21 березня 2024 р. Справа № 520/17207/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., по справі № 520/17207/23
за позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 43)» (далі за текстом - позивач, ДП "Підприємство ДКВС України (№ 43)") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 03.04.2023 № 00/6827/0416 про зобов'язання сплатити штраф з ПДВ у розмірі 120127,70 грн..
В обґрунтування позову зазначив, що під час проведення перевірки відповідач не встановив умисел у податковому правопорушенні, неправильно кваліфікував дії позивача та незаконно зобов'язав сплатити штраф. Наголосив на тому, що штрафні санкції з ПДВ, нараховані та застосовані контролюючим органом відповідно до протиправного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 03.04.2023 № 00/6827/0416 року, за межами 1095 днів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі №520/17207/23 адміністративний позов Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№43)» до Головного управління ДПС в Харківській області задоволено повністю.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та викладення в оскаржуваному рішенні висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 520/17207/23 та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач не вжив достатніх заходів щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов'язань на досить великий строк при обізнаності платника податків із наявністю обов'язку щодо своєчасної сплати податкового зобов'язання. У зв'язку з чим, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та винесеним відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації суб'єктів господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 08680885, у якості платника податків (у тому числі і ПДВ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області.
Уповноваженими особами ГУ ДПС у Харківській області проведена камеральна перевірка позивача з питань дотримання термінів сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість: по податковій декларації за звітний період січень 2018 року від 19.02.2018 №9025115290; по податковій декларації за звітний період лютий 2018 року від 20.03.2018 № 9048626686; по податковій декларації за звітний період березень 2018 року від 17.04.2018 № 9070245988; по податковій декларації за звітний період квітень 2018 року від 17.05.2018 № 9095651453; по податковій декларації за звітний період травень 2018 року від 19.06.2018 № 9122935866; по податковій декларації за звітний період червень 2018 року від 18.07.2018 № 9148055093; по податковій декларації за звітний період липень 2018 року від 16.08.2021 № 9173790913; по податковій декларації за звітний період серпень 2018 року від 19.09.2018 № 9173790913; по податковій декларації за звітний період вересень 2018 року від 18.10.2018 № 9227644474; по податковій декларації за звітний період жовтень 2018 року від 20.11.2018 № 9556977704; по податковому повідомленню-рішенню від 14.11.2018 №185191215; по податковому повідомленню-рішенню від 14.11.2018 № 185211215; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додатку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок наданий до податкової декларації з податку на додатку вартість за період жовтень 2018 року від 14.12.2018 № 9279951397; по уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додатку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок наданий до податкової декларації з податку на додатку вартість за період травень 2018 року від 18.07.2018 № 9147771124; по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА України від 07.12.2010 № 927 (від 30.06.2014 № 9); по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА України від 07.12.2010 № 927 (від 25.01.2013 № 2а7166/110); по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, наказ ДПА України від 07.12.2010 №927 (від 26.07.2012 2а-4512/08).
За результатами перевірки складено акт від 23.04.2021 № 7067/20-40-18-17-10/08680885, яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ по зазначеним податковим деклараціям, податковим повідомленням-рішенням, уточнюючим розрахункам податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та рішенням суду про розстрочення податкового боргу, чим порушено пункт 50.1 статті 50, пункт 57.1 статті 57, пункт 57.3 статті 57 ПК України.
При цьому, у вказаному акті контролюючим органом вчинене платником податків діяння було кваліфіковано у якості правопорушення, відповідальність за яке передбачена положеннями пунктів 124.2, 124.3 статті 124 ПК України (а.с. 41-54).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем 03.04.2023 прийнято податкове повідомлення-рішення №00/6827/0416 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати ПДВ у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання у сумі 120 127,70 грн. (а.с. 34-35).
Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом про визнання його протиправним та скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності спірного податкового-повідомлення рішення, оскільки визначені останнім штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі рішень судів у справах № 9, №2 а-7166/110, № 2а-4512/08 накладені відповідачем на позивача поза межами строку 1095 днів, встановленого статтею 102 ПК України, що є окремою, самостійною і цілком достатньою підставою для скасування такого рішення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.
Цим Кодексом передбачено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
Зокрема, як встановлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У розумінні підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
На виконання приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За змістом положень статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно зі статтею 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 цього Кодексу (стаття 114 ПК України).
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що контролюючий орган має право провести камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, тобто до закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, тобто виключно в межах зазначеного строку контролюючий орган має право притягнути платника податків до фінансової відповідальності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.07.2019 по справі № 820/11541/13-а.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваним податковим-повідомленням рішенням відповідачем нараховано штрафні санкції за порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених зобов'язань, зокрема, за рішеннями суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (справи № 9, № 2а-7166/110, № 2а-4512/08).
Так, з наявного в матеріалах справи додатку до оскаржуваного податкового-повідомлення рішення судом апеляційної інстанції встановлено наступне:
- за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу № 9 (наказ ДПА України від 07.12.2010 № 927), граничний термін сплати зобов'язання - 30.06.2014, фактично сплачено: 31.03.2017, 31.08.2017, 30.11.2020, 23.07.2020, 25.08.2020, 24.02.2021, 24.02.2020, 31.10.2016, 31.01.2017, 02.08.2017, 31.12.2016, 30.11.2016, 23.07.2021, 31.08.2017, 30.09.2016, 23.07.2020, 31.10.2016, 30.04.2017, 25.08.2020, 31.08.2016, 23.07.2020, 23.10.2020, 30.06.2017, 30.11.2016, 24.02.2020, 24.02.2021, 31.01.2017, 23.07.2020, 23.10.2020, 24.11.2020, 30.09.2016, 23.12.2019, 26.06.2020, 23.03.2020, 31.08.2016, 30.11.2020, 23.12.2019, 31.08.2016, 28.02.2017, 23.07.2020, 24.02.2020, 23.03.2020, 24.09.2020, 23.10.2020, 23.03.2020, 31.08.2016, 24.02.2020, 31.05.2017, 31.08.2016, 31.08.2017, 28.02.2017;
- за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у справі № 2а7166/110) граничний термін сплати зобов'язання - 25.01.2013, фактично сплачено : 31.05.2017, 31.10.2016, 31.12.2016, 02.08.2017, 23.03.2020, 25.08.2020, 23.07.2020, 15.05.2019, 31.03.2017, 30.06.2017, 26.03.2019, 23.07.2020, 28.02.2017, 31.08.2017, 23.12.2019, 05.02.2018, 24.02.2021, 30.09.2016, 30.08.2016, 30.04.2017, 26.04.2019, 24.02.2020, 30.11.2020, 23.10.2020, 31.10.2016, 30.11.2016, 31.01.2017, 30.04.2017;
- за рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (у справі № 2а-4512/08) граничний термін сплати зобов'язання - 26.07.2012, фактично сплачено : 05.02.2018, 31.12.2016, 30.01.2017, 18.12.2018, 14.12.2018, 30.01.2017, 28.02.2017, 27.12.2018, 31.08.2016, 31.10.2016, 30.01.2017, 18.12.2018, 30.01.2017, 18.12.2018, 26.12.2018, 31.08.2016, 31.10.2016, 30.11.2016, 26.12.2018, 18.12.2018, 28.02.2017, 30.06.2017, 30.09.2016, 14.12.2018, 18.12.2018, 26.12.2018, 27.12.2018, 30.03.2017, 31.08.2017, 28.02.2017, 30.11.2016, 28.02.2017, 28.12.2018, 14.12.2018, 26.12.2018, 05.02.2018, 14.12.2018, 31.10.2016, 18.12.2018, 30.04.2017, 26.12.2018, 27.12.2018, 30.11.2016, 18.12.2018, 02.08.2017, 31.05.2017, 14.12.2018, 31.08.2017, 28.02.2017, 30.09.2016.
Враховуючи, що останніми днями граничного строку сплати грошових зобов'язань за вказаними рішеннями є 30.06.2014, 25.01.2013 та 26.07.2012, сплата яких фактично відбулася в 2016-2020 роках, дату складення акту № 7067/20-40-18-17-10/08680885, яким встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ (23.04.2021), слід дійти висновку, що накладення на позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рішеннями про розстрочення (відстрочення) податкового боргу у справах № 9, № 2а-7166/110, № 2а-4512/08 відбулося вочевидь поза межами строку 1095 днів, визначеного статтею 102 ПК України, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у частині нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених зобов'язань по вказаним рішенням.
При ухваленні спірного рішення відповідачем також не враховано, що на виконання одного з наведених вище рішень суду про розстрочення виконання судового рішення (по справі № 2а-4512/08) ДП "Підприємство ДКВС (№ 43)" самостійно сплачено заборгованість, що підтверджується копією листа ГУ ДПС у Харківській області від 01.07.2020 № 23637/10/20-40-58-08-10 (а.с. 28).
З огляду на викладене, враховуючи порушення контролюючим органом визначеного статтею 102 ПК України граничного 1095-денного строку для застосування фінансових санкцій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 03.04.2023 № 00/6827/0416 про зобов'язання сплатити штраф з ПДВ у розмірі 120127,70 грн..
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 по справі № 520/17207/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді В.Б. Русанова О.А. Спаскін