрало законної сили 03.03.2020 року, задоволено позовні вимоги позивача, та, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком та інші пенсійні надбавки з 10.04.2014 з урахуванням індексу інфляції, у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком та інші пенсійні надбавки з 10.04.2014 з урахуванням загального страхового стажу за період з 24.10.1953 по 06.06.2000, який складає 46 років 06 місяців 09 днів.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Положення статті 22 Конституції України вказують на те, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З протоколів перерахунку пенсії ОСОБА_1 , наданих відповідачем на вимогу суду встановлено, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 06.12.2019 у справі № 520/10142/19, однак, при здійсненні наступного перерахунку, яке оформлено протокольним рішенням № 963430189950 від 25.10.2021, приписи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 у справі № 520/10142/19 в частині нарахування пенсії позивачу з урахуванням загального страхового стажу 46 років 06 місяців 09 днів, індексу інфляції та у розмірі, не нижчому від прожиткового мінімуму, встановленого законом, управлінням пенсійного фонду враховано не було. При цьому розмір пенсії всупереч пункту 4 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після перерахунку суттєво зменшився, а також припинено виплату встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 №849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому" як особі, якій виповнилося 80 років і більше.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до п.п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.
Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства" ("Stretch V. The United Kingdom" №44277/98). У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
Також, у пункті 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини" (заява №42527/98) від 12.07.2001, Суд нагадує, що, згідно з усталеною практикою органів Конвенції, "майно" може являти собою "існуюче майно" або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.
При цьому, враховуючи принцип справедливості та недопущення зловживання повноваженнями під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.
Згідно частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог позивача шляхом скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №963430189950 від 25.10.2021 про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а також визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку і невиплаті позивачу пенсії за віком та інших пенсійних надбавок з 01.11.2021 відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 №849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому" та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та інших пенсійних надбавок позивачу відповідно до частин 2, 3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 №849 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому" з 01.11.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 по справі № 520/9779/22 - залишити без змін в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова