21 березня 2024 року справа №200/5906/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 р. у справі №200/5906/23 (головуючий І інстанції Арестова Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеженні максимального розміру пенсії ОСОБА_1 при перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі №200/4775/22, з 01.09.2023, та на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/1844/23 з 01.10.2023;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2023, та в подальшому з 01.10.2023 пенсію за вислугу років на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі №200/4775/22, та Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/1844/23, без обмеження максимального розміру пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 р. позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо застосування обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час перерахунку пенсії за вислугу років на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі №200/4775/22 та від 14.06.2023 у справі №200/1844/23. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі №200/4775/22, та з 01.10.2023 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/1844/23, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб не залежно від дати призначення пенсії.
Отже, на даний час розмір пенсі із урахуванням надбавок, […], індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі №200/4775/22, яке набрало законної сили 02.08.2023, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення відсоткового розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 90 відсотків до 70 відсотків при перерахунку пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року по справі № 200/12077/21 на підставі оновленої довідки від 26 травня 2021 року № 33/25-1033.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23 лютого 2022 року №0503001008-МВС про перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 1 березня 2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року виходячи із 90 відсотків грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області № 33/25-1033 від 26 травня 2021 року - з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі №200/1844/23, яке набрало законної сили 20.09.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні і виплати з дати перерахунку пенсії з 01.03.2022 року доплати до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року щомісячну доплату в розмірі 2000 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
12.08.2023 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом (повторно від 06.08.2023) в якому, зокрема, просив:
1. Розглянути запита адвоката Овчаренко О.О., який діє в захист інтересів громадянина України ОСОБА_1 від 06.08.2023 та 12.08.2023.
2. Виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі №200/4775/22, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 виходячи з розміру 90%.
3. Надати копію протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду.
4. Повідомити, яка заборгованість Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перед ОСОБА_1 виникла після виконання рішення суду, та повідомити коли буде виплачено заборгованість після виконання рішення суду.
16.08.2023 відповідач листом вих.№0500-0202-8/69929 надав відповідь на адвокатський запит, в якому, зокрема, зазначив наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі №200/4775/22, яке набрало законної сили 02.08.2023, в серпні 2023 року проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 виходячи з 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-1033 від 26.05.2021 з урахування раніше виплачених сум.
Доплата до пенсії у загальній сумі 29675,52 грн.
Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та членам їх сімей згідно зі статтею 8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Отже, виплата коштів на виконання рішення суду здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
22.08.2023 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом в якому, зокрема, просив:
1. Розглянути адвокатський запит адвоката Овчаренко О.О., який діє в захист інтересів громадянина України ОСОБА_1 .
2. Виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі №200/1844/23, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713, починаючи з 01.02.2022.
3. Надати копію протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду.
4. Повідомити, яка заборгованість Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перед ОСОБА_1 виникла після виконання рішення суду, та повідомити коли буде виплачено заборгованість після виконання рішення суду.
28.09.2023 відповідач листом вих.№0500-0203-8/82546 надав відповідь на адвокатський запит, в якому, зокрема, зазначив наступне.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі №200/1844/23, яке набрало законної сили 20.09.2023, у вересні 2023 року поновлено нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2022 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713.
Після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 у справі №200/4775/22, яке набрало законної сили 02.08.2023, пенсія ОСОБА_1 виплачується виходячи з 90% грошового забезпечення.
Приймаючи до уваги, що пенсійна виплата ОСОБА_1 здійснюється з обмеженим розміром, доплата до пенсії після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 у справі №200/1844/23 за період з 01.03.2022 по 30.09.2023 відсутня.
Відповідно до виписки з протоколу перерахунку пенсії від 16.08.2023 по пенсійній справі №0503001008 (МВС) ОСОБА_1 щомісячна доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відсутня, основний розмір пенсії складає 90% грошового забезпечення. Всього призначено пенсію в розмірі 26412,03 грн. Призначено загальний розмір пенсії щомісячно у сумі 20930,00 грн.
Відповідно до виписки з протоколу перерахунку пенсії від 27.09.2023 по пенсійній справі №0503001008 (МВС) ОСОБА_1 щомісячна доплата по постанові Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (згідно рішення суду) складає 2000,00 грн., основний розмір пенсії складає 90% грошового забезпечення. Всього призначено пенсію в розмірі 28412,03 грн. Призначено загальний розмір пенсії щомісячно у сумі 20930,00 грн.
Відповідно витягу з електронної пенсійної справи №0503001008 (МВС) ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії з 01 вересня 2023 року на виконання рішення суду підсумок пенсії (з надбавками) склав 26412,03 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
Тобто, після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі №200/4775/22, яке набрало законної сили 02.08.2023, нарахований розмір пенсії із усіма надбавками склав 28412,03 грн., а після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі №200/1844/23, яке набрало законної сили 20.09.2023, нарахований розмір пенсії із усіма надбавками склав 26412,03 грн.
За результатами перерахунку пенсії згідно рішень суду відповідачем розраховано до виплати позивачу:
з березня по серпень 2023 року - 20876,02 грн. в місяць;
з вересня по жовтень 2023 року - 20930,00 грн. в місяць.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, врегульовано Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII).
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
Відповідно до положень статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом №3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесені зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
На момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони суперечать одна одній.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
Приписами частини 7 статті 43 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) знову ж таки передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Окрім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 року №911-VIII дія цього закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року, в той час коли пенсія позивачу призначена ще задовго до 01 січня 2016 року, а саме 14 жовтня 2011 року.
Проте, варто зазначити, що частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016.
Буквальне розуміння змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
За таких обставин, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №1774 від 06 грудня 2016 року зміни до частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, внесені Законом №1774-VIII до частини 7 статті 43 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни є повторним запровадженням нормативного регулювання, яке Конституційний Суд визнав неконституційним, а тому слід констатувати, що ці зміни самі по собі не створюють підстав для обмеження максимального розміру пенсії. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17 та ряду інших.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 у справі №240/7087/20.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2023 по справі №200/4775/22 зобов'язано орган пенсійного фонду здійснити перерахунок з 01.12.2019, а рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.06.2023 по справі №200/1844/23 зобов'язано орган пенсійного фонду здійснити перерахунок з 01.03.2022, та як встановлено судом вище, останнім застосовано обмеження пенсії максимальним розміром саме при виконанні вказаних судових рішень з 01.09.2023 та з 01.10.2023, що підтверджується відповідачем, відтак оскаржувані дії щодо застосування обмеження пенсії є протиправними.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 р. у справі №200/5906/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 р. у справі №200/5906/23 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко