21 березня 2024 року справа №360/7244/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 р. у справі №360/7244/21 (головуючий І інстанції Є.О. Кисельова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 30.07.2021 №121130003290 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 01.10.2014 по 31.10.2014 та з 03.08.2015 по 02.08.2016, та щодо відмови в призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи: з 17.07.2000 по 31.03.2002 та з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, та з 01.10.2014 по 31.10.2014, коли він працював у 6-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України; з 03.08.2015 по 02.08.2016 коли він працював у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України;
- призначити з 10.03.2021 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 30 липня 2021 року №121130003290 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зарахувати та до пільгового стажу періоди роботи: з 17 липня 2000 року по 31 березня 2002 року, з 01 квітня 2004 року по 31 грудня 2006 року, з 01 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та з 03 серпня 2015 року по 02 серпня 2016 року, з 10 березня 2021 року.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що до підземного пільгового стажу не зараховані наступні періоди роботи позивача:
1) з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 08.11.2014 по 09.11.2014 - у зв'язку з відсутністю інформації про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу;
2) з 01.10.2014 по 31.10.2014 - у зв'язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3) з 03.08.2015 по 02.08.2016 - оскільки в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2021 № 9, виданій Другим воєнізованим гірничорятувальним загоном, зазначений період не визначений як пільговий.
Записи в трудовій книжці лише підтверджують період знаходження працівника в трудових відносинах з підприємством, а не тривалість роботи в шкідливих умовах праці повний робочий день.
Згідно даних по спеціальному стажу індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та враховуючі записи трудової книжки НОМЕР_1 від 14.10.1992 позивач працював 09.12.2002 по 31.12.2003 помічником командира загону, з 01.01.2007 по 07.11.2014 - заступником командира загону у шостому воєнізованому гірничорятувальному загоні, з 10.11.2014 по 31.05.2015 - помічником командира загону в десятому воєнізованому гірничорятувальному загоні, з 01.06.2015 по 10.03.2021 - виконуючим обов'язки командира загону, командиром загону в другому воєнізованому гірничорятувальному загоні.
Помилково при винесенні рішення про відмову в призначенні пенсії від 30.07.2021 №121130003290 вищезазначені періоди було зараховано до підземного пільгового стажу роботи відповідно до Постанови 202 замість Списку №1.
Таким чином, за попереднім розрахунком підземний пільговий стаж роботи ОСОБА_1 , відповідно до Постанови 202 складає 3 роки 05 місяців 18 днів, підземний стаж за провідними професіями - 2 роки 1 місяць 18 днів, пільговий стаж за списком 1 - 14 років 7 днів.
Права на зарахування кожного повного року зазначених періодів роботи за 9 місяців (відповідно до Роз'яснення №8) до підземного пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до Постанови 202 у заявника не має, оскільки відсутній необхідний 10 - річний підземний стаж роботи за провідними професіями (стаж роботи за провідними професіями складає 2 роки 1 місяць 18 днів).
Крім того, суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
10.03.2021 позивач звернувся до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області із заявою, відповідно до якої просив призначити пенсію за віком, зазначивши при цьому, що пенсія на іншій підставі не призначалась, на момент звернення працює. Вказана заява разом із додатками до неї була прийнята посадовими особами відповідача та зареєстрована за № 1175.
За результатами розгляду вказаної заяви УПФУ в м. Лисичанську Луганської області було прийнято рішення від 15.03.2021 № 121130002320 «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно статті 114 пункту 3 частини 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 по справі №360/2731/21, набрало законної сили 20.07.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 15.03.2021 №121130002320 «Про відмову в призначенні пенсії за віком згідно пункту 3 частини 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020, зареєстровану за № 4735, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Ухвалою суду від 22.07.2021 виправлено описку в тексті рішення суду від 17.06.2021 по справі № 360/2731/21, викладено абзац третій резолютивної частини рішення суду від 17.06.2021 у справі №360/2731/21 в наступній редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2021, зареєстровану за № 1175, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні».
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 по справі № 360/2731/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 30.07.2021 № 121130003290.
Відповідно до змісту вказаного рішення вбачається, що повторно розглянувши заяву ОСОБА_1 від 10.03.2021 відповідачем зараховані наступні періоди: з 26.12.1994 по 23.02.1998 - «П/О» «Торезантрацит» (мова оригіналу); з 09.03.1998 по 08.05.1998, з 25.05.1998 по 12.04.1999 - шахта «Ударник» (мова оригіналу); з 01.11.1999 по 12.07.2000 - шахта «Донецька»; з 01.04.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2007 по 31.05.2011, з 01.07.2011 по 14.09.2014, з 01.11.2011 по 07.11.2014 - 6-й воєнізований гірничорятувальний загін; з 10.11.2014 по 31.05.2015 - Десятий воєнізований загін (довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 04.11.2020 № 01/410); з 01.06.2015 по 02.08.2015, з 03.08.2016 по 18.09.2019, з 22.09.2019 по 03.11.2019, з 07.11.2019 по 27.11.2019, з 01.12.2019 по 10.03.2021 - Другий воєнізований гірничорятувальний загін (довідка про підтвердження наявного трудового стажу від 10.03.2021 № 9).
До підземного пільгового стажу не зараховані періоди: з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.04.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 08.11.2014 по 09.11.2014 у 6-му воєнізованому гірничорятувальному загоні у зв'язку із відсутністю інформації про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу; з 01.10.2014 по 31.10.2014 у 6-му воєнізованому гірничорятувальному загоні у зв'язку із відсутністю інформації в індивідуальних відомостях про застраховану особу про сплату внесків; з 03.08.2015 по 02.08.2016 у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні, оскільки цей період не визначений, як пільговий в довідці підприємства від 10.03.2021 № 9; з 19.09.2019 по 21.09.2019, з 04.11.2019 по 06.11.2019 у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні у зв'язку з перебуванням у відпустках без збереження заробітної плати, що зазначені у довідці від 10.03.2021 № 9.
Станом на 10.03.2021 (дата звернення) загальний страховий стаж позивача складає 25 років 06 місяців 04 днів, у тому числі стаж роботи на пільгових умовах 19 років 07 місяців 18 днів, а саме: стаж роботи як працівнику безпосередньо зайнятому повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (за умови зайнятості на таких роботах 25 років) складає 17 років 6 місяців 0 днів, стаж роботи на пільгових умовах за провідними професіями (за умови зайнятості на таких роботах 20 років) складає 2 рік 1 місяць 18 днів.
На підставі викладеного, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по причині відсутності необхідного стажу роботи на пільгових умовах на дату звернення за призначенням пенсії (10.03.2021).
Таким чином, судом встановлено, що спірними періодами роботи ОСОБА_1 є: з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2006 , з 01.06.2011 року по 30.06.2011, з 01.10.2014 по 31.10.2014 та з 03.08.2015 по 02.08.2016.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів апелянта, що до підземного пільгового стажу не зараховані наступні періоди роботи позивача:
1) з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 08.11.2014 по 09.11.2014 - у зв'язку з відсутністю інформації про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу;
2) з 01.10.2014 по 31.10.2014 - у зв'язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3) з 03.08.2015 по 02.08.2016 - оскільки в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2021 № 9, виданій Другим воєнізованим гірничорятувальним загоном, зазначений період не визначений як пільговий, суд зазначає наступне.
Відповідно трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_3 (в частині спірних періодів) наявні записи про роботу позивача:
6-й воєнізований гірничорятувальний загін Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- з 17.07.2000 прийнятий респіраторником;
- 19.11.2001 призначений командиром взводу;
- 09.12.2002 призначений помічником командира загону;
- 13.08.2004 призначений заступником командира загону;
- 07.11.2014 звільнений за переведенням до 10 ВГРЗ.
10-й воєнізований гірничорятувальний загін Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- 10.11.2014 прийнятий за переведенням з 6 ВГРЗ помічником командира загону;
- 31.05.2015 звільнений за згодою сторін.
2-й воєнізований гірничорятувальний загін Державної воєнізованої гірничорятувальної служби
- 01.06.2015 призначений в.о. командира загону;
- 10.06.2015 призначений командиром загону.
Тобто, в періоди з 09.12.2002 по 12.08.2004, з 13.08.2004 по 07.11.2014, з 10.11.2014 по 31.05.2015, з 01.06.2015 по 10.03.2021 позивач працював в Шостому, Десятому та Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні на посадах помічника командира загону, заступником командира загону, в.о. командира загону, командиром загону.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.11.2020 №01/410 підтверджено, що у період з 10.11.2014 по 31.05.2015 позивач працював на посаді помічника командира загону, зазначена посада передбачена постановою КМУ від 16.01.2003 №36 (Список 1, розділ 1, підрозділ 5).
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.03.2021 №9 підтверджено, що у період з 01.06.2015 по 02.08.2015 (1р.,1м.,1д.) позивач працював на посаді в.о. командира загону, та з 03.08.2016 по теперішній час на посаді командира загону, зазначена посада передбачена постановами КМУ від 16.01.2003 №36, від 31.03.1994 №202, від 24.06.2016 №461 (Список 1, розділ 1, підрозділ 5).
Відповідно до витягу з КП РС-право вбачається, що до пільгового стажу позивача (в частині спірних періодів) зараховано наступні періоди:
за постановою №202: з 01.04.2002 по 31.12.2003, з 01.01.2007 по 31.05.2011, з 01.07.2011 по 14.09.2014, з 01.11.2014 по 07.11.2014, з 10.11.2014 по 31.05.2015, з 01.06.2015 по 02.08.2015, з 03.08.2016 по 18.09.2019.
31.03.1994 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанова КМУ № 202).
До розділу ІІІ Постанови КМУ № 202 "Гірничорятувальні частини, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні та третьої категорії за газом" віднесені,
зокрема, респіраторники, а також командири відділень і взводів, їх заступники (помічники).
Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, розділом 1 підрозділом 5 якого передбачені респіраторним, командири взводів. їх заступники (помічники), командири відділень. їх заступники (помічники), командири загонів. їх заступники (помічники).
Також вказані посади передбачені Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
З 11 березня 1994 року по 16 січня 2003 рік діяв Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, відповідно до якої до посад пільгового призначення відносились: 10100000 ГІРНИЧІ РОБОТИ, 10106000; Гірничорятувальні частини (станції), 1010600а а) Робітники, 1010600а-14812 Набирачі проб у штатах (рудниках), пробовідбирачі, зайняті набиранням проб у шахтах; 1010600а-1 8029 Респіраторники, ремонтники респіраторів і протигазів; 10106006 б) Керівники і спеціалісти (командним склад); 10106006-22988 Командири взводів, їх заступники (помічники); 10106006-23003 Командири відділень, їх заступники (помічники); НОМЕР_4 Командири загонів. їх заступники (помічники); 10106006-23012 Командири пунктів, їх заступники (помічники).
З 16.01.2003 по 03.08.2016 діяв Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 № 36, відповідно до якої до посад пільгового призначення відносились: ГІРНИЧІ РОБОТИ; Аварійно-рятувальні частини (станції); 1.5а а) робітники; 1.5а набирачі проб у шахтах (рудниках); 1.5а ремонтувальники респіраторів та протигазів; 1.5а респіраторними; 1.5б 6) керівники та фахівці (командний склад); 1.5б командири взводів, їх заступники (помічники); 1.5б командири відділень, їх заступники (помічники); 1.5б командири загонів, їх заступники (помічники); 1.5б командири пунктів, їх заступники (помічники).
Постановою КМУ від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» було затверджено Список № 1, у п. 5 Розділу 1 якого значиться: Державна воєнізована гірничорятувальна служба. Особовий склад, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт.
Отже, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад та показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, в яких до посад пільгового призначення відносились, зокрема, командири загонів їх заступники (помічники), підлягає застосуванню при визначенні право на пенсію саме за віком.
Відповідно, позивач працював на посадах помічника командира загону, заступника командира загону, в.о. командира загону, командиром загону, які передбачені списком № 1 виробництва, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно зі Списком №202 право на пенсію незалежно від віку мають респіраторники, командири відділень і взводів, їх заступники (помічники) гірничорятувальних частин, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом.
Щодо доводів апелянта, що до підземного пільгового стажу не зараховані наступні періоди роботи позивача:
1) з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 08.11.2014 по 09.11.2014 - у зв'язку з відсутністю інформації про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу;
2) з 01.10.2014 по 31.10.2014 - у зв'язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу (Форма ОК-5), наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;
3) з 03.08.2015 по 02.08.2016 - оскільки в довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2021 № 9, виданій Другим воєнізованим гірничорятувальним загоном, зазначений період не визначений як пільговий, суд зазначає наступне.
Рішення відповідача від 30.07.2021 №121130003290, в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу роботи періодів з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 08.11.2014 по 09.11.2014 з підстав відсутності інформації про спеціальній стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу; прийнято не у відповідності до норм законодавства та без урахування висновків Луганського окружного адміністративного суду, наведених у рішенні від 17.06.2021 по справі №360/2731/21.
Щодо висновків у рішенні відповідача в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу підземної роботи періоду роботи з 01.10.2014 по 31.10.2014 з підстав відсутності інформації в індивідуальних відомостях про застраховану особу про сплату страхових внесків за цей період, суд зазначає наступне.
Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Ст.106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Враховуючи зазначене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні/перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була неоднаразово висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 04.06.2019 у справі №235/900/17, від 27.02.2019 у справі №242/1871/17 та № 423/3544/16-а.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 через несплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу роботи періоду з 03.08.2015 по 02.08.2016, з посиланням на те, що цей період не визначений, як пільговий у довідці підприємства від 10.03.2021 №9, суд зазначає.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні позивач працює з 01.06.2015.
У вказаній вище довідці підприємства від 10.03.2021 №9 зазначено, що до пільгового стажу відноситься період з 01.06.2015 по 02.08.2015. При цьому, також зазначено, що строк пільгового стажу за цей період складає 01 рік 01 місяць 01 день, що свідчить про те, що у довідці №9 від 10.03.2021 підприємство, помилково замість періоду з 01.06.2015 по 02.08.2016, вказано період з 01.06.2015 по 02.08.2015.
Тому допущена підприємством помилка, при видачі довідки №9 від 10.03.2021 про спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 , при наявності інших доказів про спеціальний стаж ОСОБА_1 за цей період, не може бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового підземного стажу періоду з 03.08.2015 по 02.08.2016.
Разом з тим, рішення відповідача від 30.07.2021 року №121130003290 в частині не зарахування до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку на пільгових умовах за періоди з 17.07.2000 по 31.03.2002, з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 01.10.2014 по 31.10.2014 та з 03.08.2015 по 02.08.2016 не містить посилань стосовно посад позивача з урахуванням Списку №202.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що спірне рішення прийнято без врахування вимог Закону № 1058-IV та Списку №202, не на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, відтак є таким, що не відповідає критеріям визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, внаслідок чого підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією відповідача, враховуючи, що протиправні дії відповідача полягали саме у прийнятті спірного рішення, яке було прийнято без дотримання вимог Закону № 1058-IV та Списку №202, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області від 30 липня 2021 року №121130003290 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2021, зареєстровану за № 1175, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Згідно частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 р. у справі № 360/7244/21 - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 р. у справі № 360/7244/21 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 р. у справі № 360/7244/21 викласти в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2021, зареєстровану за № 1175, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні».
В решті рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 р. у справі № 360/7244/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 21 березня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко